21 жовтня 2020 р.

Дерев'яні церкви Закарпаття

Закарпаття називають краєм дерев’яних церков. В атеїстичні часи вони були закриті, приходили в занепад. Потім їх безжально використовували в якості складів, господарських приміщень. Багато згоріло. Деякі зазнали нападу шукачів скарбів і цінностей. У Свалявському, Мукачівському, Виноградівському, Тячівському, Перечинському, Хустському, Рахівському, Великоберезнянському та Міжгірському районах збереглися унікальні зразки дерев’яного народного зодчества. Для знайомства з духовною спадщиною Закарпатського краю складені туристичні маршрути з відвідуванням пам’яток дерев’яної сакральної архітектури.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Церква святого Архистратига Михаїла
Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Церква святого Архистратига Михаїла

Найвідоміша  пам'ятка монументального дерев'яного будівництва – Шелестівська церква освячена на честь святого Архістратига Михаїла. Всім туристам, які перебувають в Ужгороді, пропонується екскурсія в музей народної архітектури та побуту. У центрі міста просто неба зібрані унікальні експонати — житлові будинки, господарські будівлі, школа, кузня, корчма. У 1972 році скансен поповнився рідкісним експонатом — класичною лемківською церквою, єдиною в Закарпатті. Святиня була зведена в 1777 році в селі Шелестів Мукачівського району. Дослідники вважають цей рік датою освячення божниці, а побудували її ще раніше. На початку XX століття в селі побудували кам’яну церкву, а її попередницю в 1928 році перевезли в Мукачево. Довгий час переселенка була в занедбаному стані, поки на неї не звернули увагу фахівці і перевезли в музей, який нещодавно відкрився.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Церква святого Архистратига Михаїла

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Церква святого Архистратига Михаїла

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Церква святого Архистратига Михаїла

У 1972 і 2008 роках проводилися реставраційні роботи, протягом яких майстрами були виконані трудомісткі роботи зі спеціальними дерев’яними пластинами. Спорудження не містить металевих цвяхів і інших деталей. Церква поєднує шатровий і барокові стилі. Складається з малого зрубу — вівтарне приміщення, і великого зрубу — нава і бабинець. Велична споруда прикрашена трьома вежами. Центральне місце займає чотириярусний іконостас, що складається з ікон XVII-XVIII століть. По неділях у храмі проводяться богослужіння. Шелестівська Михайлівська церква має статус пам’ятки національного значення.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Дзвони
Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Дзвони
Біля храму експонується каплиця першої половини XIX століття з села Новоселиця Міжгірського району. У божниці представлені дерев'яні фігури, виготовлені з липи невідомим майстром.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Каплиця

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Каплиця
Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Каплиця
Церква Покрови Пресвятої Богородиці — другий зразок лемківської школи народної монументальної архітектури Закарпаття. Архітектурний шедевр розташований на території музею народної архітектури та побуту в Пирогові.

Пирогів. Музей народної архітектури і побуту. Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Пирогів. Музей народної архітектури і побуту. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. 1792 р.
Звели трикупольний храм в 1792 році серед Карпатських гір, букових лісів і кришталевих водних потоків в селі Плоске Свалявського району. Довжина споруди — 11,3 метра, ширина — 5,85 м. На зрубі зберігся напис «Рок бож 1792». Монументальну будову з трьох прямокутних зрубів у вигляді восьмикутника вінчають вежа і барокові бані. Церква обшита невеликими дошками і покрита ґонтом — покрівельним матеріалом у вигляді пластин з дерева. Історія не залишила імен зодчих, але за високим рівнем виконаної роботи можна сказати, що це були знавці пропорцій і матеріалу і майстрами на всі руки. Народні умільці передавали тонкощі ремесла у спадок, які і зараз використовуються висококласними будівельниками дерев’яних культових споруд із Західної України. При храмі була відкрита школа і релігійне життя збільшило кількість сільських жителів.

Пирогів. Музей народної архітектури і побуту. Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Через 135 років в 1927 році божницю чекала доля переселенки, як і інших лемківських родичів. Громада вирішила продати стареньку і на виручені гроші побудувати кам’яну заміну. Розібравши творіння з колод шириною 55-65 сантиметрів, його на санях перевезли в Сваляву, а звідти залізницею в село Канора біля Воловця. Під час боротьби з релігією в 1953 році церкву зняли з реєстрації і викреслили зі списків діючих храмів. Будівля занепала і руйнувалася від забуття і безгосподарності. Врятувало архітектурну перлину закарпатського краю відкриття в Києві музею просто неба, де зібрана найбільша колекція дерев’яних храмів України.

Пирогів. Музей народної архітектури і побуту. Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Дерев’яну красуню, розібрану на складові частини, перевезли до столиці і заново акуратно склали, як конструктор. Зараз вона є архітектурною домінантою в секторі «Закарпаття».

Пирогів. Музей народної архітектури і побуту. Церква Покрови Пресвятої Богородиці

З 1999 року з утворенням громади в старовинному храмі по святковим і недільні дні проводяться богослужіння.

Пирогів. Музей народної архітектури і побуту. Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Історія Свято-Михайлівської церкви в Сваляві в передмісті Бистрому корінням сягає в літописні часи.

Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.
Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.
Під час татаро-монгольської навали, ховаючись від ворогів, віруючі звели в лісі молитовний будинок і просили Бога про допомогу прогнати чужинців з рідної землі. Коли стало безпечніше, люди перенесли церкву в долину, ближче до села. Датою спорудження божниці вважається 1588 рік, і освячена вона була спочатку в честь святого Миколая. У 1759 році храм перенесли на середину села і побудували вівтар, звели купола і новий дах.

Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.

Лемківська церква має вежу з бароковим завершенням.

Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.

Притвор оточує галерея з різьблених стовпчиків, пофарбованих у яскраві кольори.

Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.

На жаль, дерев’яну дзвіницю розібрали в 2001 році, замість неї спорудили нову муровану і поставили на неї маківку від попередниці.

Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.

Зберігся іконостас кінця XVIII століття. 21 листопада на храмове свято парафіяни виконують пісню-молитву Бистрянській церкві. У проникливих віршах викладено історію святині, в якій молилися багато поколінь на Бистрому.

Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.

Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.
Свалява, Бистрий. Закарпатська обл. Свято-Михайлівська церква. 1588 р.
Дуже рідкісний архітектурний скарб зберігся в первозданному вигляді в селі Уклин Свалявського району.

Уклин. Свалявський район. Закарпатська обл. Церква святих апостолів Петра і Павла
Уклин. Свалявський район. Закарпатська обл. Церква святих апостолів Петра і Павла 
Раніше віддалене гірське село було розташоване по іншу сторону долини, і церква в ньому була вже в XIV столітті. Епідемія холери спустошило Уклин, і люди переселилися, тікаючи від зарази. Існує приказка «Так мало людин, як хатин на Уклин». Для невеликої громади не потрібна була велика церква, і віруючі звели божницю маленьких розмірів. У подібному стилі і зі схожими конструктивними особливостями можна побачити культові споруди в Тарасівці, Рахові та Костринській Розтоці, але Уклинська вважається найдавнішою.

Уклин. Свалявський район. Закарпатська обл. Церква святих апостолів Петра і Павла

Історики вважають, що церква святих апостолів Петра і Павла була споруджена в кінці XVIII століття з матеріалу своєї прародительки. Її не змінили радикальні перебудови, але покриття довелося оновити. Ґонт виготовив майстер Іван Молдован з села Щіровець Воловецького району.

Уклин. Свалявський район. Закарпатська обл. Церква святих апостолів Петра і Павла

Уклин. Свалявський район. Закарпатська обл. Церква святих апостолів Петра і Павла

Дзвони і церковне начиння перенесли в нову кам’яну церкву Петра і Павла, побудовану в 1992 році. У старому храмі є великий хрест, святі образи, рушники, молитовники. За словами місцевих жителів, храм не закритий і його використовують як каплицю.

Уклин. Свалявський район. Закарпатська обл. Церква святих апостолів Петра і Павла

Зовсім близько біля нього знаходяться житлові будинки. Таке враження, що церква тепер розташована у дворі приватної садиби. Біля доріжки, що веде до входу в церкву, встановлена ​​скульптура Божої Матері. Закарпатська дивина має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Уклин. Свалявський район. Закарпатська обл. Церква святих апостолів Петра і Павла

Уклин. Свалявський район. Закарпатська обл. Церква святих апостолів Петра і Павла

В Україні залишилося дуже мало майстрів, здатних виготовити ґонт для покрівлі сакральних споруд. Не завжди громаді вдається зберегти молитовне місце з дотриманням монументальних особливостей дерев’яного зодчества. Секрети і навички майстрів втрачаються, при ремонті все більше використовують сучасний матеріал, який дорожче, але на думку священиків і парафіян роблять храм гарніше і величніше. Прикладом невдалої реконструкції можна вважати Свято-Дмитрівську церкву в селі Вільховиця Мукачівського району.

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква
Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква
Храм відноситься до бойківському типу споруд, в яких всі 3 частини мають однакові розміри, але різну висоту. Божниця була побудована з дубових колод в сусідньому селі Бистриця. Дослідники вважають датою її народження XVII століття.

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

З побудовою кам’яного храму, стареньку в 1910 році перенесли в Вільховицю. При переїзді була спрощена форма вежі, змінено покриття над навою і вівтарем, розширені віконні прорізи.

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

Двері в храм розташовані низько, щоб заходили з поклоном. Лиштви декоровані древніми символами сонця, а верхній одвірок виконаний у вигляді фігурної арки.

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

На склепіннях над ґанком написані образи святих мучеників і покровителів.

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

Дошка з часів Української Соціалістичної Республіки свідчить про статус пам’ятки архітектури XVIII століття.

Вільховиця. Мукачівського район. Закарпатська обл. Свято-Дмитрівська церква

У селі побудований новий храм, але в старому віруючі за традицією проводять різні православні обряди: беруть шлюб, хрестять новонароджених і відспівують померлих.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар