Пирогів. Дерев'яні храми Національного музею народної архітектури та побуту

Дерев’яні церкви в Пирогові не тільки складають музейний фонд, а й є чинними храмами. Зведені вони були в різних регіонах. Коли там з’явилися нові церкви, а старі, виявилося, що не завжди є, кому ремонтувати і зберігати, їх перевезли у найбільший музей України.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р

Будівлі розбирали на колоди, зі стиків відокремлювали глину з соломою. На кожну дошку і колоду вішали бирку з порядковим номером і письмово фіксували кожен крок. На новому місці акуратно, як деталі в конструкторі, складали пронумеровані колоди згідно з проектом. В епоху атеїзму і повсюдного закриття храмів, перетворення їх в склади і стайні, ідея створення скансену для збереження пам’яток сакральної архітектури подобалася далеко не всім. Знаходилися затяті противники експонування «мотлоху» і витрат державних коштів на перевезення творінь дерев’яного зодчества.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в селі Плоске Свалявського району Закарпатської області була зведена в 1792 році. У минулі часи громади могли продавати свої храми. У 1925-1928 роках в Плоскому побудували кам’яну церкву, а дерев’яну перевезли в село Канору Воловецького району.

Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р. Село Плоске Свалявського р-ну. Фото 1920-х років

Пізніше вона переїхала на більш підходяще місце в Воловці. Але і це було не останнє переміщення пам’ятника лемківської школи монументальної архітектури. З 1976 року трикупольний храм з двоярусною вежею-дзвіницею підноситься в історико-етнографічній зоні «Закарпаття» музею народної архітектури і побуту в Пирогові.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р.

Він не втратив свого призначення, в храмі відбуваються богослужіння. У день Покрови Пресвятої Богородиці після літургії проводяться культурно-масові святкові заходи. Друге храмове свято — на Великодній понеділок.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р.

Координати: 50°21’38"N 30°31’3"Е

Розглядаючи дерев’яні церкви в Пирогові, можна дізнатися багато про сакральну архітектуру минулих століть, народну творчість, календарі, мову і звичаї. Ніщо не підвладне часу, і дерев’яні церкви служили прообразом для кам’яних послідовниць.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.

Історико-географічну область України «Поділля» представляє церква святого Миколая з села Зелене Гусятинського району Тернопільської області.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.

Вона була побудована в 1817 році з чотиригранних брусів і покрита ґонтом — покрівельним матеріалом у вигляді невеликих пластин.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.

Майстри культової споруди — Яцентій Тхорик і Петро Грукалівський.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.

Дзвіниця датується 1830 роком і її місце споруди — село Кут-Товсте з цього ж району. Дзвіниця зібрана на дубовому каркасі і кам’яному фундаменті.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. Дзвіниця 1830 р.

На церковному подвір’ї представлена ​​експозиція кам’яних хрестів, на яких написи виконані старослов’янською в’яззю, є зображення розп’яття Христа, церковні символи.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Кам'яні хрести

Координати: 50°21’25"N 30°30’53"E

У літописних джерелах говориться, що дерев’яні храми були ще в язичницькі часи. З хрещенням Київської Русі потреба в культових спорудах зросла, а доступність матеріалу послужило повсюдному поширенню храмів з дерева.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Свято-Вознесенська церква з села Кисоричі Рокитнівського району Рівненської області зведена в 1789 році з соснового кругляка в стилі поліської школи дерев’яного храмобудування.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

В цьому храмі служби проводяться тільки у свята. У приміщенні організована виставка дерев’яних скульптур святих та стародавнього церковного приладдя.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Разом з дзвіницею з села Великий Жолудськ Володимирецького району храм є окрасою архітектурної експозиції «Полісся».

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Координати: 50°21’16"N 30°31’12"E

У 2017 році цей музейний регіон поповнився Свято-Миколаївською церквою з села Городище Менського району Чернігівської області. Церква була побудована в 1763 році в стилі українського бароко.

Свято-Миколаївська церква з с. Городище Менського р-ну Чернігівської області.

Незважаючи на те, що святиня перестала бути чинною вже півстоліття тому, коли її перетворили на зерносховище, настінні розписи все ж дивом збереглися. Як не шкода було розлучатися з храмом селянам, але останнім часом він перетворився в руїну і порятунком для нього став вивіз в музей під відкритим небом.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Зведення Свято-Миколаївської церкви. 1763 р. Фото: вересень 2017 р.

Координати: 50°21’20"N 30°31’4"E

Шедеври дерев’яного церковного зодчества відрізняються досконалістю конструкцій. Теслі, покрівельники користувалися в основному сокирою і технологія зрубів дозволяла обійтися без цвяхів. Матеріалом служили дуб, модрина, сосна, граб. Окрасою експозиції Середньої Наддніпрянщини є церква святої Параскеви з села Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Параскеви. 1742 р.

Вона була побудована в 1742 році з дуба в стилі бароко на кошти останньої представниці роду Вишневецьких Урсули Родзівілл, письменниці і художника. Храм заввишки більше 20 метрів вважається кращим зразком Київської школи храмобудування. В храмі зберігається чудотворний образ Божої Матері, виконаний в стилі української домашньої ікони. Іконостаси в дерев’яних храмах прикрашалися різьбленням і барвистим розписом з переважанням червоного кольору.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Параскеви. 1742 р.

З дерева виготовлялися свічники, полки для святих образів, свічкові скрині та інше приладдя.

Координати: 50°21’12"N 30°30’36"E

Музей працює з 10:00 до 18:00. Вихідний: середа.

Доїхати можна транспортом:
від ст. метро «Либідська» — Тролейбус № 11
від Бессарабського ринку — Маршрутне таксі № 156
від Ленінградської пл., ст. метро «Дружби народів» — Маршрутне таксі № 172
від ст. метро «Академмістечко» — Маршрутне таксі № 576
від ст. метро «Лук’янівська» — Маршрутне таксі № 496