7 лютого 2018 р.

Пирогів. Дерев'яні храми

Дерев’яні церкви в Пирогові не тільки складають музейний фонд, а й є чинними храмами. Зведені вони були в різних регіонах. Коли там з’явилися нові церкви, а старі, виявилося, що не завжди є, кому ремонтувати і зберігати, їх перевезли у найбільший музей України.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р

Будівлі розбирали на колоди, зі стиків відокремлювали глину з соломою. На кожну дошку і колоду вішали бирку з порядковим номером і письмово фіксували кожен крок. На новому місці акуратно, як деталі в конструкторі, складали пронумеровані колоди згідно з проектом. В епоху атеїзму і повсюдного закриття храмів, перетворення їх в склади і стайні, ідея створення скансену для збереження пам’яток сакральної архітектури подобалася далеко не всім. Знаходилися затяті противники експонування «мотлоху» і витрат державних коштів на перевезення творінь дерев’яного зодчества.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці в селі Плоске Свалявського району Закарпатської області була зведена в 1792 році. У минулі часи громади могли продавати свої храми. У 1925-1928 роках в Плоскому побудували кам’яну церкву, а дерев’яну перевезли в село Канору Воловецького району.

Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р. Село Плоске Свалявського р-ну
Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р. Село Плоске Свалявського р-ну. Фото 1920-х років
Пізніше вона переїхала на більш підходяще місце в Воловці. Але і це було не останнє переміщення пам’ятника лемківської школи монументальної архітектури. З 1976 року трикупольний храм з двоярусною вежею-дзвіницею підноситься в історико-етнографічній зоні «Закарпаття» музею народної архітектури і побуту в Пирогові.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р.
Він не втратив свого призначення, в храмі відбуваються богослужіння. У день Покрови Пресвятої Богородиці після літургії проводяться культурно-масові святкові заходи. Друге храмове свято — на Великодній понеділок.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрови Пр. Богородиці. 1792 р.
Координати: 50°21’38"N 30°31’3"Е

Розглядаючи дерев’яні церкви в Пирогові, можна дізнатися багато про сакральну архітектуру минулих століть, народну творчість, календарі, мову і звичаї. Ніщо не підвладне часу, і дерев’яні церкви служили прообразом для кам’яних послідовниць.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.
Історико-географічну область України «Поділля» представляє церква святого Миколая з села Зелене Гусятинського району Тернопільської області.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.
Вона була побудована в 1817 році з чотиригранних брусів і покрита ґонтом — покрівельним матеріалом у вигляді невеликих пластин.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.
Майстри культової споруди — Яцентій Тхорик і Петро Грукалівський.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. 1817 р.
Дзвіниця датується 1830 роком і її місце споруди — село Кут-Товсте з цього ж району. Дзвіниця зібрана на дубовому каркасі і кам’яному фундаменті.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. Дзвіниця 1830 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Миколая. Дзвіниця 1830 р.
На церковному подвір’ї представлена ​​експозиція кам’яних хрестів, на яких написи виконані старослов’янською в’яззю, є зображення розп’яття Христа, церковні символи.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Кам'яні хрести


Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Кам'яні хрести

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Кам'яні хрести
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Кам'яні хрести
Координати: 50°21’25"N 30°30’53"E

У літописних джерелах говориться, що дерев’яні храми були ще в язичницькі часи. З хрещенням Київської Русі потреба в культових спорудах зросла, а доступність матеріалу послужило повсюдному поширенню храмів з дерева.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.
Свято-Вознесенська церква з села Кисоричі Рокитнівського району Рівненської області зведена в 1789 році з соснового кругляка в стилі поліської школи дерев’яного храмобудування.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.
В цьому храмі служби проводяться тільки у свята. У приміщенні організована виставка дерев’яних скульптур святих та стародавнього церковного приладдя.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.
Разом з дзвіницею з села Великий Жолудськ Володимирецького району храм є окрасою архітектурної експозиції «Полісся».

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Вознесенська церква. 1789 р.
Координати: 50°21’16"N 30°31’12"E

У 2017 році цей музейний регіон поповнився Свято-Миколаївською церквою з села Городище Менського району Чернігівської області. Церква була побудована в 1763 році в стилі українського бароко.

Свято-Миколаївська церква з с. Городище Менського р-ну Чернігівської області.
Свято-Миколаївська церква з с. Городище Менського р-ну Чернігівської області.
Незважаючи на те, що святиня перестала бути чинною вже півстоліття тому, коли її перетворили на зерносховище, настінні розписи все ж дивом збереглися. Як не шкода було розлучатися з храмом селянам, але останнім часом він перетворився в руїну і порятунком для нього став вивіз в музей під відкритим небом.

Пирогів. Музей народної архітектури і побуту. Свято-Миколаївська церква. 1763 р. Фото: вересень 2017 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Зведення Свято-Миколаївської церкви. 1763 р. Фото: вересень 2017 р.
Координати: 50°21’20"N 30°31’4"E

Шедеври дерев’яного церковного зодчества відрізняються досконалістю конструкцій. Теслі, покрівельники користувалися в основному сокирою і технологія зрубів дозволяла обійтися без цвяхів. Матеріалом служили дуб, модрина, сосна, граб. Окрасою експозиції Середньої Наддніпрянщини є церква святої Параскеви з села Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Параскеви. 1742 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Параскеви. 1742 р.
Вона була побудована в 1742 році з дуба в стилі бароко на кошти останньої представниці роду Вишневецьких Урсули Родзівілл, письменниці і художника. Храм заввишки більше 20 метрів вважається кращим зразком Київської школи храмобудування. В храмі зберігається чудотворний образ Божої Матері, виконаний в стилі української домашньої ікони. Іконостаси в дерев’яних храмах прикрашалися різьбленням і барвистим розписом з переважанням червоного кольору.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Параскеви. 1742 р.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Параскеви. 1742 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква св. Параскеви. 1742 р.
З дерева виготовлялися свічники, полки для святих образів, свічкові скрині та інше приладдя.

Координати: 50°21’12"N 30°30’36"E

Музей працює з 10:00 до 18:00. Вихідний: середа.

Доїхати можна транспортом:
від ст. метро «Либідська» — Тролейбус № 11
від Бессарабського ринку — Маршрутне таксі № 156
від Ленінградської пл., ст. метро «Дружби народів» — Маршрутне таксі № 172
від ст. метро «Академмістечко» — Маршрутне таксі № 576
від ст. метро «Лук’янівська» — Маршрутне таксі № 496

Немає коментарів:

Дописати коментар