7 січня 2020 р.

Церква Покрова Пресвятої Богородиці. Село Плоске і його архітектурний шедевр

Церква Покрова Пресвятої Богородиці — діючий храм на території музею народної архітектури та побуту в Пирогові. У 1974 році святиню привезли до Києва із Закарпаття в щойно створений скансен і майже двохсотрічна божниця стала експонатом, до якого тягнулися і віруючі, і туристи, щоб помилуватися бездоганною красою шедевра дерев’яного зодчества і доторкнутися до історії молитви і служіння.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1792 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1792 р.


Трикупольна споруда — один з кращих зразків лемківської школи народної монументальної архітектури XVIII століття і один з двох збережених на території України. З 1999 року з утворенням громади в старовинному храмі у неділю і святкові дні проводяться богослужіння.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1792 р.
Іконостас та церковне начиння. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1792 р.
Про храм дослідниками написано багато статей, його фотозображення часто можна побачити на різних медійних ресурсах і в соціальних мережах.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1792 р.


А колись дерев’яна церква стала не потрібною своїй громаді. Звели храм в 1792 році серед Карпатських гір, букових лісів і кришталевих водних потоків в селі Плоске, найбільшому в окрузі поселенні з 76 жителями. Довжина споруди — 11,3 метра, ширина — 5,85 м. На зрубі зберігся напис «Рок бож 1792». Монументальну будову з трьох прямокутних зрубів у вигляді восьмикутника вінчають вежа і барокові бані. Церква обшита невеликими дошками і покрита ґонтом — покрівельним матеріалом у вигляді пластин з дерева. Історія не залишила імен зодчих, але за високим рівнем виконаної роботи можна сказати, що це були знавці пропорцій і матеріалу і майстрами на всі руки. Народні умільці передавали тонкощі ремесла у спадок, які і зараз використовуються висококласними будівельниками дерев’яних культових споруд із Західної України. При храмі була відкрита школа і релігійне життя збільшило кількість сільських жителів. Через 135 років в 1927 році божницю чекала доля переселенки, як і інших лемківських родичів. Парафія вирішила продати стареньку і на виручені гроші побудувати кам’яну заміну. Розібравши творіння з колод шириною 55-65 сантиметрів, його саньми перевезли в Сваляву, а звідти залізницею в село Канора біля Воловця.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1792 р.
Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1792 р.
На новому місці поруч з молитовним будинком спорудили дерев’яну дзвіницю. Під час боротьби з релігією в 1953 році церкву зняли з реєстрації і викреслили зі списків діючих храмів. Будова занепадала і руйнувалася від забуття і безгосподарності. Врятувало архітектурну перлину закарпатського краю відкриття в Києві музею просто неба, де зібрана найбільша колекція дерев’яних храмів України. Дерев’яну красуню, розібрану на складові частини, перевезли до столиці і заново акуратно склали, як конструктор. Зараз вона є архітектурною домінантою в секторі «Закарпаття».

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1792 р.
Дерев'яна лемківська церква 1792 р.
А що ж на прабатьківщині дерев’яної знаменитості, чи є в Плоскому зараз храм? Село розташоване в долині річки Велика Пиня, в яку вливаються з гірських вершин сотні потічків.

Села Плоске і Павлове Свалявського району Закарпатської області
Села Плоске і Павлове Свалявського району Закарпатської області
Село Плоске. Міст через річку Велика Пиня
Село Плоске. Міст через річку Велика Пиня
Населений пункт має свій герб і прапор із зображенням риби і сонця. Ці символи сонячного і рибного краю з’явилися на печатці Плоского в 1844 році.

Село Плоске. Герб і прапор

Село Плоске. Герб і прапор
Село Плоске. Герб і прапор
Через село проходить асфальтована дорога, що зв’язує його з районним центром, Перечином і Ужгородом. Сільська адміністрація займає двоповерхову будівлю, в якому розміщується і поштове відділення. Для населення 1 000 осіб — дуже пристойна будівля сільради.

Село Плоске. Сільська рада
Село Плоске. Сільська рада
Масиви зеленого багатства України навколо села — це угіддя Свалявського лісового господарства. Адміністративну будівлю Плосківського лісництва виконано в гуцульському стилі.

Село Плоске. Адміністрація Плосківського лісництва
Адміністрація Плосківського лісництва
У традиціях архітектури закарпатського краю в 1990-х роках побудована триповерхова школа, в якій навчаються діти з усіх навколишніх гірських сіл. Фасад будівлі прикрашений зворушливими рядками зі зверненням до України-матері.

Село Плоске. Школа

Село Плоске. Школа
Село Плоске. Школа
На шкільному подвір’ї встановлена скульптура Кобзаря в золотом. Пам’ятники Т. Г. Шевченку на Закарпатті зустрічаються не в кожному селі і навіть не в кожному місті на відміну від Прикарпаття.

Село Плоске. Школа. Пам'ятник Т. Г. Шевченку
Село Плоске. Школа. Пам'ятник Т. Г. Шевченку
В невеликому сільському клубі вікна в обрамленні пластикових рам і дах відремонтовано.

Село Плоске. Будинок культури
Село Плоске. Будинок культури
Осередок культури був подарований селянам в 1967 році до 50-річчя Жовтневої революції. Знаменна подія знайшла своє відображення на пам’ятній дошці.

Село Плоске. Будинок культури. Пам'ятна дошка
Будинок культури. Пам'ятна дошка
Загиблі під час Другої світової війни воїни-односельчани і факт звільнення села від гітлерівців в 1944 році також не забуті нащадками.

Село Плоске. Пам'ятний знак воїнам-односельчанам
 Пам'ятний знак воїнам-односельчанам
Село Плоске. Пам'ятна дошка про звільнення села
 Пам'ятна дошка про звільнення села
У центрі села 3 крамниці, перукарня і автобусна зупинка.

Село Плоске. Крамниця
Село Плоске. Крамниця
І в самому ядрі, куди стікаються як гірські потоки, сільські вулиці, височить головна визначна пам’ятка і кам’яна послідовниця своєї прародительки, відомої на всю країну.

Село Плоске. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1928 р.
Село Плоске. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1928 р.
Свято-Покровська церква будувалася протягом 1925-1928 років за проектом відомого архітектора Михайла Білака.

Село Плоске. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1928 р.

Село Плоске. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1928 р.

Село Плоске. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1928 р.
Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1928 р.
Про службу сповіщають 3 дзвони — два 1923 року виготовлення і один 1930 року. На церковному подвір’ї встановлено пам’ятні хрести і фігура Божої Матері.

Село Плоске. Церква Покрова Пресвятої Богородиці. 1928 р.

Крім православного храму, в селі є греко-католицька церква, але минулого досягнення у дерев’яному народному будівництві у Плоскому не виявлено. Найближчу пам’ятку дерев’яної архітектури Свято-Михайлівську церкву 1588 року можна побачити в Сваляві в передмісті Бистрому в двадцяти кілометрах від Плоского.

Координати Свято-Покровської церкви в Плоскому: 48°39’29"N 22°53’55"E
Координати Церкви Покрови Пресвятої Богородиці в музеї народної архітектури та побуту в Пирогові: 50°21’38"N 30°31’3"E

Немає коментарів:

Дописати коментар