17 лютого 2019 р.

Ужгород. Скансен. Закарпатське село в мініатюрі

Перший музей народної архітектури та побуту в Україні був відкритий в Ужгороді в 1970 році. На площі 5,5 гектарів за дві години можна в мініатюрі побачити Закарпаття з садибами лемків, бойків, гуцулів, угорців та румунів. Скансен розташований за оборонним муром середньовічного замку.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Корчма
Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Корчма

Серед житлових і господарських споруд з усієї області архітектурна домінанта – церква святого Архистратига Михаїла 1777 року побудови з села Шелестів Мукачівського району, але перед прибуттям в музей довгий час була занедбана в Мукачево. Зараз храм, споруджений без єдиного залізного цвяха, відреставрований, в ньому проводяться богослужіння. Подібна діюча церква в лемківському стилі зведена в Сваляві на Бистрому.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Свято-Михайлівська церква. 1777 р.
Свято-Михайлівська церква. 1777 р.
На церковному подвір'ї представлені дзвони з села Малі Геївці, виготовлені на народні пожертвування майстром Егрі Ференцем.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Подвір'я Свято-Михайлівської церкви. Дзвони

Каплиця з села Новоселиця Міжгірського району датується першою половиною XIX століття. Виготовлено святилище з чотиригранних брусів і накрито дранкою. В інтер'єрах молитовні розміщені дерев'яні скульптури з розп'яттям, виконані народним умільцем.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Каплиця

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Каплиця

Великоберезнянський район тричі поставляв дерев’яні домівки в музеї України. У селі Гусному в XIX столітті будували довгі будинки з високим дахом. В одній будові з ялинових полін розміщувалися житлове приміщення, сарай, комора, стайня.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с Гусний Великоберезнянський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с Гусний Великоберезнянський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с Гусний Великоберезнянський р-н

У дворі викопували яму для зберігання картоплі, обкладали її каменем і накривали двосхилим дахом.
Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Рупа с. Гусний Великоберезнянський р-н
Рупа с. Гусний Великоберезнянський р-н
Хата з глинобітною піччю в XVIII столітті належала гуцулу-бідняку з села Ясіня Рахівського району.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Ясіня, Рахівський р-н

У цьому ж районі в селі Стебний садибою-граждою, що нагадує фортифікаційну споруду, володів заможний господар. У замкнутому дворі знаходиться трикімнатне житло, господарські приміщення, хлів і комори для зберігання дров та врожаю.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Садиба-гражда с. Стебний, Рахівський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Садиба-гражда с. Стебний, Рахівський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Садиба-гражда с. Стебний, Рахівський р-н

Угорське корінне населення в селі Вишків Хустського району мало будинки на кам'яному фундаменті з чотирьохскатними дахами. Дерев'яні двері господарі прикрашали вирізаними символами сонця. В експозиції представлені витканий національний одяг, вишиті покривала і постільна білизна, посуд і предмети побуту.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Вишків, Хустський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Вишків, Хустський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Вишків, Хустський р-н

Тип румунського житла початку XX століття представляє хата з села Середнє Водяне Рахівського району. Будову з дубового дерева зведено на кам'яному фундаменті.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Середнє Водяне, Рахівський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Середнє Водяне, Рахівський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Середнє Водяне, Рахівський р-н

Хустський район покинула хата з села Стеблівка початку XIX століття.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Стеблівка, Хустський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Стеблівка, Хустський р-н

З XVIII століття збереглася хата з дерев'яних плах села Оріховиця Ужгородського району.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Оріховиця, Ужгородський р-н

Хата з хутора Довгий Іршавського району побілено в колір небесної блакиті.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата х. Довгий, Іршавський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата х. Довгий, Іршавський р-н

На вузьких ділянках гірського рельєфу в селі Рекіти Міжгірського району не було можливості будувати великі будинки. Подовженої форми з солом'яною стріхою – такі були хати у бойків в XIX столітті.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата с. Рекіти, Межгірський р-н

На Закарпатті на межі XIX-XX століть споруджувалися водяні млини, що складалися з двох половин – одна для житла, інша – для механізму.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Водяний млин, с. Колочава
 Водяний млин, с. Колочава
Експозиції сільських садиб оформлені відповідно до їх реального вигляду. На городах ростуть овочі, в сараях живуть кролики і кури, а у вуликах – бджоли.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Кузня с. Дубове, Тячівський р-н
 Кузня с. Дубове, Тячівський р-н
Школа з села Синевірська Поляна Міжгірського району є зразком народного дерев'яного зодчества XIX століття. У приміщенні передбачено житло для вчителя, який часто був єдиним в сільському навчальному закладі.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Школа с. Синевірська Поляна, Міжгірський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Школа с. Синевірська Поляна, Міжгірський р-н

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Школа с. Синевірська Поляна, Міжгірський р-н

Цей же район в 1975 році поставив музею і інший заклад – корчму, бар і кав'ярню XIX століття, в якій вечорами збирався люд покуштувати міцних напоїв і відпочити після трудового дня. Частина приміщення корчми займає виставка знарядь сільськогосподарської праці трудівників Закарпаття.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Корчма

Музей розташований в історичному центрі Ужгорода на вулиці Капітульна, 33. Час роботи: 09:00-17: 00, вихідний – вівторок.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Хата 18 ст. с. Тибава, Свалявський р-н
 Хата 18 ст. с. Тибава, Свалявський р-н
Наглядачі експозиції – привітні, уважні, із задоволенням розповідають про особливості дерев'яних експонатів.

Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Вулиця Закарпатського села
Ужгород. Музей народної архітектури та побуту. Вулиця Закарпатського села

Координати: 48°37'12 "N 22°18'24"E

Немає коментарів:

Дописати коментар