2 березня 2018 р.

Пішохідні вулиці України

Автомобільні потоки в кілька рядів на міських магістралях стають все більш нескінченними, а наші міста знаходяться в павутині транспортного сполучення.

Як же чудово, що створюються вулиці, де головний — пішохід, для якого створені комфортні умови, а машинам шлях закритий. Зазвичай вони розташовуються в історичному центрі, на них проводяться святкові заходи, а пам’ятки є візитними картками міст.

Пройдемося деякими з них, улюбленими городянами і туристами, і почнемо з головної артерії Києва, яка стає пішохідною у вихідні та святкові дні.

Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності
Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності

Хрещатик отримав назву від перехрещення в цьому місці долин, уздовж яких пролягав шлях, що поєднав Поділ, Старе місто і Печерськ. Другої версії дотримуються історики, які вважають, що в цій місцевості князь Володимир хрестив синів. Забудова вулиці почалася в XVIII столітті, а в XIX її назвали Хрещатиком. Під час Другої світової війни будівлі представляли суцільні вигорілі руїни, і після звільнення міста в 1943 році у відновленні центру брали участь всі кияни. Будинки будувалися в стилі сталінський ампір.

Київ. Хрещатик, 13. Будинок із зіркою. 1951 р.
Київ. Хрещатик, 13. Будинок із зіркою. 1951 р.

Київ. Хрещатик, 25. Будинок із зіркою. 1954 р
Київ. Хрещатик, 25. Будинок із зіркою. 1954 р.
Зараз Хрещатик є найширшим (до 100 м) і коротким (1255 м) серед головних вулиць в столицях-мегаполісах.

Київ. Хрещатик
Київ. Хрещатик
Тут розташовані Київська державна адміністрація, міністерства, банки, ЦУМ, і в робочий час Хрещатик являє собою величезний бізнес-центр.

Київ. Хрещатик. Київська міська державна адміністрація. 1957 р.
Київ. Хрещатик. Київська міська державна адміністрація. 1957 р.

Київ. Хрещатик. ЦУМ. 1939 р.
Київ. Хрещатик. ЦУМ. 1939 р.

Київ. Хрещатик. Національна музична академія ім. Чайковського
Київ. Хрещатик. Національна музична академія ім. Чайковського
А у вихідні тут збираються не тільки столичні жителі, але і весь приїжджий люд, щоб відчути колорит столиці України. На Хрещатику виступають з різноманітною концертною програмою артисти і музиканти, танцюристи і клоуни, фокусники і акробати. Можна взяти участь в конкурсах, соціальних опитуваннях, в зйомках телепередач, мітингах. Для любителів шопінгу відкриті двері в Пасажі, ЦУМі і ТРЦ «Глобус», який в народі називають «Дніпрогес».

Київ. Хрещатик, 15. Пасаж. 1914 р.
Київ. Хрещатик, 15. Пасаж. 1914 р.
Координати: 50°26’53"N 30°31’20"E

Гуляючи Хрещатиком, неможливо минути майдан Незалежності, щоб відчути себе частинкою величезного дружнього співтовариства пішоходів і мандрівників, які зібралися на найвідомішій площі країни.

Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності
Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності

Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності
Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності
Координати: 50°27’0"N 30°31’27"E

У столиці є ще одна знаменита вулиця для неспішного променаду, але про неї розповім в кінці подорожі, а поки прогуляємося найвідомішою вулицею в Південній Пальмірі. Дерибасівська названа в честь градоначальника Хосе де Рібаса, пам’ятник якому встановлений на початку вулиці.

Одеса. Вул. Дерибасівська. Пам'ятник Хосе де Рібасу
Одеса. Вул. Дерибасівська. Пам'ятник Хосе де Рібасу
Тут завжди шумно, а старовинне поєднується з новим. Майже в кожній будівлі зі статусом пам’ятки архітектури знаходяться сучасні магазини, торгові центри, креативні ресторани і кафе.

Одеса. Дерибасівська вул. Готель. 1904 р.
Одеса. Дерибасівська вул. Готель. 1904 р.

Одеса. Дерибасівська вул., 33. Пасаж. 1899 р.
Одеса. Дерибасівська вул., 33. Пасаж. 1899 р.

Одеса. Дерибасівська вул. Кінотеатр «Уточкіно»
Дерибасівська вул., 22. «Кіно-Уточкіно». Найстаріший кінотеатр Одеси. 1880-і р.
До Дерибасівської примикає її ровесник і супутник — Міський сад, без якого неможливо уявити Перлину біля моря, а оригінальні скульптури, що прикрасили місце зустрічей і відпочинку, стали символами Одеси.

Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Скульптура Лева
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Скульптура Лева

Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Пам'ятник одеситу Л. О. Утьосову
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Пам'ятник одеситу Л. О. Утьосову

Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. 12-й стілець на найменшій площі ім. Остапа Бендера
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. 12-й стілець на найменшій площі ім. Остапа Бендера

Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Скульптура «Одеський час»
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Скульптура «Одеський час»
Дерибасівську люблять письменники, композитори, кінорежисери і часто оспівують її в своїх творах.

Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Альтанка і фонтан
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Альтанка і фонтан
Координати: 46°29’2"N 30°44’19"E

Курортні міста просто зобов’язані мати пішохідну зону. Генічеськ вже багато зробив для цього і улюбленим місцем відпочинку туристів, крім моря, є проспект Миру з місцем під сонцем, фонтаном, сонячним годинником та кафе.

Генічеськ. Херсонська область. Проспект Миру. Пішохідна зона

Генічеськ. Херсонська область. Проспект Миру. Пішохідна зона

Генічеськ. Херсонська область. Проспект Миру. Пішохідна зона
Генічеськ. Херсонська область. Проспект Миру. Пішохідна зона

Координати: 46°10’16"N 34°48’47"E

У Херсоні на пішохідній вулиці цікаво буде ознайомитися з історичними будівлями, в тому числі, побачити будинок, в якому знаходилася штаб-квартира О. В. Суворова, в честь якого і названа вулиця.

Координати: 46°37’51"N 32°36’36"E

Найдовша пішохідна вулиця в Україні — центральна вулиця Миколаєва, якій повернуто історичну назву — Соборна. Якщо 1,5 кілометри здаються стомлюючою дистанцією, можна відпочити в Каштановому сквері, де встановлений пам’ятник покровителю міста корабелів святому Миколаю.

Миколаїв. Вул. Соборна. Пам'ятник св. Миколаю – покровителю міста корабелів
Миколаїв. Вул. Соборна. Пам'ятник св. Миколаю – покровителю міста корабелів
Координати: 46°37’51"N 32°36’36"E

Найбільше створено пішохідних вулиць на заході України. Для збереження історичних пам’яток, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО, площа Ринок у Львові з 2011 року оголошена пішохідною. Це найпопулярніше туристичне місце в місті загадок, музеїв, кави, мрії, легенд, парків, старовинних будівель і всього-всього самого незвичайного. 44 будинки, побудовані в XIV-XIX століттях, утворюють архітектурний ансамбль історичного ядра українського П’ємонту.

Львів. Площа Ринок, 4. Чорна кам'яниця. 1589 р. Ренесанс
Львів. Площа Ринок, 4. Чорна кам'яниця. 1589 р. Ренесанс

Львів. Площа Ринок, 24. Кам'яниця Массарі. 1350 р. 1527 р. Ренесанс
Львів. Площа Ринок, 24. Кам'яниця Массарі. 1350 р. 1527 р. Ренесанс
Ринкова площа була заснована в XIII столітті за князя Лева Даниловича і до 1944 року на ній торгували овочами, фруктами, квітами. У Ратуші завжди перебувала міська адміністрація і вхід туди відкритий.

Львів. Площа Ринок, 1. Ратуша. 1830-і р.
Львів. Площа Ринок, 1. Ратуша. 1830-і р.
Подолавши 408 сходинок, щоб піднятися на 60-метрову годинникову вежу, погляду відкриється чудова панорама на Королівське місто.

Львів. Площа Ринок, 1. Ратуша. Годинникова вежа. Фонтан «Нептун». 1793 р.
Львів. Площа Ринок, 1. Ратуша. Годинникова вежа. Фонтан «Нептун». 1793 р.
А якщо пішохід втомився, то проїхавши площею екскурсійним трамвайчиком і заглянувши в найкращі кав’ярні та кондитерські, він помчить на всіх парах знайомитися з культурною столицею України.

Львів. Аптека-музей
Львів. Аптека-музей

Львів. Площа Ринок, 10. Кав'ярня «Львівська копальня кави»
Львів. Площа Ринок, 10. Кав'ярня «Львівська копальня кави»
Координати: 49°50’30"N 24°1’53"E

У Золочеві Львівської області вулиця Маркіяна Шашкевича є пішохідною від Вічевого майдана, де встановлено пам’ятник українському поету і просвітителю, в честь якого і названа вулиця, до площі Незалежності з пам’ятником Герою України В’ячеславу Чорноволу.

Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Пішохідна зона
Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Пішохідна зона

Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу
Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу
У пішохідній зоні, довжиною близько 400 метрів, розміщується міська Ратуша з годинником, що показує точний час.

Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Міська Ратуша
Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Міська Ратуша
Православна церква Воскресіння Господнього побудована в 1628 році Яном Собеським в стилі ренесанс.

Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Воскресенська церква. 1604 р.
Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Воскресенська церква. 1604 р.
Звідси рукою подати до головної визначної пам’ятки старовинного міста — Золочівського замку XVI століття.

Координати: 49°47’56"N 24°54’4"E

У Тернополі вулиця Гетьмана Сагайдачного, довжиною близько 350 метрів, виглядає особливо святковою у травні, коли цвітуть каштани.

Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 7
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 7

Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 13. Картинна галерея
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 13. Картинна галерея

Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 3
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 3

Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного
На початку вулиці розташована церква Непорочного Зачаття Діви Марії 1779 року побудови, в минулому Домініканський костел.

Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Церква Непорочного Зачаття Діви Марії. 1779 р.
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Церква Непорочного Зачаття Діви Марії 1779 р.
Туристам буде цікаво поглянути на карту міста початку XX століття, виконану у вигляді макету, і пройтися Алеєю зірок, яка присвячена видатним тернополянам.

Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Мапа-макет міста
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Мапа-макет міста
Послухати виступи професійних і самодіяльних виконавців, які виступають біля пам’ятника І. Я. Франку, можна на літніх верандах численних кафе.

Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Пам'ятник І. Я. Франку. Виступ музичного колективу
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Пам'ятник І. Я. Франку. Виступ музичного колективу

Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Літнє кафе
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Літнє кафе
Координати: 49°33’9"N 25°35’34"E

Пішохідний моціон триває на Валовій — одній з найстаріших вулиць Тернополя, яка виникла в XVIII столітті на місці розібраного вала.

Тернопіль. Вул. Валова. Пішохідна зона
Тернопіль. Вул. Валова. Пішохідна зона
Вона майже не постраждала під час Другої світової війни, і всі будинки мають статус пам’яток архітектури. Це улюблена вулиця творчого бомонду і її можна побачити на картинах, а так само купити на згадку про перебування у файному місті.

Тернопіль. Валова вул., 5. Стіна з написом: «Before I die, I want to ...», де всі бажаючі можуть поділитися своїми планами і мрією, висловивши це написом крейдою на спеціальній дошці
Тернопіль. Валова вул., 5. Стіна з написом: «Before I die, I want to ...», де всі бажаючі можуть поділитися своїми планами і мрією, висловивши це написом крейдою на спеціальній дошці

Тернопіль. Вул. Валова. Напис номер телефону, що зберігся з довоєнних часів
Тернопіль. Вул. Валова. Напис номер телефону, що зберігся з довоєнних часів
Координати: 49°33’7"N 25°35’33"E

Одна з найбільш вишуканих пішохідних вулиць в Україні знаходиться в Чернівцях і носить ім’я української письменниці Ольги Кобилянської. Про неї можна прочитати тут.

Координати: 48°17’18"N 25°56’14"E

У Закарпатті пішохідні вулиці з’явилися набагато раніше, ніж в інших реґіонах. Місце для прогулянок тут називають «Корзо». У Мукачеві таким корзо є площа Кирила і Мефодія, про яку можна дізнатися тут.

Координати: 48°26’28"N 22°43’13"E

А в іншому закарпатському районному центрі Берегово так зване корзо — площа Кошута, названа на честь угорського державного діяча. Протягом 350 метрів можна побачити будівлі, які представляють різні архітектурні стилі.

Берегово. Площа Кошута. Угорський національний театр імені Дьюла Ійеша
Берегово. Площа Кошута. Угорський національний театр імені Дьюла Ійеша

Берегово. Площа Кошута. Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II. Колишній Палац правосуддя. 1904 р.
Берегово. Площа Кошута. Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II. Колишній Палац правосуддя. 1904 р.

Берегово. Площа Кошута. Житловий будинок. Стиль: конструктивізм.
Берегово. Площа Кошута. Житловий будинок. Стиль: конструктивізм. Скульптура воїна-охоронця
Реформатська церква була побудована у XVIII столітті, але пожежа 1918 року завдала шкоди. У 1922 році храм відновлений.

Берегово. Площа Кошута. Реформатська церква
Берегово. Площа Кошута. Реформатська церква
Назви і вивіски написані латиницею. У кафе вам запропонують кращі вина всіляких сортів з місцевого винограду. До площі примикає сквер, де пішохід може відпочити, помилуватися фонтанами і, глянувши на куполи численних храмів, продовжити знайомство з історичною спадщиною Берегсаса.

Берегово. Площа Кошута. Пам'ятник Дьюла Ійеша – угорському письменнику і громадському діячу
Берегово. Площа Кошута. Пам'ятник Дьюла Ійеша – угорському письменнику і громадському діячу
Координати: 48°12’22"N 22°38’36"E

Відпочиваючим в Моршині прописано як оздоровлююча процедура — піші прогулянки на свіжому повітрі. Частина вулиці Івана Франка звільнена від руху транспорту.

Моршин. Вул. Івана Франка. Санаторій «Лаванда»
Моршин. Вул. Івана Франка. Санаторій «Лаванда»
Перед палацом культури влаштовуються народні гуляння, вистави, співи.

Моршин. Вул. Івана Франка. Палац культури
Моршин. Вул. Івана Франка. Палац культури
Вся вулиця буквально нашпигована крамничками і ресторанами з кафе, що порушують дієту № 5. Вулиця має зелену зону зі скульптурним левом, стрибучими білками і старим бюветом — символом курорту.

Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер. Скульптура лева
Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер. Скульптура лева

Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер
Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер

Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер. Колишній бювет – символ Моршина
Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер. Колишній бювет – символ Моршина
Бліц-похід цією вулицею для більшості курортників буває щоденним і неодноразовим.

Моршин. Вул. Івана Франка. Ліхтарі .
Моршин. Вул. Івана Франка. Ліхтарі 

Координати: 49°9’0"N 23°52’13"E

Із заходу перенесемося на північ України і подивимося, де там можна прогулятися туристу-пішоходу.

Суми. Вул. Соборна. Пішохідна зона
Суми. Вул. Соборна. Пішохідна зона
У Сумах дві паралельні вулиці, Воскресенська (435 метрів) і Соборна (490 метрів) з провулками складають пішохідну зону для прогулянки non stop.

Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона. Липи цвітуть
Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона. Липи цвітуть

Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона
Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона

Суми. Воскресенська вул. Скульптура ласунів. Данина пам'яті цукрового бізнесу Харитоненків, завдяки якій місто досягло процвітання в 19 ст.
Суми. Воскресенська вул. Скульптура ласунів. Данина пам'яті цукрового бізнесу Харитоненків, завдяки якій місто досягло процвітання в 19 ст.

Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона
Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона
На Воскресенській розташований Свято-Воскресенський кафедральний собор, побудований в 1702 році в стилі українського (козацького) бароко. Він виконував оборонні функції і це перша кам’яна будівля в місті.

Суми. Воскресенська вул. Свято-Воскресенський кафедральний собор. 1702 р.
Суми. Воскресенська вул. Свято-Воскресенський кафедральний собор. 1702 р.


Найвеличніший храм в Сумах побудований на Соборній в 1778 році. Англійські куранти на 56-метровій дзвіниці завжди допоможуть туристу ефективно розподілити свій час.

Суми. Соборна вул. Свято-Преображенський собор. 1778 р.
Суми. Соборна вул. Свято-Преображенський собор. 1778 р.
А в ресторанах і кафе підкріпити розтрачені сили і продовжити подорож містом.

Суми. Воскресенська вул. Пішохідна зона

Суми. Воскресенська вул. Ресторан і кафе
Суми. Воскресенська вул. Ресторан і кафе
Координати: 50°54’33"N 34°48’1"E

У Конотопі, місті з трамвайною колією, побудованою методом народного будівництва, тобто, добровільно-примусовим методом, теж є свій Арбат з магазинами і клумбами. 180 метрів однієї з найдовших вулиць міста Братів Лузанів жителі називають Конотопським бульваром, головною визначною пам’яткою якого є пам’ятник коню, що дав назву місту і став його символом.

Конготоп. Вул. Братів Лузанів. Пішохідна зона. Пам'ятник коню
Конготоп. Вул. Братів Лузанів. Пішохідна зона. Пам'ятник коню
Координати: 51°14’14"N 33° 2’31"E

Якщо трапиться бувати в Житомирі, то обов’язково потрібно побувати на вулиці Михайлівській. Детально про одну з найдавніших і найулюбленіших житомирянами вулиць тут. Координати: 50°15’1 "N 28°39’53"E

Ніжин, наш тихий і затишний Ніжин, пропонує подорожуючим ознайомитися з його історією, починаючи з пішохідної вулиці, названої на честь М. В. Гоголя. Класику, котрий здобув освіту в Ніжинській гімназії вищих наук і прочитав в цьому прекрасному місті свої перші твори, встановлений в 1881 році пам’ятник в сквері, а найстаріша вулиця з тих часів не змінювала назву.

Ніжин. Вул. Гоголя. Сквер. Пам'ятник М. В. Гоголю
Ніжин. Вул. Гоголя. Сквер. Пам'ятник М. В. Гоголю
Ніжин — місто, де храмам тісно, ​​і частина старовинних культових споруд знаходиться на вулиці Гоголя. Свято-Миколаївський собор датується серединою XVII століття. Найдавніша кам’яна споруда на Лівобережжі має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Ніжин. Вул. Гоголя. Собор св. Миколи Чудотворця. 1668 р.
Ніжин. Вул. Гоголя. Собор св. Миколи Чудотворця. 1668 р.
Такий же статус у Свято-Благовіщенського монастиря і Благовіщенського собору 1716 року побудови.

Ніжин. Вул. Гоголя. Благовіщенський собор 1716 р.
Ніжин. Вул. Гоголя. Благовіщенський собор 1716 р.
Визначитися з подальшим маршрутом туристу допоможе інформаційний стенд із зазначенням всіх численних визначних пам’яток.

Ніжин. Вул. Гоголя. Інформаційний стенд пам'яток міста
Ніжин. Вул. Гоголя. Інформаційний стенд пам'яток міста
Координати: 51°2’51"N 31°53’3"E

З провінційного Ніжина до столиці всього 2 години електричкою і знайомство з пішохідними вулицями України закінчимо на Андріївському узвозі.

Київ. Андріївський узвіз. Пішохідна зона
Київ. Андріївський узвіз. Пішохідна зона
На Київському Монмартрі завжди жили знаменитості, а в будівлях розташовані театри, музеї, художні галереї, виставки, ресторани.

Київ. Андріївський узвіз, 13. Будинок-музей М. О. Булгакова
Київ. Андріївський узвіз, 13. Будинок-музей М. О. Булгакова

Київ. Андріївський узвіз, 34. 1901 р.
Київ. Андріївський узвіз, 34. 1901 р.

Київ. Андріївський узвіз, 19а. Ресторан-салон «Канапа»
Київ. Андріївський узвіз, 19а. Ресторан-салон «Канапа»
З’явився короткий шлях, що поєднав Верхнє і Нижнє місто, за часів Київської Русі. У 18 столітті на пагорбі була побудована Андріївська церква на честь Андрія Первозванного, який встановив хрест на місці майбутнього столичного граду. Звідси і назва узвозу.

Київ. Андріївський узвіз. Андріївська церква. 1767 р.
Київ. Андріївський узвіз. Андріївська церква. 1767 р.
На 700-метровій вулиці-музеї вернісажі іменитих майстрів змінюються виставками народних умільців. Саме цією вулицею прогулювались улюблені кіногерої Проня Прокопівна і серцеїд Свирид Глохвастий.

Київ. Андріївський Узвіз. Пам'ятник Проні Прокопівні  і Свириду Петровичу Голохвастому
Київ. Андріївський узвіз. Пам'ятник Проні Прокопівні  і Свириду Петровичу Голохвастому
Координати: 50°27’35"N 30°30’59"E

Бажаю приємних і пізнавальних екскурсій нашими пішохідними вулицями і площами — прогулянок-соло, із супутником і компанією.

Київ. Хрещатик
Київ. Хрещатик

Немає коментарів:

Дописати коментар