Автомобільні потоки в кілька рядів на міських магістралях стають все більш нескінченними, а наші міста знаходяться в павутині транспортного сполучення.
Як же чудово, що створюються вулиці, де головний — пішохід, для якого створені комфортні умови, а машинам шлях закритий. Зазвичай вони розташовуються в історичному центрі, на них проводяться святкові заходи, а пам’ятки є візитними картками міст.
Пройдемося деякими з них, улюбленими городянами і туристами, і почнемо з головної артерії
Києва, яка стає пішохідною у вихідні та святкові дні.
|
Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності |
Хрещатик отримав назву від перехрещення в цьому місці долин, уздовж яких пролягав шлях, що поєднав Поділ, Старе місто і Печерськ. Другої версії дотримуються історики, які вважають, що в цій місцевості князь Володимир хрестив синів. Забудова вулиці почалася в XVIII столітті, а в XIX її назвали Хрещатиком. Під час Другої світової війни будівлі представляли суцільні вигорілі руїни, і після звільнення міста в 1943 році у відновленні центру брали участь всі кияни. Будинки будувалися в стилі сталінський ампір.
|
Київ. Хрещатик, 13. Будинок із зіркою. 1951 р. |
|
Київ. Хрещатик, 25. Будинок із зіркою. 1954 р. |
Зараз Хрещатик є найширшим (до 100 м) і коротким (1255 м) серед головних вулиць в столицях-мегаполісах.
|
Київ. Хрещатик |
Тут розташовані Київська державна адміністрація, міністерства, банки, ЦУМ, і в робочий час Хрещатик являє собою величезний бізнес-центр.
|
Київ. Хрещатик. Київська міська державна адміністрація. 1957 р. |
|
Київ. Хрещатик. ЦУМ. 1939 р. |
|
Київ. Хрещатик. Національна музична академія ім. Чайковського |
А у вихідні тут збираються не тільки столичні жителі, але і весь приїжджий люд, щоб відчути колорит столиці України. На Хрещатику виступають з різноманітною концертною програмою артисти і музиканти, танцюристи і клоуни, фокусники і акробати. Можна взяти участь в конкурсах, соціальних опитуваннях, в зйомках телепередач, мітингах. Для любителів шопінгу відкриті двері в Пасажі, ЦУМі і ТРЦ «Глобус», який в народі називають «Дніпрогес».
|
Київ. Хрещатик, 15. Пасаж. 1914 р. |
Координати:
50°26’53"N 30°31’20"E
Гуляючи Хрещатиком, неможливо минути майдан Незалежності, щоб відчути себе частинкою величезного дружнього співтовариства пішоходів і мандрівників, які зібралися на найвідомішій площі країни.
|
Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності |
|
Київ. Хрещатик. Майдан Незалежності |
Координати:
50°27’0"N 30°31’27"E
У столиці є ще одна знаменита вулиця для неспішного променаду, але про неї розповім в кінці подорожі, а поки прогуляємося найвідомішою вулицею в Південній Пальмірі. Дерибасівська названа в честь градоначальника Хосе де Рібаса, пам’ятник якому встановлений на початку вулиці.
|
Одеса. Вул. Дерибасівська. Пам'ятник Хосе де Рібасу |
Тут завжди шумно, а старовинне поєднується з новим. Майже в кожній будівлі зі статусом пам’ятки архітектури знаходяться сучасні магазини, торгові центри, креативні ресторани і кафе.
|
Одеса. Дерибасівська вул. Готель. 1904 р. |
|
Одеса. Дерибасівська вул., 33. Пасаж. 1899 р. |
|
Дерибасівська вул., 22. «Кіно-Уточкіно». Найстаріший кінотеатр Одеси. 1880-і р. |
До Дерибасівської примикає її ровесник і супутник — Міський сад, без якого неможливо уявити Перлину біля моря, а оригінальні скульптури, що прикрасили місце зустрічей і відпочинку, стали символами
Одеси.
|
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Скульптура Лева |
|
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Пам'ятник одеситу Л. О. Утьосову |
|
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. 12-й стілець на найменшій площі ім. Остапа Бендера |
|
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Скульптура «Одеський час» |
Дерибасівську люблять письменники, композитори, кінорежисери і часто оспівують її в своїх творах.
|
Одеса. Дерибасівська вул. Міський сад. Альтанка і фонтан |
Координати:
46°29’2"N 30°44’19"E
Курортні міста просто зобов’язані мати пішохідну зону.
Генічеськ вже багато зробив для цього і улюбленим місцем відпочинку туристів, крім моря, є проспект Миру з місцем під сонцем, фонтаном, сонячним годинником та кафе.
|
Генічеськ. Херсонська область. Проспект Миру. Пішохідна зона |
Координати:
46°10’16"N 34°48’47"E
У
Херсоні на пішохідній вулиці цікаво буде ознайомитися з історичними будівлями, в тому числі, побачити будинок, в якому знаходилася штаб-квартира О. В. Суворова, в честь якого і названа вулиця.
Координати:
46°37’51"N 32°36’36"E
Найдовша пішохідна вулиця в Україні — центральна вулиця
Миколаєва, якій повернуто історичну назву — Соборна. Якщо 1,5 кілометри здаються стомлюючою дистанцією, можна відпочити в Каштановому сквері, де встановлений пам’ятник покровителю міста корабелів святому Миколаю.
|
Миколаїв. Вул. Соборна. Пам'ятник св. Миколаю – покровителю міста корабелів |
Координати:
46°37’51"N 32°36’36"E
Найбільше створено пішохідних вулиць на заході України. Для збереження історичних пам’яток, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО, площа Ринок у
Львові з 2011 року оголошена пішохідною. Це найпопулярніше туристичне місце в місті загадок, музеїв, кави, мрії, легенд, парків, старовинних будівель і всього-всього самого незвичайного. 44 будинки, побудовані в XIV-XIX століттях, утворюють архітектурний ансамбль історичного ядра українського П’ємонту.
|
Львів. Площа Ринок, 4. Чорна кам'яниця. 1589 р. Ренесанс |
|
Львів. Площа Ринок, 24. Кам'яниця Массарі. 1350 р. 1527 р. Ренесанс |
Ринкова площа була заснована в XIII столітті за князя Лева Даниловича і до 1944 року на ній торгували овочами, фруктами, квітами. У Ратуші завжди перебувала міська адміністрація і вхід туди відкритий.
|
Львів. Площа Ринок, 1. Ратуша. 1830-і р. |
Подолавши 408 сходинок, щоб піднятися на 60-метрову годинникову вежу, погляду відкриється чудова панорама на Королівське місто.
|
Львів. Площа Ринок, 1. Ратуша. Годинникова вежа. Фонтан «Нептун». 1793 р. |
А якщо пішохід втомився, то проїхавши площею екскурсійним трамвайчиком і заглянувши в найкращі кав’ярні та кондитерські, він помчить на всіх парах знайомитися з культурною столицею України.
|
Львів. Аптека-музей |
|
Львів. Площа Ринок, 10. Кав'ярня «Львівська копальня кави» |
Координати:
49°50’30"N 24°1’53"E
У
Золочеві Львівської області вулиця Маркіяна Шашкевича є пішохідною від Вічевого майдана, де встановлено пам’ятник українському поету і просвітителю, в честь якого і названа вулиця, до площі Незалежності з пам’ятником Герою України В’ячеславу Чорноволу.
|
Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Пішохідна зона |
|
Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу |
У пішохідній зоні, довжиною близько 400 метрів, розміщується міська Ратуша з годинником, що показує точний час.
|
Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Міська Ратуша |
Православна церква Воскресіння Господнього побудована в 1628 році Яном Собеським в стилі ренесанс.
|
Золочів. Вул. Маркіяна Шашкевича. Воскресенська церква. 1604 р. |
Звідси рукою подати до головної визначної пам’ятки старовинного міста — Золочівського замку XVI століття.
Координати:
49°47’56"N 24°54’4"E
У
Тернополі вулиця Гетьмана Сагайдачного, довжиною близько 350 метрів, виглядає особливо святковою у травні, коли цвітуть каштани.
|
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 7 |
|
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 13. Картинна галерея |
|
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного, 3 |
|
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного |
На початку вулиці розташована церква Непорочного Зачаття Діви Марії 1779 року побудови, в минулому Домініканський костел.
|
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Церква Непорочного Зачаття Діви Марії 1779 р. |
Туристам буде цікаво поглянути на карту міста початку XX століття, виконану у вигляді макету, і пройтися Алеєю зірок, яка присвячена видатним тернополянам.
|
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Мапа-макет міста |
Послухати виступи професійних і самодіяльних виконавців, які виступають біля пам’ятника І. Я. Франку, можна на літніх верандах численних кафе.
|
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Пам'ятник І. Я. Франку. Виступ музичного колективу |
|
Тернопіль. Вул. Гетьмана Сагайдачного. Літнє кафе |
Координати:
49°33’9"N 25°35’34"E
Пішохідний моціон триває на Валовій — одній з найстаріших вулиць Тернополя, яка виникла в XVIII столітті на місці розібраного вала.
|
Тернопіль. Вул. Валова. Пішохідна зона |
Вона майже не постраждала під час Другої світової війни, і всі будинки мають статус пам’яток архітектури. Це улюблена вулиця творчого бомонду і її можна побачити на картинах, а так само купити на згадку про перебування у файному місті.
|
Тернопіль. Валова вул., 5. Стіна з написом: «Before I die, I want to ...», де всі бажаючі можуть поділитися своїми планами і мрією, висловивши це написом крейдою на спеціальній дошці |
|
Тернопіль. Вул. Валова. Напис номер телефону, що зберігся з довоєнних часів |
Координати:
49°33’7"N 25°35’33"E
Одна з найбільш вишуканих пішохідних вулиць в Україні знаходиться в Чернівцях і носить ім’я української письменниці Ольги Кобилянської. Про неї можна прочитати
тут.
Координати:
48°17’18"N 25°56’14"E
У Закарпатті пішохідні вулиці з’явилися набагато раніше, ніж в інших реґіонах. Місце для прогулянок тут називають «Корзо». У Мукачеві таким корзо є площа Кирила і Мефодія, про яку можна дізнатися
тут.
Координати:
48°26’28"N 22°43’13"E
А в іншому закарпатському районному центрі Берегово так зване корзо — площа Кошута, названа на честь угорського державного діяча. Протягом 350 метрів можна побачити будівлі, які представляють різні архітектурні стилі.
|
Берегово. Площа Кошута. Угорський національний театр імені Дьюла Ійеша |
|
Берегово. Площа Кошута. Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II. Колишній Палац правосуддя. 1904 р. |
|
Берегово. Площа Кошута. Житловий будинок. Стиль: конструктивізм. Скульптура воїна-охоронця |
Реформатська церква була побудована у XVIII столітті, але пожежа 1918 року завдала шкоди. У 1922 році храм відновлений.
|
Берегово. Площа Кошута. Реформатська церква |
Назви і вивіски написані латиницею. У кафе вам запропонують кращі вина всіляких сортів з місцевого винограду. До площі примикає сквер, де пішохід може відпочити, помилуватися фонтанами і, глянувши на куполи численних храмів, продовжити знайомство з історичною спадщиною Берегсаса.
|
Берегово. Площа Кошута. Пам'ятник Дьюла Ійеша – угорському письменнику і громадському діячу |
Координати:
48°12’22"N 22°38’36"E
Відпочиваючим в
Моршині прописано як оздоровлююча процедура — піші прогулянки на свіжому повітрі. Частина вулиці Івана Франка звільнена від руху транспорту.
|
Моршин. Вул. Івана Франка. Санаторій «Лаванда» |
Перед палацом культури влаштовуються народні гуляння, вистави, співи.
|
Моршин. Вул. Івана Франка. Палац культури |
Вся вулиця буквально нашпигована крамничками і ресторанами з кафе, що порушують дієту № 5.
Вулиця має зелену зону зі скульптурним левом, стрибучими білками і старим бюветом — символом курорту.
|
Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер. Скульптура лева |
|
Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер |
|
Моршин. Вул. Івана Франка. Сквер. Колишній бювет – символ Моршина |
Бліц-похід цією вулицею для більшості курортників буває щоденним і неодноразовим.
|
Моршин. Вул. Івана Франка. Ліхтарі |
Координати:
49°9’0"N 23°52’13"E
Із заходу перенесемося на північ України і подивимося, де там можна прогулятися туристу-пішоходу.
|
Суми. Вул. Соборна. Пішохідна зона |
У
Сумах дві паралельні вулиці, Воскресенська (435 метрів) і Соборна (490 метрів) з провулками складають пішохідну зону для прогулянки non stop.
|
Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона. Липи цвітуть |
|
Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона |
|
Суми. Воскресенська вул. Скульптура ласунів. Данина пам'яті цукрового бізнесу Харитоненків, завдяки якій місто досягло процвітання в 19 ст. |
|
Суми. Вул. Воскресенська. Пішохідна зона |
На Воскресенській розташований Свято-Воскресенський кафедральний собор, побудований в 1702 році в стилі українського (козацького) бароко. Він виконував оборонні функції і це перша кам’яна будівля в місті.
|
Суми. Воскресенська вул. Свято-Воскресенський кафедральний собор. 1702 р. |
Найвеличніший храм в Сумах побудований на Соборній в 1778 році. Англійські куранти на 56-метровій дзвіниці завжди допоможуть туристу ефективно розподілити свій час.
|
Суми. Соборна вул. Свято-Преображенський собор. 1778 р. |
А в ресторанах і кафе підкріпити розтрачені сили і продовжити подорож містом.
|
Суми. Воскресенська вул. Ресторан і кафе |
Координати:
50°54’33"N 34°48’1"E
У
Конотопі, місті з трамвайною колією, побудованою методом народного будівництва, тобто, добровільно-примусовим методом, теж є свій Арбат з магазинами і клумбами. 180 метрів однієї з найдовших вулиць міста Братів Лузанів жителі називають Конотопським бульваром, головною визначною пам’яткою якого є пам’ятник коню, що дав назву місту і став його символом.
|
Конготоп. Вул. Братів Лузанів. Пішохідна зона. Пам'ятник коню |
Координати:
51°14’14"N 33° 2’31"E
Якщо трапиться бувати в Житомирі, то обов’язково потрібно побувати на вулиці Михайлівській. Детально про одну з найдавніших і найулюбленіших житомирянами вулиць
тут. Координати:
50°15’1 "N 28°39’53"E
Ніжин, наш тихий і затишний Ніжин, пропонує подорожуючим ознайомитися з його історією, починаючи з пішохідної вулиці, названої на честь М. В. Гоголя. Класику, котрий здобув освіту в Ніжинській гімназії вищих наук і прочитав в цьому прекрасному місті свої перші твори, встановлений в 1881 році пам’ятник в сквері, а найстаріша вулиця з тих часів не змінювала назву.
|
Ніжин. Вул. Гоголя. Сквер. Пам'ятник М. В. Гоголю |
Ніжин — місто, де храмам тісно, і частина старовинних культових споруд знаходиться на вулиці Гоголя. Свято-Миколаївський собор датується серединою XVII століття. Найдавніша кам’яна споруда на Лівобережжі має статус пам’ятки архітектури національного значення.
|
Ніжин. Вул. Гоголя. Собор св. Миколи Чудотворця. 1668 р. |
Такий же статус у Свято-Благовіщенського монастиря і Благовіщенського собору 1716 року побудови.
|
Ніжин. Вул. Гоголя. Благовіщенський собор 1716 р. |
Визначитися з подальшим маршрутом туристу допоможе інформаційний стенд із зазначенням всіх численних визначних пам’яток.
|
Ніжин. Вул. Гоголя. Інформаційний стенд пам'яток міста |
Координати:
51°2’51"N 31°53’3"E
З провінційного Ніжина до столиці всього 2 години електричкою і знайомство з пішохідними вулицями України закінчимо на Андріївському узвозі.
|
Київ. Андріївський узвіз. Пішохідна зона |
На Київському Монмартрі завжди жили знаменитості, а в будівлях розташовані театри, музеї, художні галереї, виставки, ресторани.
|
Київ. Андріївський узвіз, 13. Будинок-музей М. О. Булгакова |
|
Київ. Андріївський узвіз, 34. 1901 р. |
|
Київ. Андріївський узвіз, 19а. Ресторан-салон «Канапа» |
З’явився короткий шлях, що поєднав Верхнє і Нижнє місто, за часів Київської Русі. У 18 столітті на пагорбі була побудована Андріївська церква на честь Андрія Первозванного, який встановив хрест на місці майбутнього столичного граду. Звідси і назва узвозу.
|
Київ. Андріївський узвіз. Андріївська церква. 1767 р. |
На 700-метровій вулиці-музеї вернісажі іменитих майстрів змінюються виставками народних умільців. Саме цією вулицею прогулювались улюблені кіногерої Проня Прокопівна і серцеїд Свирид Глохвастий.
|
Київ. Андріївський узвіз. Пам'ятник Проні Прокопівні і Свириду Петровичу Голохвастому |
Координати:
50°27’35"N 30°30’59"E
Бажаю приємних і пізнавальних екскурсій нашими пішохідними вулицями і площами — прогулянок-соло, із супутником і компанією.
|
Київ. Хрещатик |
Немає коментарів:
Дописати коментар