Однією з унікальних пам’яток, що не значаться в реєстрі пам’яток архітектури та історії, є Свято-Миколаївська церква в селі Маршинці Новоселицького району Чернівецької області.
|
Маршинці, Новоселицький район, Чернівецька область. Свято-Миколаївська церква |
Дати спорудження храму різняться в інтервалі 50 років. Ймовірно, що дата 1887 рік — початок будівництва церкви на місці попередньої дерев’яної 1710 року. За словами жителів села, 100-річчя святині відзначали в 2014 році.
З художньої точки зору об’ємна цегляна кладка, її колір і виразний малюнок не втратив своєї краси за більш, ніж вікову історію.
Парафіяни розповіли мені, що для виробництва цегли був побудований спеціальний завод. У розчин додавали яйця. Рельєфну кладку і декоративні шви виконували майстри високого класу. Шість різновидів вікон — склепінні, круглі, у вигляді хреста — обрамляють кам’яні візерунки.
Мешканці пригадують, що проект
залізничного вокзалу в Новоселиці та проект храму в Маршинцях виконав один і той же архітектор. З 2000 року громада доклала всіх зусиль, щоб відремонтувати святиню і оновити іконостас. Прилегла територія була вимощена тротуарною плиткою.
У грудні 2017 року замінили дзвін, який понад сто років сповіщав село про початок служби, радісні і сумні події, був оберегом від нещасть. Він встановлений на церковному подвір’ї як пам’ятник. Уродженка Маршинців, народна артистка України Софія Ротару, починала сходження на вокальний Олімп в церковному хорі Свято-Миколаївської церкви, благодійницею якої вона залишається донині. Служба в храмі проводиться молдавською мовою.
До кордону з Румунією — всього 5 кілометрів і на румунській мові назва Marşeniţa звучить margenita і означає «окраїна». Є й інша версія, яка нагадує про те, що тут проходили торговий шлях і державні кордони, а купці і військові браво долали цю частину місцевості.
|
Каплиця на розі вулиць Центральній і Свято-Миколаївський |
|
Бажаючі можуть зайти в придорожню каплицю |
Я, слідуючи традиції, майже маршем пройшла через все село Центральною вулицею, яка є частиною траси Н-10, що зв’язує
Стрий Львівської області, Івано-Франківську область, Чернівці та Молдову.
|
Вулиця Центральна. Автошлях Н-10 |
Село відоме з 1611 року і належало Молдавському князівству. За підсумками переговорів 1812 року, між Російською і Османською імперіями ці землі стали належати Бессарабії, яка після Першої світової війни увійшла до складу Румунії. Пакт Молотова-Ріббентропа розчленував, приєднав і знову відрізав молдавські села.
|
Пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим під час Другої світової війни |
З 1940 року північна Буковина належала СРСР. Про історію і культурні традиції можна дізнатися в музеї, розташованому в будівлі сільської ради.
Маршинці впритул примикають до районного центру Новоселиця.
За красу будинків і благоустрій вулиць село можна назвати Буковинською Рубльовкою.
Налічується 1802 двори і трохи більше п’яти тисяч жителів, основна сфера діяльності яких — сільське господарство, приватний бізнес.
Багато, хто працює за кордоном.
|
Магазин «Софія». В селі, де народилася сама талановита Софія – це ім'я дуже популярне |
|
Магазин «Янош» – по-українські «Іван» |
|
Кафе «Ізвораш». Назва означає сорт винограду і марку вина |
Завжди звертаю увагу на
колодязі, які можуть багато чого розповісти про господарів.
|
Маршинці. Колодязі |
У Маршинцях колодязі — витвори мистецтва і вириті майже біля кожного будинку. Люди діляться з подорожнім безцінним природним даром.
Будинок культури поки залишається в старій будівлі, тому що новий Палац культури поки не може розкрити свої двері через відсутність коштів на закінчення будівельних робіт. У селі, де народилися знамениті виконавці сестри Ротару, Лілія Сандулесу, люблять і вміють співати. Самодіяльні колективи — незмінні учасники концертів і лауреати різноманітних конкурсів.
|
Будинок культури |
Перша сторінка моєї подорожі Буковиною була дуже вдалою, а на повороті на Герцу я попрощалася з Маршинцями.
|
Маршинці. Свято-Миколаївська церква |
У цей день мені пощастило зовсім випадково за підказкою місцевих жителів побачити старовинні церкви в
Лунці і
Великосіллі, побувати в Герці і
Свято-Вознесенському монастирі в Банченах, а потім вже здійснити заплановані поїздки в
Лужани та
Чернівці. Маршинці, дякую за вдалий старт і чудові враження!
Немає коментарів:
Дописати коментар