Стрий. Прогулянка прикарпатським містом з 600-річною історією

Стрий — старовинне місто Львівщини, засноване в 14 столітті. Я була там багато разів, і тому поділюся загальними враженнями, що склалися за весь час поїздок.


Що запам’яталося? Вулиці, пам’ятники, храми. 
У місті багато будинків, що зберегли свій неповторний архітектурний стиль і є пам’ятками історії.









Щоб більше дізнатися про місто, я відвідала краєзнавчий музей «Верховина» з багатою колекцією експонатів. Музей знаходиться в історичній будівлі споруди 19 століття.



Пам’ятник нашим національним поетам — Т. Г. Шевченку, І. Я. Франку, Лесі Українці, називається «Будителі» і встановлений на площі, де завжди багато людей.





У Стрию є площа Ринок, місто в 15 столітті отримало Магдебурзьке право. У центрі площі встановлено пам’ятник радянським воїнам Другої світової.



Тут міститься міська влада.



За будівлею мерії я побачила меморіальний комплекс Борцям за волю України, до складу якого входить музей історії Стрийської тюрми, скульптурна композиція, стіна скорботи. У роки сталінського режиму тут були закатовані і вбиті патріоти України. У 1990-ті роки проводилися розкопки, були виявлені останки жертв, але точну їх кількість встановити неможливо.





Дуже гірко, що біля трагічного місця, практично на кістках загиблих політичних в’язнів, хоч і невелику ділянку, але все ж відведено для сміття. Це просто неприпустимо.
Поруч зі звалищем ще один примітний, а на вигляд дуже скромний будинок. Якби не меморіальна табличка, то і ніхто б не знав, що він належав О. Бобикевичу — громадському діячеві, поету, священику. Я поговорила з жінкою, яка живе в цьому будинку. Вона мені розповіла про подвижника, його талант, прочитала гарні вірші. Тут бували поет І. Я. Франко, митрополит Андрей Шептицький, письменник Карпенко-Карий. Є надія, що тут відкриють музей.



Стрий — великий залізничний вузол, що зв’язує Україну з Європою.



А ось автовокзалу немає. Автобуси і пасажири тісняться на Привокзальній площі.
У приміському напрямку громадський транспорт зупиняється біля ринку, де теж не все упорядковано, виглядає не показово для великого районного центру.
Парк імені Т. Г. Шевченка закладено в кінці 18 століття, займає площу 20 гектарів. Деяким деревам по 100 — 150 років.



Таке велике господарство вимагає постійного догляду. Цей зелений масив виглядає дещо занедбаним. Ні обладнаних ігрових майданчиків, атракціонів. Але є пам’ятник поетові, на честь якого названо парк.



Пам’ятники встановлені на честь відомих особистостей і історичних подій.







У місті кілька храмів.

На честь видатних стрийчан відкриті барел'єфи і пам'ятні дошки.





Професіями можна оволодіти в декількох освітніх закладах. Я помітила, що велика увага приділяється культурному і естетичному вихованню молоді. У місті є Школа мистецтв, музична школа, виставковий зал. Студенти художнього училища демонструють навички, відкривши виставку своїх робіт.









Навіть водонапірна вежа, до якої так важко було підійти, щоб розгледіти і сфотографувати, має дуже привабливий вигляд.



Мені подобається Стрий — місто з величезним історичним минулим і великими можливостями, місто молоді, місто трударів. Про нього у мене склалися чудові враження, якими ділюся з вами.