8 червня 2016 р.

Генічеськ. Я їду до моря

Травень 2016 року запам’ятається мені тим, що я для себе відкрила чудове місто на півдні України, сонячне і зелене, мирне і гостинне. Хочу поділитися враженнями про поїздку в Генічеськ — одине з кращих приморських міст України, відкрите для туристів і відпочиваючих.

Генічеськ
Генічеськ

Щоб дізнатися про місто більше — сходи в музей. Він розмістився в будівлі споруди початку 20-го століття і належав купцу Островському. Зараз це пам’ятка архітектури місцевого значення.

У шести залах зберігаються 10 тисяч примірників музейного фонду, що розповідають про перші поселення сарматів, природу краю, військові події, сучасних героїв. Тут можна побачити 2 діорами, кістки південного слона (мамонта), античні амфори, предмети побуту. Представлені роботи художника Купріянова та інших майстрів.

Двадцятитисячне населення займається ловом і переробкою риби, консервним виробництвом і працює в сфері обслуговування.

На жаль, порт зараз працює з мінімальним навантаженням.

4 школи та школа-інтернат — alma mater юних генічан, а, значить, є майбутнє і плани, над якими працює керівництво міста.
А роботи і планів у нового керівництва — не початий край. Генічеськ і Арабатська стрілка, як пасинок і падчерка, були на другорядних позиціях в розвитку курортології і туризму в порівнянні з іншими регіонами. Тим часом, природні багатства, клімат, розташування в центральній частині України — основні складові для перспективи розвитку цього благодатного краю. Немає сумніву, що в самий найближчий час він стане одним з найпопулярніших курортів. А куди, як не сюди, приїхати у відпустку або на вихідні з сусідніх промислових регіонів?

Генічеськ схожий на приморські південні міста.

Ці сходи називають так само, як і Потьомкінські в Одесі. Скільки сходинок, не встигла порахувати. Може бути, читач підкаже?


Подібні арки я бачила в Керчі. Арка Калімбета збереглася з 1909 року. Це пам’ятка архітектури місцевого значення.

Вулиці, старі будиночки нагадують Таганрог.

Незважаючи на якісь подібності в деталях з іншими містами, для мене Генічеськ здався більш привітним, зрозумілим і рідним, завдяки всім людям, які зустрічалися, супроводжували і підказували.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці — єдина збережена культова споруда міста. Побудований в 1907 році і належить Українській Православній Церкві. В атеїстичні часи був закритий, використовувався як склад і спортзал. Іконостас виконав генічеський майстер різьби по дереву Анатолій Черноног. Про це розповів мені отець Іоанн.

Над храмом є оглядові майданчики, з яких відкривається чудова панорама на місто і море. Так не хотілося їх залишати, але екскурсовод Оксана вже вела до наступних цікавих об’єктів.

Військовий меморіал Другої світової війни не забутий і знаходиться в належному стані.

Відчувається, що генічане знають і бережуть історію міста, чимало робиться для його розвитку. Алея казок, що відкрита недавно, стала улюбленим місцем відпочинку городян — і маленьких, і дорослих.

Для закоханих — свій куточок.

Скульптури казкових і мультяшних героїв запрошують в недорогі кафе відпочити і підкріпитися.

Піца, приготована за фірмовим рецептом, припала всім до смаку і отримала високу оцінку, а також подяку господарям закладу.

Навіть сміттєві урни виконані з повагою до відпочиваючих.
Скульптури казкових героїв, незвичайні інсталяції — прикраса алеї та об’єкти для фото на пам’ять. Автор проекту — архітектор міста. Виконали місцеві підприємці.

Готується до відкриття сонячний годинник. Заплановано проведення фестивалю Сонця, адже в місті 300 сонячних днів в році. Проводяться і інші народні свята і заходи. День міста відзначається в кінці вересня, коли сади і виноградники радують достатком плодів і смаком молодого вина.
Без фонтану завжди чогось не вистачає в місті. У Генічеську прекрасний фонтан прикрашає площу.

Вуличний годинник показує правильний час, і це говорить багато про що.

Незабаром в Генічеську буде своя Набережна шириною 550 метрів, що для приморського міста дуже важливо і логічно. Руки до неї не доходили у колишньої влади. Нарешті, за трудомістку справу взявся новий мер О. В. Тулупов. Була укріплена берегова стіна, побудована в 1968 році, привезені залізобетонні блоки, проведено силовий кабель для освітлення. Хаотично розкидані торгові точки перенесені, на їх місці буде облаштований пляж.

Неодмінно, у нової міської влади все вийде. Має вийти, в це вірять генічане і підтримують починання мера і його команди. Їх прагнення працювати на перспективу і перші суттєві кроки в цьому напрямку очевидні для всіх. Обсяг запланованих робіт з поліпшення інфраструктури міста величезний, список заходів — не зменшується. Але О. В. Тулупов справляє враження дуже відповідальної, розумної, сильної і чесної людини. Ось такий він, мер українського міста нового покоління.

Я обов’язково приїду прогулятися по новій Набережній, відпочити в прекрасному місті, побачити зміни, а враженнями поділюся з вами.

Немає коментарів:

Дописати коментар