В Івано-Франківськ кожен день з усіх регіонів приїжджають туристи, щоб відправитися в похід в Карпати. Якщо у мандрівника є в запасі 2-3 години, варто прогулятися культурним та економічним центром України. Один з кращих обласних міст нашої держави зберіг архітектуру австрійського і польського періодів, в Франківську, як його з любов’ю називають, багато парків, музеїв і пам’яток. І, звичайно, креативних кафе, майстерень карамелі, сувенірних крамниць.
|
Івано-Франківськ. Площа Ринок. Міська Ратуша |
Прогулянку можна почати з міської Ратуші, 50-метрової споруди з 400-річною історією. Четвертий за рахунком будинок Магістрату з моменту отримання Магдебурзького права було зведено в 1935 році в стилі конструктивізму. У плані будова нагадує польський військовий орден, яким нагороджували бійців, що знищували ЗУНР. Станіслав, як тоді називалося місто, був столицею Західно-Української народної республіки. Чотиристоронні куранти показують точний час, відбиваючи його швидкоплинність кожні чверть години і виконуючи 12 українських мелодій. У приміщенні Ратуші розмістився краєзнавчий музей з багатющими і різноманітними експозиціями. Туристам корисно буде знати, що сходження на оглядовий майданчик годинникової вежі можливий через музей, але в понеділок, вихідний день, підйом доведеться відкласти.
Нестандартний підхід знайшли дизайнери до оформлення фонтану на площі Ринок. З надтріснутого яйця ось-ось хтось вилупиться і почнеться нове життя. Вода і яйце — основа життя, природи і людини.
Місто бере початок з будівництва Ратуші та площі Ринок. Традиції будівництва в містах Магдебурзького права передбачали спорудження двох-триповерхових будинків.
Сучасну площу обрамляють і шестиповерхові будівлі.
На центральному міському майдані проводяться святкові заходи, народні гуляння, виставки. Від площі відгалужуються головні вулиці історичного центру, що виникли в XVII-XVIII століттях. Звернемо на вулицю Галицьку.
|
Вул. Галицька, 9. Ресторан «Франко» |
Навчальний корпус медичного університету в 1882 році призначався для Дирекції австрійської залізниці, яка інтенсивно прокладала магістралі в Галичині.
|
Вул. Галицька, 2. Медичний університет |
У приміщенні бібліотеки університету неодноразово виступав І. Я. Франко, чиє ім’я носить місто з 1962 року.
|
Вул. Галицька, 7а. Бібліотека медичного університету |
Улюблений в Галичині монарх з роду Габсбургів запрошує туристів зупинитися в готелі, іменованому в честь його найяснішої особи.
|
Вул. Галицька, 11а. Готель «Франц» |
Собор святого Воскресіння — головний греко-католицький храм Івано-Франківська. Святиня побудована в 1762 році в стилі австро-баварського бароко.
|
Майдан Шептицького. Катедральний собор св. Воскресіння |
Фасад собору прикрашений скульптурними і барельєфними зображеннями священномучеників і Митрополита Андрея Шептицького.
|
Майдан Шептицького. Катедральний собор св. Воскресіння. Барельєф Митрополита Андрея Шептицького |
На честь Українського Мойсея встановлено пам’ятник і названо майдан, що прилягає до собору. Майдан Шептицького — місце проведення всіляких творчих фестивалів, вернісажів, учасники яких дарують місту інсталяції, скульптури та інші творчі роботи.
|
Майдан Шептицького. Пам'ятник Митрополиту Андрею Шептицькому |
Одна з кращих колекцій сакрального мистецтва зберігається в художньому музеї, який розміщується в будівлі колишнього костелу зі статусом пам’ятки архітектури національного значення.
|
Майдан Шептицького. Художній музей |
Івано-Франківськ входить в асоціацію «Колесо ковальських міст Європи». Кована карусель увінчана 17 медальйонами з гербами міст-учасників об’єднання.
Любителі гарячої пари і задушевних розмов понад 175 років збираються в одній з найстаріших лазень в Україні на вулиці Низовій.
|
Вул. Низова, 9. Лазня |
Вулиця на честь патріарха УГКЦ Любомира Гузара, на якій збереглися будинки австрійської споруди, вивела до залишків фортифікаційної стіни.
|
Вул. Любомира Гузара, 15. Міжшкільний НВК. 1898 р. |
|
Вул. Любомира Гузара, 9 |
Станіславська фортеця була закладена в 1662 році засновником міста польським магнатом Анжеєм Потоцьким. Зараз в казематах відреставрованої фортеці створена галерея «Бастіон», в якій проводяться мистецькі заходи. Колишню оборонну споруду наповнили бутики, кафе і ресторани.
|
Пров. Фортечний. Залишки Станіславської фортеці |
Від фортеці бере початок одна з двох найбільш старовинних вулиць Гетьмана Мазепи, на якій майже всі будови мають статус пам’ятника архітектури і багатющу історію, що виникла в XVIII столітті. Першу назву «Брукована» перейменовували близько 10 разів, що є рекордним для Івано-Франківська.
|
Вул. Короля Данила, 10 |
Пішохідні вулиці мають особливу туристичну привабливість. Вулицю Незалежності називають «стометрівкою», але протяжність променаду складе близько півкілометра.
|
Вул. Незалежності, 4 |
|
Вул. Незалежності, 17 |
|
Вул. Незалежності, 19 |
|
Вул. Незалежності, 21 |
|
Вул. Незалежності, 29 |
Ковані композиції — подарунки учасників щорічного фестивалю ковальського ремесла.
|
Вул. Незалежності. Дерево щастя |
До вулиці Незалежності примикає площа Івана Франка з розташованим на ній музично-драматичним театром ім. Івана Франка та пам’ятником Каменяреві.
|
Площа Івана Франка. Музично-драматичний театр ім І. Я. Франка |
|
Площа Івана Франка. Пам'ятник Каменяру |
Туристи можуть зупинитися в 380-місцевому готелі «Надія», відреставрованому типовому приміщенні готелю радянського періоду.
|
Площа Івана Франка. Готель «Надія» |
Ім’я українського поета Василя Стефаника носить педагогічний інститут 1990 року побудови.
|
Вул. Степана Бандери. Педагогічний інститут |
Дуже багато творчості на вулицях Івано-Франківська. Будинок художника прикрашений мозаїчним полотном в національних традиціях.
|
Вул. Незалежності. Будинок художника |
На вулицях Шашкевича, Михайла Грушевського та інших магистралях історичного ядра розташовані елітні кам’яниці, прибуткові будинки, банки та навчальні заклади.
|
Вул. Січових Стрільців, 90 |
|
Вул. Шашкевича, 4. 1905 р. |
|
Вул. Михайла Грушевського, 4. 1905 р. |
|
Вул. Михайла Грушевського, 7. 1904 р. |
Центр міста з розвинутою транспортною мережею і великими людськими потоками не позбавлений зеленої зони для відпочинку. Площа і сквер імені Адама Міцкевича називалися так спочатку, хоча польський класик ніколи не був у Станіславі.
|
Площа Адама Міцкевича і пам'ятник поету |
|
Площа Адама Міцкевича, 2. Дитяча бібліотека |
|
Площа Адама Міцкевича, 1 |
Крім пам’ятника поетові тут встановлена бронзова скульптура пластуна з оплічником.
|
Площа Адама Міцкевича. Пам'ятник пластуну до 100-річчя організації «Пласт» |
В поруч розташованому сквері медичної академії відкрито пам’ятник авторам першої книги українською мовою на західноукраїнських землях Маркіяну Шашкевичу, Іванові Вагилевичу і Якову Головацькому.
|
Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу, Іванові Вагилевичу і Якову Головацькому |
Перебуваючи в будь-якій точці історичного центру Івано-Франківська, звідусіль, як орієнтир, видно позолочений купол міської Ратуші і державний прапор України.
Площа Міцкевича з’єднується з площею Ринок найкоротшою і вузькою вуличкою Івана Труша, на якій розташований готель, раніше він називався «Брістоль».
|
Вул. Івана Труша. Готель |
Прогулянка по віковим вулицях Івано-Франківська посіла близько трьох годин, час витрачено з користю і задоволенням. На жаль, не всі фонтани надавали свіжості в травневий спекотний день.
|
Площа Івана Франка. Фонтан |
|
Площа Вічева. Фонтан |
Доїхати до прикарпатського міста можна поїздом з
Києва,
Одеси, Харкова,
Львова,
Стрия,
Ходорова,
Чернівців,
Білгорода-Дністровського,
Генічеська,
Миколаєва та інших міст України.
|
Залізничний вокзал. 1866 р. |
Координати міської Ратуші: 48°55’21"N 24°42’37"E
Немає коментарів:
Дописати коментар