«Як тебе не любити, Києве мій!»
У мене було кілька годин і бажання прогулятися по столиці.
Який же вибрати маршрут? Довго і думати не потрібно — відомий з книг, фільмів, картин. Вийшовши з метро на станції Контрактова площа, я пішла по Адріївскому узвозі.
 |
| Андріївський узвіз |
Зараз ця друга за популярністю вулиця після Хрещатика має статус пам’ятки містобудування, а починалася за часів Київської Русі з вузької перемички між Замковою горою та Уздихальницею.
Мабуть, прохід рився по шляху найменшого опору, тому вулиця має вигнуту форму, що надає їй загадковість і неповторність.
 |
| Андріївський узвіз. Прибутковий дім. 1914 р. |
Кажуть, що тут є вихід в астрал.
 |
| Андріївський узвіз. Театр «Колесо» |
У 18 столітті її розширили, щоб торговці могли проїжджати на возах, доверху завантажених товаром. З тих часів з’явилася приказка: «Що з воза впало, те пропало».
Зараз торгові точки з заморським добром розташувалися прямо на тротуарах. Але можна побачити авторське, коли виставляються художники і майстри прикладної творчості. Закордонному ширвжитку тут не місце, на мій погляд.
 |
| Андріївський узвіз |
Трохи східні риси має і дівчинка на муралі. Якби не віночок, так піди здогадайся, що це наша українська красуня.
 |
| Андріївський узвіз. Мурал «Відродження» |
Що не будинок, то ціла епоха.
 |
| Ресторан-салон «Канапа» с українським дореволюційним меню |
Сучасного вигляду вулиця-легенда набула на межі 19 і 20 століть при інтенсивному будівництві.
 |
| Андріївський узвіз. «Замок Річарда — Левине серце» |
Її жителями були представники столичної інтелігенції.
 |
| Андріївський узвіз. Музей-майстерня І. Кавалеридзе |
У будинку № 13, в «Будинку Турбіних», де 13 років прожив Михайло Булгаков, відкрито літературно-меморіальний музей. Якщо багато екскурсантів, вхід обмежений. Звичайно, я почекала хвилин 30, так як не могла не зайти в будинок письменника, який розкрив в образі Маргарити сутність жіночої душі. Можливо, в цьому йому допомогли галюциногени.
А біля скульптури прозаїка і драматурга — натовп охочих сфотографуватися з ним на лавочці. Хочеться сказати прихильникам: «Він же пам’ятник!»
 |
| Андріївський узвіз. Будинок-музей М. С. Булгакова |
Складність рельєфу 700-метрової вулиці не могла не позначитися на особливостях проектів будівель.
 |
| Готель «Воздвиженський» |
 |
| Андріївський узвіз. Будинок 1901 року |
Андріївська церква побудована в середині 18 століття на горі, на якій за переказами в I столітті нашої ери Андрій Первозванний благословив ці місця. Православний храм зараз перебуває на реставрації, а ось дзвіниці у нього немає, так як дзвін міг б розбудити море, що зникло за велінням Святого Андрія.
 |
| Андріївська церква. 1753 р. УАПЦ |
«Но без Подола Киев невозможен.
Как святой Владимир без креста..»
У цій церкві, побудованій в стилі бароко і прикрашеній вишуканим декором, повинні були вінчатися герої п’єси М. Старицького «За двома зайцями» Проня Прокопівна та Свирид Голохвастов. Скульптурна композиція на Подолі присвячена незабутнім акторам, які талановито зіграли в однойменному фільмі — Маргариті Криниціній і Олегу Борисову. Знову ж, настирливі туристи хочуть скласти компанію парі в момент пропозиції руки і серця Голохвастова Проні.
 |
| Пам'ятник героям п'єси «За двома зайцями» Проні Прокоповні і Свириду Голохвастову |
З Андріївського узвозу перейшла на Володимирську вулицю, щоб побачити залишки фундаменту першої кам’яної церкви Київської Русі.
 |
| Фундамент Десятинної церкви |
Багате оздоблення храму розграбовано ворогами, а повністю знищило військо Батия. Через століття під час розкопок були знайдені фрагменти мозаїки і фрескового живопису.
 |
| Фундамент Десятинної церкви |
Залишки фундаменту складені біля Національного музею історії України, що бере свій початок з 1899 року і став скарбницею археологічних артефактів.
 |
| Національний музей історії України |
Храм святого Миколая збудовано в 2007 році, але він такий низький, що не виглядає сучасно-помпезним.
 |
| Микильська церква. 2007 р. УПЦ МП |
Купола Андріївської церкви підносяться над ним і, немов, піднімають небо.
 |
| Андріївська церква. УАПЦ |
Пройшовшись по Великій Житомирській вулиці,
 |
| Головне управління ДСНС України |
 |
| Вул. Велика Житомирська |
я повернула в провулок і вийшла до малолюдного парку сучасної скульптури та інсталяції з відчуттям переходу з галасливого міста в атмосферу арт-культури.
 |
| Інсталяція «Ріка любові» |
 |
| Інсталяція «Дощ» |
Але ще більше захоплення викликали абсолютно неймовірні казкові скульптури, оформлені різнобарвною мозаїкою.
 |
| Пейзажна алея |
 |
| Пейзажна алея |
Чого тільки немає на Пейзажній алеї: фонтани у вигляді тварин, нетривіальні бордюри і клумби, всілякі дитячі майданчики.
 |
| Пейзажна алея |
Оригінальні лавочки з передбаченими пледами та подушками запрошують присісти і помилуватися панорамою міста.
 |
| Пейзажна алея |
«А твои каштаны могучие,
Паникадила Весны,
Всё цветут, как и прежде могучие,
Берегут мои детские сны».
Колишні оборонні вали, пустирі та нудні прибудинкові двори перетворилися завдяки меценатам і талановитим скульпторам в чудову зону відпочинку.
Пройшовшись по Десятинній вулиці,
 |
| Музей «Духовні скарби України» |
 |
| Середня школа № 25 ім. В. Г. Белінського. Пам'ятка архітектури. 1939 р. |
я продовжила прогулянку на історичній Михайлівській площі, що виникла в 12 столітті на місці засипаних землею ярів.
 |
| Київ. Михайлівська площа |
Таку назву площа мала не завжди, але зараз їй повернули первісне ім’я.
 |
| Мінестерство закордонних справ України |
 |
| Пам'ятник жертвам Голодомору 1932 – 1933 років на Михайлівській площі |
Найдавніший Михайлівський собор був зведений на початку 12 століття в честь покровителя Києва архангела Михаїла і служив усипальницею князів.
 |
| Михайлівський Золотоверхий монастир |
Святині довелося перенести безліч ворожих набігів, грабежів і реконструкцій, але біда трапилася в 1930-х роках, коли було прийнято рішення про знесення собору.
 |
| Михайлівський Золотоверхий собор. 1999 р. УПЦ КП |
У 1999 році відкривається відновлений храм і повертаються мозаїчні фрески, які зберігалися в Ермітажі.
 |
| Київ. Михайлівський Золотоверхий собор. 1999 р. УПЦ КП |
 |
| Трапезна Михайлівського Золотоверхого монастиря. 1713 р. |
 |
| Михайлівський Золотоверхий монастир. Фонтан |
На Михайлівській площі в 1996 році після довгих років забуття був відкритий відновлений пам’ятник княгині Ользі, святим Кирилу і Мефодію, апостолу Андрію Первозванному.
 |
| Пам’ятник княгині Ользі, святим Кирилу і Мефодію, апостолу Андрію Первозванному |
Княгиня Ольга — єдина жінка-глава нашої держави, яка правила після смерті чоловіка князя Ігоря, вона мала сильний характер і зберегла суверенітет держави.
 |
| Пам’ятник княгині Ользі, святим Кирилу і Мефодію, апостолу Андрію Первозванному |
Брати Кирило і Мефодій — автори слов’янської писемності. Я помітила, що в Закарпатті ці святі особливо шановані, існує версія, що вони охрестили Потисся раніше на 100 років, ніж князь Володимир Київську Русь. У Мукачеві та біля Сваляви я вже бачила пам’ятники нашим просвітителям.
 |
| Пам’ятник княгині Ользі, святим Кирилу і Мефодію, апостолу Андрію Первозванному |
Андрій Первозванний, поширюючи християнську віру на скіфських землях, пропливаючи Дніпром, зійшов на берег і передрік виникнення Києва: «На цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике».
 |
| Пам’ятник княгині Ользі, святим Кирилу і Мефодію, апостолу Андрію Первозванному |
Звідси рукою подати до іншої древньої площі — Софіївської та встановленим на ній в 1888 році пам’ятника гетьману України Богдану Хмельницькому.
 |
| Софійська площа |
 |
| Колишній прибутковий будинок Софіївського митрополичого подвір'я |
 |
| Пам'ятник Богдану Хмельницькому 1888 р. |
Вхід в музей-заповідник обмежений за часом, але я встигла потрапити на теріторію до закриття.
Дев’ятнадцатикупольний Софійський собор — пам’ятник архітектури, включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Побудований в 1037 році Ярославом Мудрим на честь перемоги над печенігами. По не оштукатуреним ділянкам стіни можна судити про первісний вигляд храму.
Будинок митрополита побудований в 1730 році і є зразком палацової архітектури.
 |
| Музей-заповідник «Собор святої Софії». Будинок митрополита |
Зараз там розташовані музейні експозиції.
На території заповідника можна побачити різні інсталяції. Даму з собачкою легко впізнати. Але деякі вже дуже мудрі, і я не зрозуміла, як вони в’яжуться з Софією.
А ось дерева мені дуже сподобалися.
 |
| Музей-заповідник «Собор святої Софії». Віковий ясень |
 |
| Музей-заповідник «Собор святої Софії». Павловнія повстиста |
Я гуляла по місту і жодного разу не скористалась перефразованим прислів’ям «Язик по Київу доведе». Закінчилася моя пізнавальна екскурсія по столиці в парку на Володимирській гірці, де розташований пам’ятник святому Володимиру і відкривається прекрасний вид на Дніпро та місто.
Відпочинок в альтанці став заключним етапом променаду по столиці.
 |
| Володимирська гірка. Альтанка 1870 р. |
«Тут будут арки мостов сверкать,
Тут будут окна дворцов сиять...
И будет град на круче,
Прекрасный и могучий,
Тысячи лет стоять».
Немає коментарів:
Дописати коментар