середа, 4 січня 2017 р.

Побачено в Болехові

Я продовжую знайомство з Болеховим — прикарпатським містом Івано-Франківської області.

Болехів Івано-Франківської області. Україна

З отриманням містом Магдебурзького права розпочалося спорудження магістрату. Сучасна ратуша побудована в 1861 році на місці попередньої.

Болехів. Ратуша. Міська рада

Міська влада розміщувалась тут завжди.

Болехів. Ратуша. Міська рада

Баштовий годинник не показує точний час, на жаль. Через кожні чверть години красивою мелодією куранти нагадують про швидкоплинність часу. Болехівських владоможців біля входу охороняють блискучі левенята.

Болехів. Ратуша. Міська рада. Баштовий годинник

Як і ратуша, так і колишня площа Ринок,

Болехів. Колишня площа Ринок

а тепер названа в честь Івана Франка, відреставровані. Фонтан прикрасив центральну площу, але я його в дії поки не бачила.

Болехів. Площа Івана Франка. Колишня площа Ринок

Дуже псують історичний центр автобусні зупинки з двох сторін, така особливість транзитного міста. Зате немає проблем з поїздкою в обидві сторони, так як міжобласного транспорту дуже багато. Автобус можна почекати в затишному сквері.

Болехів. Площа Івана Франка. Сквер

Національному поету на Івано-Франківщині встановлено найбільшу кількість пам’ятників в Україні. Майже в кожному селі увічнили пам’ять про нього. Любив Каменяр погостювати в Болехові у письменниці Наталії Кобринської.

Болехів. Пам'ятник І. Я. Франку на одноіменній площі

Голокост знищив єврейське населення міста, як і на всьому Прикарпатті. Збереглися стіни синагоги, побудованої в кінці 18 століття на місці дерев’яної. У радянські часи будівлю використовували працівники шкіряного ремесла як осередок культурного дозвілля. Виробництво скоротилося, але напис на клубі-храмі ще не відлетів.

Болехів. Колишня синагога

Православна церква Жон Мироносиць побудована на місці дерев’яної (18 століття) і освячена митрополитом Андреєм Шептицьким в 1909 році.

Болехів. Церква Жон Мироносиць. 1909 р. УАПЦ

А святому князю Володимиру, що хрестив Київську Русь, у 2000 році відкрили пам’ятник на церковному подвір’ї.

Болехів. Пам'ятник святому князю Володимиру

Між ратушею і храмом ще одна симпатична будівля — кам’яниця з незвичайною ліпниною у вигляді квітів і бутонів.

Болехів. Будинок біля ратуші

Міст через спокійну в цьому місці і з кам’янистими острівцями річку Сукіль витримує великі навантаження через безперервний потік транспорту.

Болехів. Міст через річку Сукіль

Болехів. Річка Сукіль

Проїжджаючи по трасі, завжди видно історичну будівлю 1905 року, колишній готель і ресторан.

Болехів. Колишній готель і ресторан

Зараз тут розмістилися відділення пошти, банки і магазини.

Болехів. Колишній готель і ресторан. Комерційна будівля

Неможливо не звернути увагу на будівлю дитячої бібліотеки з ажурною дерев’яною верандою. Біля неї встановлений пам’ятник Катерині Мандрик — поетесі і громадській діячці.

Болехів. Бібліотека. Пам'ятник Катерині Мандрик

На братській могилі радянських воїнів — квіти і вінки. Пам’ятник — копія, оригінал встановлений у Львові.

Болехів. Військовий меморіал Другої світової війни

Найкраще віддаємо дітям.

Болехів. Вілла Боренштейна. Пологовий будинок
Вілла Боренштейна. Пологовий будинок
Одна з найкрасивіших міських вілл, побудована в кінці 19 століття в стилі електики, стала будинком щастя для болехівських сімей, тому що тут народжуються їхні діти.

Болехів. Вілла Боренштейна. Пологовий будинок

Болехів. Вілла Боренштейна. Пологовий будинок

Терапевтичне відділення теж є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Болехів. Пам'ятка архітектури. Терапевтичне відділення

Болехів. Пам'ятка архітектури

Горельєфи над вікнами по всьому периметру будівлі — це, мабуть, скульптурні портрети городян початку 20 століття. Можливо, що і пацієнтів через 100 років.

Болехів. Пам'ятка архітектури. Терапевтичне відділення. Горельєфи

Болехів. Пам'ятка архітектури. Терапевтичне відділення. Горельєфи

Болехів. Пам'ятка архітектури. Терапевтичне відділення. Горельєфи

Болехів. Пам'ятка архітектури. Терапевтичне відділення. Горельєфи

Далі мав бути похід в інший район міста, де я ще не була. Мене цікавила дерев’яна церква Успіння Святої Анни, і для цього я знову пройшла через центр, прямуючи на південний захід.

Болехів. Вулиця Довжанська
Вулиця Довжанська
Забудова по вулиці Довжанській тільки приватними будинками.

Болехів. Вулиця Довжанська

Болехів. Вулиця Довжанська

За 500 метрів до храму на розвилці доріг я запитала у подружжя, що проходили поруч зі мною, чи в правильну сторону я повертаю. Чоловік виявився церковним старостою і пообіцяв прийти і відкрити для мене храм.

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

Церква побудована в 1870 році на пожертвування віруючих на місці попередньої.

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

Поруч з нею колись знаходився монастир, який знесли разом з церквою в результаті реформ австрійського імператора Йосифа II.

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

Над входом встановлено дерев’яне зображення святих Володимира і Ольги.

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

Ліворуч і праворуч від входу — картини на біблійні сюжети.

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

Чекаючи старосту, я кілька разів обійшла впорядковану територію,

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ

заглянула в каплицю, побудовану у 2000 році силами парафіян,

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ. Каплиця

Болехів. Церква Успіння святої Анни. 1870 р. УГКЦ. Каплиця

зайшла на кладовище з символічною могилою Українським Січовим Стрільцям.

Болехів. Символічна могила і хрест Українським Січовим Стрільцям

Часу у мене вже не залишалося, так як в цей день було багато планів, і я не стала вже нікого чекати. Передавши через сусіда «дуже дякую» старості, я попрямувала на кіркут, фіксуючи фотоапаратом мости, будинки і природу.

Болехів. Вулиця Довжанська

Болехів. Вулиця Довжанська

Болехів. Вулиця Довжанська

Болехів. Вулиця Довжанська

Болехів. Вулиця Довжанська

Болехів. Вулиця Довжанська

Жителі заготовляли сіно для худоби, трава була високою, соковитою.

Болехів. Вулиця Довжанська

Я запитала бабусю, яка усміхалась мені, коли я фотографувала стоги, скільки ж потрібно корові корму і взимку фураж намокає? Господиня радо зі мною поділилася формулою розрахунку кількості провізії для корівки: «Три помножити на три місяці. Три стоги на місяць. Зберігається сіно добре».

Болехів. Вулиця Довжанська

Підійшовши до єврейського цвинтаря, огородженого бетонним парканом, я не могла знайти вхід.

Болехів. Єврейський цвинтар

Пройти на кіркут можна тільки через приватну садибу, яку ще потрібно було знайти за ознакою — висока брама.

Болехів. Вулиця Довжанська

Але тут у всіх красиві і високі ворота, і перша спроба, звичайно, була невдалою. Мені відкрив чоловік з похмурим виразом обличчя. Мабуть, його обтяжують обов’язки воротаря. Будь кому тут входу немає, а я не схожа на юдейку, та й траурні і поминальні дні вже минули.

Господарю садиби я сказала, що мене зорієнтувала Галина, науковець музею, і попросила, щоб він пропустив мене. Зіновій виявився зовсім не злим, а дуже привітним, якщо це визначення підходить в моєму випадку. Так вийшло, що він придбав ділянку землі під будівництво будинку, вклав колосальні сили і витратив кілька років для його благоустрою. Велика пророблена гідротехнічна робота з осушення болота і виведенню надлишків води у вигляді симпатичного каналу. На всій території висаджено чудовий сад і хвойні дерева. Але цвинтарні ворота знаходяться поки на його території і, судячи з усього, переносити їх ніхто не збирається.

Болехів. Єврейський цвинтар

Розташований кіркут на гірці, щоб не було підтоплення.

Болехів. Єврейський цвинтар

Болехів. Єврейський цвинтар

Всього близько 3000 поховань за три з половиною століття.

Болехів. Єврейський цвинтар

Болехів. Єврейський цвинтар

Могили оточує суцільна стіна. На пам’ятниках зустрічаються дата — 1648 рік.

Болехів. Єврейський цвинтар

Є тут і братські могили жертв Голокосту. На цьому кладовищі похований уродженець Болехова Дов Бер Біркенталь, письменник 18 століття, знав кілька мов і вмів робити чудове вино. Він поділився в мемуарах секретами комерційних операцій.

Болехів. Єврейський цвинтар

На виході мене вже чекав Зіновій і запросив з дружиною на каву. Подякувавши, я відмовилася. Адже мені ще в цей день потрібно побувати в старій Долині, часу у мене обмаль. На залізничний вокзал мчала по квітучим луках, перебігаючи через струмки по місткам.

Болехів. Стежка

Болехів. Місток через потічок

Болехів. Місток через потічок

Болехів. Місток через потічок

Велика кількість вологи рослинам на користь, шкода часу немає на букети.

Болехів. Галявина

Пасічники вивозять бджіл в таких великих будинках-вуликах на галявини.

Болехів. Будинок-вулик

На вулиці Данила Галицького помітила, що вже давно продається кам’яниця з ліпним орнаментом.

Болехів. Кам'яниця на вул. Данила Галицького

А такого жаху я ще ніде не бачила. Чи то опудало, що відлякує родичів з полуничних грядок, яких не спостерігалося поблизу, чи то магія якась.

Болехів. Розп'ята ворона на вул. Залізничній

Зараз на станції Болехів, яка введена в експлуатацію в 1875 році,

Болехів. Залізнична станція. Вокзал до Другої світової війни

зупиняється тільки один приміський поїзд сполученням Стрий — Івано-Франківськ.

Болехів. Залізнична станція

У будівлі вокзалу збереглися печі, облицьовані кахлями.

Болехів. Залізнична станція. Вокзал

Болехів. Залізнична станція. Вокзал

Поруч знаходиться лісосклад, адже лісозаготівлями населення займалося з давніх часів.

Болехів. Залізнична станція. Лісосклад

Про цей промисел і про солеваріння позначено на гербі міста.

Болехів. Герб міста

Зруйнована солеварня, про яку я писала в попередніх нотатках про Болехів,

Болехів. Колишня солеварня
Болехів. Колишня солеварня
була схожа на сестру в старій Долині, куди я і попрямувала в другій половині дня. А Болехів мені дуже подобається, і я ділюся чудовими враженнями з вами.

Немає коментарів:

Дописати коментар