середа, 23 листопада 2016 р.

Долина. Старе місто

Давно хотілося побачити стару Долину. Тисячолітня історія міста починається з цього місця, де соляні джерела використовувалися вже в X столітті. Зараз це тихий, зелений міський район, з визначними пам’ятками якого я і попрямувала знайомитися.

Головним підприємством була солеварня, тепер перетворилася на руїни, хоча і є пам’ятником промислової архітектури. Ось така вона була на початку 20-го століття, а як виглядає зараз я побачу в кінці подорожі.

Долина. Солеварня «Саліна» на початку 20-го ст.

На початку екскурсії перша зупинка біля собору Успіння Божої Матері.

Долина. Свято-Успенський собор. УПЦ КП

Православний храм побудований в 2001 році на височині, його видно здалеку, але вхід на територію був закритий.

Долина. Свято-Успенський собор. УПЦ КП

Долина. Свято-Успенський собор. УПЦ КП. Дзвіниця

Я зайшла з боку невеликого парку, піднявшись по сходах, що ведуть до військового меморіалу.

Долина. Військовий меморіал Другої світової війни

Долина. Військовий меморіал Другої світової війни

На крутому обриві в одному вузькому місці не було огорожі і цього було достатньо, щоб можна було потрапити на церковне подвір’я. Назад спустилася тим же шляхом і далі пішла по вулиці Міцкевича, малолюдній і зеленій, яка ділить цей район на дві частини.

Долина. Вул. Міцкевича

Те, що я йду по вулиці Міцкевича, я засумнівалася, раптом побачивши табличку на будинку, який вказує, що це вулиця Антоновича. Мешканка будинку № 48 на моє здивоване запитання, яка назва правильна, нічого зрозумілого пояснити не могла. На мапі вулиці Антоновича немає. Під закон про перейменування польський поет не мав потрапити. Загадка залишилася нерозгаданою. Але мені дуже сподобалося, що на табличці було зображення герба Долини з її джерелом виникнення — шматочками солі.

Долина. Вул. Міцкевича. Табличка на будинку № 48

Старе місто — старі споруди. Багато великих дерев, через які неможливо було розглянути будівлі. У тихому безлюдному місці розмістився протитуберкульозний диспансер, як і все медичне — білий-білий.

Долина. Вул. Міцкевича. Протитуберкульозний диспансер

Житловий будинок — пам’ятник архітектури. Щоб зберегти його автентичність, дерев’яна центральна частина не зазнала радикальних ремонтних змін.

Долина. Вул. Міцкевича. Дерев'яний пам'ятник архітектури

Цей особняк початку 20 століття, пам’ятку архітектури місцевого значення, зайняли віруючі християнської громади.

Долина. Вул. Міцкевича. Пам'ятник архітектури. Молитовний будинок

У будівлі, що належала раніше військовій частини, зараз знаходиться Долинський районний суд.

Долина. Районний суд. Колишня військова частина

Військкомат пофарбований в зелений маскувальний колір і прихований за деревами — дерев’яна будівля 1920 року побудови, пам’ятка архітектури.

Долина. Військомат. Дерев'яна пам'ятка архітектури

У своїх нотатках я намагаюся згадати про людей, які мені зустрічалися і чимось допомогли, підвезли або підказали що-небудь. Коли я фотографувала, перехожий запитав, що мене цікавить. Він місцевий, тут народився і знає кожен куточок, може багато розповісти про рідне місто.

Я запитала, чи служив він в армії, призивався в цьому військкоматі? Так, призивався тут, служив в Афганістані два бойових роки. Знає, що таке війна не з чуток. Забігаючи наперед, відразу виконаю прохання колишнього воїна-інтернаціоналіста. Він кілька разів мене просив, щоб я обов’язково написала, що жителі Долини і всієї Західної України — мирні люди, що ніхто не хоче війни і всі бажають якнайшвидшого миру на Донбаській землі. А він, як афганець, який пройшов важкий шлях на тій нікому непотрібній війні, знає, як гинуть люди і пам’ятає бойових товаришів.


Далі місцевий житель мене не кинув, але йшов трохи в стороні, підказуючи, де перейти дорогу. Він відразу вибачився, бо випив пива, адже спекотно дуже і не знав, що доведеться бути гідом.

Долина — місто, в якому є храми різних релігійних конфесій. Костел Різдва Діви Марії побудований в 1839 році, його звели за три роки, але з порушеннями правил будівництва. Фундамент закладено з річкового каменю без зв'язуючих матеріалів. Між стінами і фундаментом не було гідроізоляції. Це викликало швидке руйнування, і храм довелося зміцнювати різними способами, а дзвони зняти з вежі.

Будівля не постраждала в роки світових воєн. Але влада трудящих в будівлі розмістила склад, а потім спортивну школу. У 1990-ті роки напівзруйновану святиню віддали католикам. Ведуться роботи з благоустрою території.

Долина. Костел Різдва Пр. Діви Марії (1839 р.)

Долина. Костел Різдва Пр. Діви Марії (1839 р.)

Баштові годинники, які мені так подобаються, показували неправильний час, на жаль.

Долина. Костел Різдва Пр. Діви Марії (1839 р.)

Долина. Костел Різдва Пр. Діви Марії (1839 р.)


Ще один пам’ятник архітектури — міська бібліотека з дерев’яним фасадом.
Долина. Міська бібліотека. Дерев'яний пам'ятник архітектури

Біля цієї будівлі виходять гарні фотографії молодят, тому що тут знаходиться РАГС.

Долина. Вул. Міцкевича. РАГС

Я запитала свого супроводжуючого, в цій установі і скільки разів реєструвався в шлюбі? Виявилося, що вдалося жодного разу не зареєструватися.

Музична школа з меморіальними табличками видатним діячам.

Долина. Музична школа

У цих краях і в Першу, і в Другу світові війни велися запеклі бої. На згадку про загиблих воїнів — меморіал з квітами і вінками.

Долина. Військовий меморіал Другої світової війни

Синагога була побудована в 1897 – 1932 роках замість дерев'яної. Вона була оздоблена декоративними елементами і мала орігінальні інтер'єри. Єврейської громади в Долині після Другої світової війни немає. Пам’ятник архітектури початку 20 століття відремонтували і не дали зруйнуватися, як в інших містах, віруючі християни. І тепер це молитовний будинок.

Долина. Колишня синагога. Молитовний будинок. Пам'ятник архітектури

Долина. Колишня синагога. Молитовний будинок. Пам'ятник архітектури

За синагогою пам’ятний камінь на честь жертв фашизму. У цьому місці були розстріляні жителі Долини в роки Другої світової війни.

Долина. Пам'ятний знак жертвам нацизму

У цьому районі є магазини і кафе, назви — закордонні: «Європа», «Баварія».

Долина. Кафе «Баварія»

Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована в 1904 році з цегли Долинського цегельного заводу. Кошти на будівництво збирали працівники солеварні. Храм освятив митрополит Андрей Шептицький, на честь якого встановлено меморіальну дошку. Святиня є пам’яткою архітектури.

Долина. Церква Різдва Пр. Богородиці (1904)  Пам'ятка архітектури. УГКЦ

Долина. Церква Різдва Пр. Богородиці (1904)  Пам'ятка архітектури. УГКЦ

Збереглася стара дерев’яна дзвіниця з попередньої церкви.

Долина. Церква Різдва Пр. Богородиці (1904)  Пам'ятка архітектури. УГКЦ. Дерев'яна дзвіниця

На території встановлено пам’ятник Мирославу Любачівському — верховному архієпископу, уродженцю Долини, який правив в храмі Святу Літургію.

Долина. Пам'ятник Мирославу Любачівському

До солеварні ще ми йшли метрів 300. Перейшли маленьку річку Сівку, що бере саме тут свій початок і впадає в бурхливий Дністер.

Долина. Річка Сівка

Деякі житлові будинки для колишніх працівників підприємства, що входять в комплекс архітектурного пам’ятника, і зараз заселені людьми.

Долина. Архітектурний комплекс «Саліна». Житлові будинки

Долина. Архітектурний комплекс «Саліна». Житлові будинки

Димові труби захопили лелеки, що нерідко можна побачити.

Долина. Архітектурний комплекс «Саліна». Димар з лелеками

Сам же сольовий завод, в минулі часи найбільший в Галичині, в дуже жалюгідному стані.

Долина. Архітектурний комплекс «Саліна». Пам'ятник промислової архітектури

«Саліна», як його називали з незапам’ятних часів, в кінці 19 століття постраждав в результаті пожежі. Його швидко відбудували і в нього входили: варильня солі, виробничий корпус, склади, службові та господарські будівлі. Стіни викладені з червоної цегли.

Долина. Руїни солеварні. Пам'ятник промислової архітектури

Долина. Руїни солеварні. Пам'ятник промислової архітектури

Комплекс, добротно побудований іноземними майстрами більше 100 років тому, міг би ще довго служити. Шкода, що не знайшлося для такого унікального спорудження застосування.

Долина. Руїни солеварні. Пам'ятник промислової архітектури

Долина. Руїни солеварні. Пам'ятник промислової архітектури

Навколо все заросло кропивою, розруха і смуток на місці містоутворюючого підприємства, з якого починалася Долина. Тільки зображення 5 шматочків солі на міському гербі буде нагадуванням про витоки цього прекрасного міста.

Долина. Руїни солеварні. Пам'ятник промислової архітектури


Мій супроводжуючий хотів ще продовжити маршрут з оглядом визначних пам’яток старого міста, але я вже втомилася, адже з ранку я була в Болехові на єврейському кладовищі і біля старовинної дерев’яної церкви. Всього вийшло в цей день близько 14 км, а спека була 30 град.

Проводжаючи мене, гостинний житель Долини попросив жінку, що їхала зі мною в автобусі, обов’язково мені підказати, коли моя зупинка.

Дякую за цікаву екскурсію, сама б я відчувала себе не так впевнено в незнайомому місті. Враженнями найрізноманітнішими, і приємними, і сумними ділюся з вами.

Немає коментарів:

Дописати коментар