середа, 30 листопада 2016 р.

Сокаль

Сокаль — місто Львівської області, розташоване в 80 км на північ від обласного центру. Як живе галицька провінція з населенням близько 20 тисяч жителів?

Сокаль – райцентр Львівської області

В Сокаль я поїхала випадково, навіть в планах не було. Збиралася в Жовкву, але скасували електричку. В цей день був дощ і їхати на автостанцію не захотілося. Почувши, що відправляється дизель в Сокаль, я помчала на перон. Мені в касі вже квиток відмовилися продати, але я встигла забігти за мить до відправлення.

Дизель «Нічлава» Львів – Сокаль
Дизель «Нічлава» Львів – Сокаль

Сокаль — так Сокаль. У погану погоду і пейзажі за вікном не радують. Зате повеселили з концертом юні таланти, які кочують по приміських поїздах. Майбутні солісти ансамблю «Ромен» виконували хіти російською, українською та ромською мовами. Дітям по 6-7 років, за парту вони ніколи не сядуть, але школу життя проходять з народження. Бездоганний слух, гарні голоси, акомпанемент на гітарі, малолітній вік не залишили пасажирів байдужими.

Дизель «Нічлава» Львів – Сокаль

На станцію Сокаль перший потяг прибув в 1884 році, а мій точно за графіком. Станція Сокаль, а селище біля неї — Жвирка.

Станція Сокаль
Станція Сокаль

Війни, пожежі, ворожі набіги переносили місто з правого берега Західного Бугу на лівий і назад.

Одна з колишніх унікальних історичних пам’яток Сокальщини знаходиться в Жвирці. Раз я потрапила в ці місця, як же не побачити ренесансний костел Діви Марії Утішительки, побудований в 1619 році на території монастиря бернардинів? У ньому зберігалася чудотворна ікона Ченстоховської Божої Матері, знищеної полум’ям під час пожежі. Після Другої світової війни ченців перевели до іншого монастиря, а обитель перетворили на в’язницю особливого режиму. У 2012 році в результаті підпалу храм охопила сильна пожежа, яку гасили пожежники з усієї Львівщини разом з міліцією. Але не святиню вони намагалися врятувати, а боялися втечі ув’язнених з довічним терміном.

Від колишньої візитної картки Сокаля залишилися руїни, а остов вежі з застиглими стрілками годинника лякаюче підноситься над колючим дротом.

Жвирка. Костел Діви Марії Утішительки. 1619

Перейшов по мосту річку — ось і Сокаль. Колись в цих місцях водилося багато соколів. Вважається, що назву місто отримало завдяки цій сильній і спритній птиці. Зображення пернатого хижака було на міських печатках з 17 століття, а тепер на гербі міста.

Сокаль. Герб міста

Перше враження — тихе зелене місто, машин мало, тротуари є.

Сокаль. Вулиця Андрея Шептицького

Іду по вулиці Андрея Шептицького, розглядаю нові і старі будинки,

Сокаль. Вулиця Андрея Шептицького

Сокаль. Вулиця Андрея Шептицького. Прокуратура
Сокаль. Вулиця Андрея Шептицького. Прокуратура

Сокаль. Вулиця Андрея Шептицького. Будинок 1958 року
Сокаль. Вулиця Андрея Шептицького. Будинок 1958 року

школи і гімназії.
Сокаль. Гімназія. 1906 р.
Сокаль. Гімназія. 1906 р.

Гімназія побудована ще в австрійський період в 1906 році.
На подвір’ї багато квітів і встановлено скульптуру Божої Матері.

Сокаль. Гімназія. 1906 р.

Сокаль. Гімназія. 1906 р.

Очевидно, що тут дбають про освіту підростаючого покоління. Для молодих сокольчан працює Мала академія наук

Сокаль. Мала академія наук

і Станція юних техніків з кружками спортивного і творчого спрямування.

Сокаль. Станція юних техніков

Головний храм міста побудований в 1909 році знаменитим архітектором В. Нагірним у візантійському стилі. Його висота 45 м. Мармурові сходи ведуть до входу з мармуровими колонами.

Сокаль. Храм апостолів Петра і Павла. 1909 р. УГКЦ

Сокаль. Храм апостолів Петра і Павла. 1909 р. УГКЦ

Три скульптури прикрашають святиню — Христа Спасителя і апостолів Петра і Павла, на честь яких освячено храм за розпорядженням імператора Франца Йосипа I.

Сокаль. Храм апостолів Петра і Павла. 1909 р. УГКЦ

Сокаль. Храм апостолів Петра і Павла. 1909 р. УГКЦ

За храмом — школа-інтернат.

Сокаль. Школа-інтернат

Пам’ятник Кобзарю встановлено чомусь на задньому дворі.

Сокаль. Школа-інтернат. Погруддя Т. Г. Шевченка
Сокаль. Школа-інтернат. Погруддя Т. Г. Шевченка

Спальний корпус побудований в 1910 році.

Сокаль. Школа-інтернат. Спальний корпус. 1910 р.

У ньому до Другої світової війни розміщувалася вчительська семінарія, яка випустила багато фахівців, про що свідчить табличка. Заклад був заснований в 1895 році.

Сокаль. Колишня учительська семінарія. 1910 р.

По вулиці Шашкевича цегляна будівля так званої Червоної лікарні.

Сокаль. Червона лікарня

Сокаль. Червона лікарня

На цій же вулиці бачила старий будинок зі шпилем,

Сокаль. Вулиця Шашкевича

а інший з дерев’яною верандою.

Сокаль. Вулиця Шашкевича

По вулиці Святого Володимира, неширокій і з убитим асфальтом,

Сокаль. Вулиця Святого Володимира

я вийшла до недобудованого костелу 1930-х років.

Сокаль. Костел 1930 р.

Зараз в приміщенні розмістилися крамниці.

Сокаль. Костел 1930 р.

На площі наш поет з думами,

Сокаль. Пам'ятник Т. Г. Шевченку
Сокаль. Пам'ятник Т. Г. Шевченку

а за ним на фасаді храму його портрет в образі Че Гевари.

Сокаль. Пам'ятник Т. Г. Шевченку
Сокаль. Пам'ятник Т. Г. Шевченку

Доповнило нісенітниці те, що здалеку вежу я прийняла за ратушу.

Сокаль. Костел 1930 р.

Але міська влада засідає в цій ратуші з курантами, встановленими з чотирьох сторін.

Сокаль. Міська рада
Сокаль. Міська рада

Годинники діаметром більше 1 метра показували правильний і однаковий час.

Сокаль. Ратуша. Куранти
Сокаль. Ратуша. Куранти

Будівля казначейства побудована в 1906 році і декорована художньою ліпниною з зображенням соколів.

Сокаль. Казначейство. 1906 р.

Сокаль. Казначейство. 1906 р.

Хтось на стіні житлового будинку написав пророчі слова поетеси Ліни Костенко.

Сокаль. Вулиця Міцкевича. Вірші Ліни Костенко

Фасади старих будинків неможливо розглянути через величезні вивіски з рекламою.

Сокаль. Вулиця Міцкевича.
Сокаль. Вулиця Міцкевича

Народний дім, а в минулому Будинок культури, схожий на своїх побратимів у всіх районних центрах країни.

Сокаль. Народний дім

Так як я не готувалася до поїздки і уявлення про місто мала, прочитавши загальні відомості поки їхала сюди, то гуляла вулицями, нікого не питаючи ні про що. Містечко невелике, зорієнтуватися легко. Так, не замислюючись про маршрут, вийшла в парк.

Сокаль. Парк 
Тут в заростях і смітті доживає свій вік синагога, побудована в першій половині 17 століття.
Сокаль. Колишня синагога 17 ст.

Під час Другої світової війни 9,5 тисячі євреїв Сокаля були знищені. Храм перетворився на руїни.

Добре, що збереглася церква Святого Миколая.
Сокаль. Церква святого Миколая. 16 ст. УПЦ КП

Побудована на початку 16 століття в стилі ренесанс, вона мала оборонний характер. До 19 століття поруч з нею знаходилася і стародавня дерев’яна церква, разом вони входили в монастирський комплекс.

У 1970-х роках Свято-Миколаївський храм відреставрували, максимально надавши первинний вигляд. За радянських часів тут розміщувався музей. У 1989 році святиня відкрита для віруючих.

Сокаль. Церква святого Миколая. 16 ст. УПЦ КП

Зазвичай я в своїх нотатках намагаюся помічати тільки позитивні сторони. Але тут не можу обійтися без ложки дьогтю. Так як храм не дуже добре було видно, я вирішила його обійти. Відразу ж за пам’ятником архітектури національного значення виявилися купи сміття.

Я дуже люблю річки і спробувала спуститися до води. Сходи знаходяться не в аварійному стані, а набагато гірше. Без поручнів і майже без ступенів, з арматурою, що стирчить — для спуску-підйому дуже небезпечно.

Сокаль. Сходи до Західного Бугу

Сокаль. Сходи до Західного Бугу

Я пройшлася уздовж берега Західного Бугу. Цю річку я бачила в Білорусі біля Брестської фортеці, там вона трохи ширше.

Сокаль. Західний Буг

Вдалині виднівся понівечений костел в Жвирці,

Сокаль. Західний Буг. Костел в Жвирці

а на високому березі упирався в небо обеліск без написів.

Сокаль. Обеліск на березі Західного Бугу
Сокаль. Обеліск на березі Західного Бугу

З парку я вийшла знову на площу Січових Стрільців, простору і красиву, в минулому це площа Ринок.

Сокаль. Площа Січових Стрільців

Сокаль. Площа Січових Стрільців

І знову пішла по вулиці Шептицького, фіксуючи фотоапаратом цікаві будівлі.

Сокаль. Бібліотека
Сокаль. Бібліотека

Сокаль. Вулиця Шептицького
Сокаль. Вулиця Шептицького

В музей «Людина. Земля. Всесвіт» зайти не довелося.

Сокаль. Музей «Людина. Земля. Всесвіт»
Сокаль. Музей «Людина. Земля. Всесвіт»

На жаль, в короткій поїздці завжди не вистачає часу на ознайомлення з музейними експозиціями. Не побачила я і стару вежу — залишки оборонної системи монастиря Бригідок 17 століття.

До станції я під’їхала автобусом, не захотілося під дощем пішки йти. Трохи залишалося часу, і я пройшлася по селищу.

Церква Зіслання Святого Духа побудована в 2014 році, про що свідчить табличка на фасаді.

Жвирка. Церква Зісланя Святого Духа. 2014 р. УГКЦ

Жвирка. Церква Зісланя Святого Духа. 2014 р. УГКЦ

У Жвирці своя одинадцятирічна школа з пам’ятником Т. Г. Шевченку у дворі.

Жвирка. Школа. Погруддя Т. Г. Шевченка

Ось і вокзал.

Жвирка. Вокзал станції Сокаль
Жвирка. Вокзал станції Сокаль

На пероні чекав дизель «Нічлава», про значення назви машиніст не знав. Виявляється, це річка в Тернопільській області.

Поїздка в Сокаль вийшла експромтом, але мені в цілому сподобалася моя екскурсія в ще один районний центр Львівщини. Не дощ, а деякі моменти трохи зіпсували враження про місто. Що є, цим і ділюся з вами.

Сокаль – північне місто Галичини


Немає коментарів:

Дописати коментар