Чернівці. Променад Центральною площею

У кожному місті є своя головна площа, з історією виникнення якої пов’язана історія міста. Ці площі відомі своїми пам’ятками і завжди улюблені городянами і туристами. Саме тут відбуваються знаменні події, проводяться святкові заходи і зустрічають гостей.

Чернівці. Центральна площа. Ратуша

Серцем міста Чернівці вже два століття є Центральна площа, від якої як артерії розходяться в різних напрямках сім головних міських магістралей. Ядро історичного центру становлять Головна вулиця, Поштова вулиця, Університетська вулиця, вулиця Івана Франка, вулиця Михайла Емінеску, Руська вулиця і вулиця Ольги Кобилянської, яка і привела мене на Центральну площу.

 Центральна площа – історичне ядро міста

У 1775 році, коли Австрія анексувала Чернівці, місто з трьома сотнями дерев’яних будинків нагадувало село, яке після дощу перетворювалося в болото. Вулицями бігали кури, кози і щури. Щоб імператор Йосиф II не потонув в багнюці під час свого перебування в столиці Буковини в 1786 році, дорогу перед його будинком засипали гравієм. Монарх запропонував в південній частині міста створити для проведення ярмарки торгову площу і для цього знести розрізнені будови. Місцевість була частково заселена і на викуп земельних ділянок міська влада витратила кілька років. Поки суд та діло, торгівля на майдані велася з кінця 18 століття, що визначило статус і назву — Ринкова площа. Такою її побачив в 1817 році імператор Франц I. Благоустрій Рінгплац (Ringplatz) відбувався за планом, а будівництво кам’яниць було звільнено від мита.

Центральна площа. Ringplatz в австрійський період

Європейський шарм площа придбала зі зведенням в 1847 році Ратуші, побудованої за типовим проектом в стилі пізнього класицизму.

Центральна площа. Міська Ратуша в австрійський період

Квадратна в плані будова, увінчана п’ятдесятиметровою вежею з годинником, стала архітектурною домінантою міста.

Центральна площа. 1918-1940 р.р. – площа Возз'єднання (Piata Unirii) (в румунський період)

З балкона велося спостереження з метою протипожежної безпеки, а зараз щодня о 12 годині за будь-якої погоди у виконанні сурмача в національному костюмі лунає мелодія відомої пісні «Марічка», що стала гімном Чернівців.

Центральна площа. Ратуша

Змінювалися герби на фасаді магістрату, прапори і написи, але призначення будівлі не змінилося, і тут завжди розташовувалася міська влада. Примітно, що біля Ратуші по неділях о 12 годині збираються бажаючі здійснити прогулянку містом, і після виконання «Марічки» вони відправляються на безкоштовну екскурсію знайомитися із визначними пам’ятками в супроводі найкращих гідів.

Центральна площа, 5. 1828 р. Пам'ятка архітектури

Променад по Центральній площі приносить величезне задоволення і займе 20-30 хвилин.

 Центральна площа, 6. 1816 р. Пам'ятка архітектури

В австрійський період Рінгплац називали «площею семи готелів» за розташовані по її периметру готелі, в яких зупинялися уряд, знаменитості і торговий люд.

Центральна площа

У найпрестижнішому готелі («Schwarz Adler») «Чорний орел» проводилися урочисті вечори, вистави, на яких збирався бомонд.

Центральна площа. Колишній готель («Schwarz Adler») «Чорний орел»

Центральна площа. Колишній готель («Schwarz Adler») «Чорний орел». Торгово-економічний інститут

Зараз будівля служить навчальним корпусом для торгово-економічного інституту.

Центральна площа. Колишній готель («Schwarz Adler») «Чорний орел». Торгово-економічний інститут

Колишній готель «Золотий лев» приймав гостей з 1910 року. П’ятиповерховий будинок прикрашає барельєф лева, як символ могутності і сили.

Центральна площа. Колишній готель «Золотий лев»

Імператор Франц Йосиф гостював в особняку губернатора Буковини (Landespräsident) 1850 року побудови, в якому пізніше розташовувався готель «Вайс». В даний час тут знаходиться апеляційний суд і Румунський Народний Дім.

Центральна площа

Центральна площа, 9. Колишній будинок губернатора, готель «Вейс». Апеляційний суд і Румунський Народний Дім

Художній музей розмістився в колишньому готелі «Russie», побудованому в стилі модерн архітектором Губертом Гесснером. Симетричний фасад прикрашають скульптури і майолікове панно із зображенням 12 богів, що символізують 12 провінцій Австро-Угорщини. У музеї зберігається 8500 художніх експонатів періоду ХVІІ- ХХ століть, унікальні твори мистецтва, роботи майстрів, які творили на території Буковини.

Центральна площа, 10. Колишній готель «Russie». Художній музей

Першу чашку кави гостям запропонували в готелі «Три корони», де відкрилася перша в місті кав’ярня.

 Центральна площа, 3. Колишній готель «Три корони» (зліва)

Центральна площа, 3. Колишній готель «Три корони» (зліва)

На площі Ринок не тільки успішно розвивалися торговельні відносини, городяни тут завжди любили прогулятися серед вишуканої публіки.

Центральна площа, 4. 1891 р. Пам'ятник архітектури

Майже століття в австрійський період на Ringplatz височіла скульптура Богоматері, яку румунська влада в 1924 році замінила пам’ятником «Возз’єднання» (Unirii) і так само назвала площу.

Центральна площа. Пам’ятник «Возз’єднання» (Unirii)

У 1940 році більшовики його знесли і на Червоній площі встановили червону зірку, доповнивши її після Другої світової війни дерев’яним обеліском з перерахуванням п’ятнадцяти радянських республік.

Центральна площа. Червона зірка на Червоній площі

Після цього сорок років бронзовіла фігура вождя світового пролетаріату. В даний час на місці численних пам’ятників всіх часів і народів розбита клумба.

Центральна площа. Клумба

Пам’ятник Кобзареві встановлено на другій половині площі в 1999 році. Вин отримав жартівливу назву «три в одному» за схожість з поетом І. Я. Франко і буковинським письменником-романтиком Ю. А. Федьковичем. За скульптурою пророка глуха стіна закрита величезним стендом з інформацією про історію міста.

Центральна площа. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Фонтан

З 1897 майданом курсував трамвай, виготовлений на вагонній фабриці Гайзера.

Центральна площа. Трамвай. Поч. 20 ст.

З 1966 року трамвайний рух на площі зупинено і дістатися до неї можна тролейбусними маршрутами №№ 1, 2, 3, 4, 5 і маршрутками. Сьогодні Центральна площа залишається улюбленим місцем відпочинку городян і паломництва туристів.

Координати:  48°17'32"N 25°56'6"E