Миргород — курорт в Полтавській області з привітною і доброзичливою назвою гостинно зустрічає відпочиваючих вже більше ста років. Відомі рядки українського поета Павла Тичини «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» можна пов’язати з позитивними змінами у благоустрої здравниці.
|
Миргород, Полтавська обл. Набережна річки Хорол |
Один з найпопулярніших курортів України природа обдарувала цілющою водою і мальовничими ландшафтами.
А починалася слава української водолікарні з дивного і доленосного випадку. На початку XX століття колодязі в місті обміліли, і в 1912 році на Соборній площі з нової альтернативної свердловини забив фонтан з запахом сірководню. Влада мала намір закрити джерело непридатної до вживання води, але місцевий доктор Іван Зубковський вирішив дізнатися хімічний склад підземного потоку, що вирвався на поверхню.
В Одеському науковому товаристві, куди підприємливий і небайдужий ескулап відіслав проби, підтвердили лікувальні властивості хлоридно-натрієвої і хлоридно-карбонат-натрієвої води. Її властивості близькі за складом всесвітньо відомим водам Баден-Баден в Німеччині.
|
Бювет мінеральних вод |
Ще до революції медичне керівництво розпорядилося продавати лікувальну воду на розлив. Ініціював будівництво водолікарні і грязелікарні доктор Зубковський, за що його по праву вважають фундатором курорту.
|
Меморіальна дошка доктору І. А. Зубковському |
Видатному лікарю присвоєно звання Почесного громадянина Миргорода і присвячена експозиція Народного музею історії курорту.
|
Пам'ятник засновнику курорту І. А. Зубковському |
|
Народний музей історії курорту |
Оздоровчий вплив унікальної водиці на здоров’я хворих подагрою і ревматизмом сприяло популярності Миргородського курорту, і для його розширення місцева еліта надала свої особняки з парками. Радянська влада не відмовилася від буржуйської фабрики здоров’я, були пробурені ще дві свердловини, побудовані нові корпуси і лікарні.
|
Бювет мінеральних вод |
В кінці 1930-х років тут зміцнювали здоров’я понад 10 тисяч громадян країни Рад.
Після руйнівної гітлерівської окупації курорт поступово відновлювався, були пробурені ще свердловини, розширювалася спеціалізація, лікувалися захворювання нервової системи, шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет.
У 1960-1970 роки один за іншим зводилися багатоповерхові корпуси сучасних санаторіїв.
|
Санаторій «Райдужний» |
У 1976 році прийняли до експлуатації санаторний комплекс «Миргород» з відділенням для хворих на цукровий діабет.
|
Санаторій «Миргород» |
У 1983 році прийняв відпочиваючих санаторій «Полтава».
|
Санаторій «Полтава» |
У п’яти комфортабельних корпусах поруч з річкою Хорол розташовується однойменний санаторій.
|
Санаторій «Хорол» |
Пройти лікування разом з дітьми відпочиваючі можуть в санаторії «Березовий гай».
|
Санаторій «Березовий гай» |
В останні роки відпускників приймають приватні готелі та оздоровчі центри.
Колись 8-поверховий готель «Україна» не вміщав всіх бажаючих, у дворі був обладнаний майданчик з кемпінгами для тимчасового розміщення гостей. Зміна власників, економічні кризи привели до незатребуваності будівлі і її руйнування.
|
Готель «Україна» |
Санаторні корпуси потопають у зелені парку загальною площею 45 гектарів.
Зелений масив прикрасили дивовижні рослини, а в пташнику живуть заморські птахи.
|
Пташник |
Курортний комплекс розташований на берегах Хорола і пов’язаний пішохідним мостом, з якого курортники люблять фотографуватися на тлі річки.
|
Міст через річку Хорол |
У літню пору надано упорядкований пляж і працює човнова станція. Санаторій «Райдужний» має свій вихід на узбережжя блакитної артерії Миргорода. Якщо перейти річку підвісним мостом, можна прогулятися хвойно-листяним ландшафтним парком «Березовий гай».
|
Ландшафтний парк «Березовий гай» |
На території курорту розташований Успенський собор, побудований в 1887 році на місці попереднього дерев’яного храму.
|
Успенський собор. 1887 р. |
Унікальний керамічний іконостас, виконаний учнями і викладачами Миргородської школи художніх промислів, зараз знаходиться в стінах художньо-промислового коледжу.
У палаці культури виступають з концертною програмою артисти української естради.
|
Міський палац культури |
|
Курортний палац культури |
Улюблені місця відпочинку курортників біля фонтанів.
Біля бювету зустрілися сусіди Іван Іванович з Іваном Никифоровичем.
У сувенірній крамниці пропонуються магніти, буклети і пам’ятні подарунки на згадку про райський куточок.
Танцювальні вечори проводяться на літній естраді, фасад якої декорований зображенням музично-танцювальної сюїти в національному стилі.
Яскравими мозаїчними панно із зображенням літературних героїв української класики розцвічені житлові корпуси і їдальня курорту.
Дерев’яні скульптури відомих персонажів гоголівських творів прикрасили курортний парк.
Великий М. В. Гоголь, уродженець тутешніх місць, що прославив «дивовижне місто Миргород» увічнений на однойменній вулиці до свого 200-річного ювілею.
Триметровий пам’ятник генієві встановлений біля невеликого ставка, який отримав назву «миргородська калюжа» зі збірки «Миргород».
«Дивну калюжу, прекрасну калюжу» облюбували і створили атмосферу патріархального містечка скульптурні композиції з повістей класика. Вакула пропонує улюбленій Оксані черевички з золотом, які йому подарувала цариця.
Ображаються і дріб’язково шкодять один одному поміщики Іван Іванович та Іван Никифорович.
Підступна і лукава Солоха зваблює шанувальників.
Маніпулятор Хлестаков, «молода людина років двадцяти трьох, тоненький, худенький», бере у чиновників хабарі. Перед товстим Пацюком стоїть миска з магічними варениками, які самі залітають до нього в рот.
Крім мінеральної води благодатний край славиться аграрними здобутками і хліборобством.
|
Хлібозавод |
Гончарне виробництво відомо на Полтавщині з давніх часів, а перша в Україні школа, де готували фахівців по кераміці і вчителів малювання була відкрита в 1896 році в Миргороді.
За 125 років існування художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя підготував тисячі неперевершених художників і майстрів-кераміків, роботи яких відомі всьому світу.
|
Художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя |
На будинку, де жили колишній директор навчального закладу, відомий архітектор і мистецтвознавець О. Г. Сластьон і засновник курорту доктор І. А. Зубковський встановлені їх пам’ятні барельєфи.
З Миргородом пов’язані багато відомих особистостей. Т. Г. Шевченко в 1845 році тут створював один з найбільш своїх значних творів — поему «Великий льох» і писав миргородські краєвиди. Пам’ятник Кобзарю височить на перетині вулиць, названих на честь двох пророків в українській літературі — Гоголя і Шевченка.
|
Пам'ятник Т. Г. Шевченку |
Всього в ста метрах від пам’ятника знаходилася садиба українського прозаїка і драматурга Панаса Мирного. Меморіальна табличка з пам’ятного знака на честь земляка перенесено на фасад житлового будинку, а пам’ятник письменнику встановлено на подвір’ї школи, що носить його ім’я.
|
Пам'ятний знак на місці садиби Панаса Мирного |
Кілька будинків у районному центрі Полтавської області мають статус пам’ятки архітектури.
|
Колишня чоловіча гімназія. 1908-1910 р.р. |
|
Колишній Будинок дворянського зібрання. 1909 р. Центр естетичного виховання |
|
Колишня міська Дума. 1912 р. Районна адміністрація |
Дізнатися більше про курорт та місті можна в краєзнавчому музеї (вул. Незалежності, 2).
|
Краєзнавчий музей і пам'ятник миргородським козакам |
Відпочиваючі і туристи в цих краях можуть відвідати
Дібрівський кінний завод, заснований в 1888 році князем Романовим, оглянути комплекс споруд XIX століття і побачити процес тренування коней.
|
Дібрівка. Миргородський р-н. Кінний завод |
У 20 кілометрах від Миргорода розташоване знамените село
Великі Сорочинці, батьківщина М. В. Гоголя і місце проведення знаменитого ярмарку.
|
Великі Сорочинці. Миргородський р-н. Музей-садиба М. В. Гоголя |
Доїхати до Миргорода можна поїздом з
Києва,
Львова, Харкова,
Костянтинівки,
Бахмута. На залізничній станції всіх зустрічає і проводжає сам Гоголь.
|
Миргород. Залізничний вокзал і пам'ятник М. В. Гоголю |
З обласного центру Полтави в Миргород ходить приміський поїзд.
|
Миргород. Залізничний вокзал |
|
Залізничний вокзал. Керамічне оздоблення залу очікування |
Координати Миргородського курорту: 49°58’15"N 33°36’53"E
Немає коментарів:
Дописати коментар