Васильківка-2. Від Партизанської до Привокзальної

У першій публікації про Васильківку велося про її південну частину, так званий «низ», де запам’яталися будівлі з колонами і велика кількість кіз на пасовище. Як виглядає північ Васильківки? Що можна ще побачити в селищі міського типу на Придніпровщині, яке засноване виникненням козацького зимника в 1707 році?

Васильківка, Дніпропетровська обл. Свято-Вознесенська церква

Продовжимо знайомство з райцентром біля будівлі районної адміністрації.

Васильківка. Дніпропетровська обл. Районна адміністрація

Судячи з розмірів чотириповерхової будови, справи в районі йшли дуже навіть непогано.

Всупереч прислів’ю, святе місце порожнім буває. Постамент з червоним підведенням поки ніким не зайнятий. На дошці пошани відсутні портрети почесних громадян і передовиків виробництва.

 Постамент пам'ятника Леніну і порожня дошка пошани

На території запорізького сторожового поста ніяких замків і фортець не було, але нащадки славного козацтва свої володіння огородили стіною у вигляді фортифікаційної споруди.

 Вул. Спортивна. Житловий будинок

У Васильківці п’ятиповерхівки незвичайні, складені з білої цегли і оперезані карнизом з червоної цегли. Малюнок виконаний у вигляді косого хреста зі вставками в ромбах невеликих хрестів. Таких будинків у селищі чимало, побудовані вони в 1980-х роках в період економічного зростання аграрного району.

Вул. Партизанська. Житловий будинок

У дворі житлового будинку пригальмував ретро-автомобіль, подарований братами Ігнатенко з сусіднього Покровського району.

 Вул. Партизанська. Ретро-автомобіль

Готель, схожий на гуртожиток, хтось в творчому пориві назвав «Чайка». Незважаючи на емблему на вході, дуже схожу на візитну картку МХАТу, будівлю орендують фірми с земним призначенням.

Вул. Партизанська. Готель «Чайка»

Однаковою плиткою облицьовані будівлі готелю і поруч розташованої пральні. З ростом добробуту населення незатребуване підприємство побутового обслуговування закрилося і швидко руйнується.

Колишня пральня

Продовжуємо бліц-похід Партизанською вулицею.

 Вул. Партизанська. Крамниці 

Вул. Партизанська. Адміністративна будівля

У селищі з населенням близько 12 тисяч населення функціонувала своя друкарня. Зараз двоповерхова будівля з відремонтованим дахом зяє вибитими вікнами.

Вул. Партизанська. Покинута друкарня

Житловий фонд представлений сучасними цегляними багатоповерхівками і приватним сектором з чотирьохскатними дахами і входом через веранду.

Вул. Партизанська. Житловий будинок

Стареньким домівкам вже під сотню років, але стіни канонічно для українських хат побілені вапном. Різьблені віконні лиштви, ставні і кутові виступи пофарбовані в яскраві кольори.

Вул. Партизанська. Житловий будинок

Вул. Шевченка. Старенька хата

Переходимо вулицею Шевченка на Першотравневу. Гостинні господарі пропонують подорожньому холодний квас і шашлик, який став традиційним для української кухні.

Вул. Шевченка. Квас, пиво, шашлик

Заіржавіла сільськогосподарська техніка та обладнання своє відслужили.

Вул. Шевченка. Територія з сільськогосподарською технікою

Нечисленний автопарк школи ДОСОААФ.

Вул. Першотравнева. Автошкола

Зірочка на фасаді означає, що в будинку жив ветеран війни.

Вул. Першотравнева. Житловий будинок

Перший храм у Васильківці був зведений в 1781 році. У 1870 році дерев’яну церкву замінили кам’яною, яка служила до 1933 року. На місці зруйнованої більшовиками святині встановлено пам’ятний хрест. У 1942 році віруючі придбали домоволодіння і здійснювали в ньому богослужіння до 2012 року, коли був освячений новий храм.

Свято-Вознесенська церква побудована на кошти парафіян і благодійників.

Вул. Першотравнева. Свято-Вознесенська церква

На мій погляд, гонорово вказувати на пам’ятній таблиці при вході прізвища жертводавців. У храмі повинні бути тільки святі образи. Церковна територія упорядкована, є лавочки, висаджені квіти та дерева, в колодязі можна набрати води.

Вул. Першотравнева. Територія Свято-Вознесенської церкви

Через дорогу будинок з орнаментальною цегляної вставкою у вигляді ромбовидних візерунків. Такі геометричні малюнки використовували наші предки в вишивках рушників і одягу. Ромб — символ родючості, захищає від нещасть і привносить гармонію, а точка в центрі уособлює насіння і засіяне поле.

Приватний будинок облицьований плиткою з зображенням кленового листа, що нагадує долоню людини, навіть прожилки видно, як лінії долі, що сіточкою протікають на долонях.

І тут теж ромби-поля і точки-насіння.

 Вул. Першотравнева. Житловий будинок

Цей будинок прикрасили цегляні маки — символ родючості і здійснення мрій.

Вул. Першотравнева. Житловий будинок

Типову будівлю радянського універмагу декоровано рослинним візерунком з кахлю.

Вул. Першотравнева. Універмаг

На честь трьох земляків, загиблих в Афганістані встановлено пам’ятний знак.

Вул. Першотравнева. Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам

Районний будинок культури з музично-драматичними символами на фасаді відзначає 95-річчя створення Васильківського району.

Вул. Першотравнева. Будинок культури

Вулиця Михайлівська, колишня вулиця Крупської, привела до районної центральної лікарні.

Вул. Михайлівська. Житловий будинок, прикрашений волошковим кольором

Вул. Богдана Хмельницького. Районна центральна лікарня

Перший раз зустрілися бродячі собаки, але ці були не голодні.

Вул. Богдана Хмельницького. Крамниця

На вулиці Шевченка знаходиться археологічна пам’ятка курган Любачина могила.

Вул. Шевченко. Курган Любачина могила

Колись на околиці Васильківки курганів було два. Селище розширювалося, прокладали дорогу, знищивши менший похоронний пам’ятник і зрізавши схил у більшого. Вершина пагорба служить пунктом тріангуляції, звідси відкривається панорама на північну частину селища.

 Вул. Шевченко

Дізнатися більше про гробницю предків у місцевого населення не вдалося, крім назви і спогади про приїзд якихось дослідників. До курганів васильківці відносяться без зацікавлення, та й навколо повно таких височин.

 Вул. Шевченко. Курган Любачина могила

Вулиці Васильківки прямі і перпендикулярні одна одній.

Вул. Осіння

 Вул. Соборна

Вул. Спортивна

Після декомунізації не всі домовласники змінили таблички.

 Старі таблички

На Соборній вулиці пустує добротна цегляна будівля.

Вул. Соборна. Покинута будівля

Найбільша в районі школа № 1 імені М. М. Коцюбинського. Заснована понад 120 років тому, вона була спочатку земською, після революції — семирічкою трудовою. У 1980 році відкрилися двері нового навчального корпусу, оперезаного карнизом з червоної цегли.

Вул. Соборна. Школа № 1

Клімат в Васильківці не змінився в бік більш суворих зим, але прийшов час нових будівельних технологій. Школу вирішили одягнути в нову шкуру утеплювача, під якою замурували васильківський декоративний мотив.

Дивіться, цей орнамент вже не існує, він під шаром скловати.

 Вул. Соборна. Школа № 1

Сумно, коли старі школи стають непотрібними і будівлям не знаходять застосування.

 Вул. Соборна. Старий шкільний корпус

На сусідній вулиці Спортивній у 150 метрах від школи № 1 розташована школа № 2.

 Вул. Спортивна. Школа № 2

На шкільному подвір’ї постаменту знайшли застосування, встановивши тризуб — геральдичну фігуру герба України.

 Вул. Спортивна. Школа № 2. Тризуб

Не в кожному райцентрі є спортивні комплекси, здатні проводити змагання обласного масштабу.

Спортивний комплекс «Олімпієць»

Глядацькі трибуни розраховані на 1200 місць.

Якщо центральні ворота комплексу закриті, бажаючі потренуватися проникають через діру між старим і новим парканом, що утворилася нестикуванням при будівництві.

Спортивний комплекс «Олімпієць». Два паркани не з'їхалися

Юні спортсмени займаються в дитячій спортивній школі і показують високі результати на регіональних і всеукраїнських турнірах.

 Вул. Спортивна. Дитячо-юнацька спортивна школа

Вулиця Спортивна дочекалася реконструкції.

 Вул. Спортивна. Реконструкція

Мешканці деяких будинків на цій вулиці закривають оригінальний васильківський орнамент пластами теплоізоляції.

Вул. Спортивна. Житлові будинки

Волошковий колір улюблений у васильківців.

Вул. Абрикосова. Житлові будинки

Адвокатура займає приміщення в будівлі, яка багато бачила на своєму віку.

Вул. Абрикосова. Адвокатська контора

Вулиця Привокзальна, вимощена каменем, веде до зупинного пункту Васильківка (Неродівка).

Вул. Привокзальна

Тут зупиняються приміські поїзди з Дніпра, Чаплине, Межової.

 Зупинний пункт Неродівка (Васильківка)

З усього побаченого можна зробити висновок, що в селищі є красиві будинки, але не завжди жителі бережуть унікальний зовнішній вигляд своїх осель. Багато покинутих будівель, закритих підприємств, але на вулицях підтримується порядок. Побудовано дві православні церкви. Є автостанція, магазини, два будинки культури. Діти займаються спортом і вчиться музиці. Шкода, музей був закритий. В районі хороша лікарня, яку можуть прикрити реформи медицини. Колись це був один з кращих районних центрів Придніпровщини. Бажаю селищу з красивою назвою Васильківка відродити колишню славу!