Васильківка. Будинки з колонами, кози, розплавлений асфальт, закритий музей

Васильківка — один з 22-х районних центрів Дніпропетровської області.

Васильківка. Дніпропетровска область

Грунтовою дорогою з заказника «Бакаї» я вийшла на околицю селища.

 Околиця селища. Руїни будівель сільськогосподарського призначення

Першими засвідчили свою повагу кози, що паслися біля руїн домівок.

Околиця селища. Кози біля руїн

Рогаті Білки і Чорнушки зустрічалися мені в подальшому на протязі всієї екскурсії вулицями Васильківки, знайомство з якою я почала з житлового району під назвою Низ.

 Околиця селища. На дойку їздять на мототранспорті

 Район Низ. Вулиця Соборна. Магазин

Район Низ. Вулиця Соборна. Магазини

Вулиця Соборна. Будівля, що належала колгоспу

Колишній колгосп імені Леніна так називається, тому що знаходиться на південній стороні селища.

Вулиця Соборна. Дитячий садок

 Вулиця Соборна. Траса Т 04-01

Магазин з характерною назвою «Низовичок».

 Вулиця Соборна. Магазин «Низовичок»

Архітектори Васильківки, бажаючи їй надати святкового мажорного вигляду, проектували будівлі з помпезними колонами.

 Вулиця Соборна. Будинок культури

Будинок культури з бібліотекою. Колишній кінотеатр

Їх мені зустрілося чимало.

 Район Низ. Вулиця Соборна. Адміністративна будівля

Школа — храм науки. В кінці 19 століття в Васильківці було вже 2 школи.

Район Низ. Вулиця Соборна. Школа

У будівлі з колонами, схожими на молочні пляшки, розташувалися пошта і амбулаторія.

Вулиця Соборна. Амбулаторія

 Вулиця Соборна. Пошта і амбулаторія

Будівля, що була прибудовою до зруйнованої церкви

Поштова скринька з емблемою поштових ріжків — міжнародним символом поштової служби.

Поштова скринька

 Вулиця Соборна. Поштове відділення

Вулиця Соборна. Поштове відділення. Гнізда ластівок

На цьому місці раніше була церква, тепер залишилися тільки руїни.

Вулиця Соборна. Руїни церкви

Поруч у 2007 році побудований без єдиного цвяха дерев’яний Свято-Миколаївський храм.

 Вулиця Соборна. Свято-Миколаївський храм. УПЦ МП. 2007 р.

Дерев'яний Свято-Миколаївський храм. УПЦ МП. 2007 р.

Свято-Миколаївський храм. УПЦ МП. 2007 р.

Велику площу займає військовий меморіал.

Військовий меморіал Другої світової війни

На підступах до Дніпра у вересні 1943 року велися жорстокі бої і братські могили тут на кожному кроці.

Васильківку звільнено 17 вересня 1943 року 3-ю танковою бригадою 243-ї стрілецької дивізії

На невеликому футбольному полі зараз пасеться домашня худоба, поглинаючи нескошену траву. А колись тут, можливо, забивав перші голи багатьма улюблений спортивний коментатор Володимир Маслаченко, уродженець Васильківки.

Футбольне поле і спортивний майданчик

Мій шлях продовжився Соборною вулицею, центральною і абсолютно безлюдною, по асфальту, який поплавився у 38-градусну спеку.

Район Низ. Вулиця Соборна

 Вулиця Соборна. Траса Т 04-01

Автошлях Дніпро – Васильківка –Чаплине – Покровське – Мелітополь

Магазин-кафе в цьому районі був закритий,

Вулиця Соборна. Зачинений магазин-кафе

але жителями ведеться придорожня торгівля городньою продукцією.

На узбіччі траси Т 04-01 продаються овочі

Автомобілісти, які проїжджають по трасі Дніпро — Синельникове — Васильківка — Покровське — Мелітополь, вдячні васильківцям за свіжі плоди і овочі. Гілки в садах в цьому році просто ломляться від абрикос і слив.

Вулиця Соборна. Велике дерево абрикос

На узбіччі дороги кози з цікавістю розглядали мене, що за самотній мандрівник проходить повз них в неймовірно пекучу спеку.

Вулиця Соборна. Кози на узбіччі

Чорним козам ще спекотніше, ніж білим

Вулиця Соборна. Продаються кози

У 16 — 18 століттях ці землі входили до складу Запорізької Січі.

Район Низ. Вулиця Соборна

Рік заснуваня поселення прийнято вважати 1707, коли козацький старшина розбив в урочищі сторожовий пост, який служив для спостереження за пересуванням татар.

Колишня вулиця Леніна. Сучасна – Соборна. Зірка на будинку ветерана

Вулиця Соборна. Зірка на будинку ветерана

Вулиця Соборна. Будинок ветерана зі збереженою зіркою

Після указу Катерини II Запорізька Січ була ліквідована, і зимівник отримав статус військової слободи, куди переселилися сім’ї з Полтавщини.

Васильківка. Район Низ. Вулиця Соборна. Будинки

Будівництво в кінці 19 століття Катерининської залізниці сприяло розвитку економіки в регіоні. Три ярмарки на рік в той час — показник економічного зростання Васильківської волості. Станція називається Неродівка.

 Залізнична платформа Неродівка (Васильківка)

Збереглася легенда, що жителі не хотіли будівництва станції, вважали «чавунку» бісівським проявом. Станцію відкрили в 3-х кілометрах від Васильківки — Ульянівку, а платформу в селищі назвали Неродівка (не радує).

Залізнична платформа Неродівка (Васильківка)

Гілка Синельникове — Чаплине перетинає селище по середині із заходу на схід. Північна частина називається — Центр, південна — Низ.

Залізничний переїзд через гілку Синельникове – Чаплине

У назви селища існує дві версії. Перша згадує засновника козака-писаря та священика Василя Покловитого, друга — власника маєтку Василенка.

Герб Васильківки з зображенням козака, засновника селища, пшеничного поля, річки Вовчої, соняшника на зеленому полі

Центральною частиною Васильківки довелося йти вгору.

Васильківка. Вулиця Соборна

Завжди кажу «дякую» за колодязі і лавочки біля дороги.

Вулиця Соборна. Колодязь

Частина Спортивної вулиці з напівзасохлими ялинами і адміністративними будівлями жителі називають бульваром.

 Вулиця Спортивна

 Вулиця Спортивна. Районний суд

Вулиця Спортивна. Будівля юстиції

Торговий центр з невеликими магазинчиками.

Вулиця Спортивна. Магазини

Парк з військовим меморіалом

 Парк

Парк. Військовий меморіал

і клумбою з квітами, які благали про вологу.

 Парк. Квітник

Хрест встановлений на місці Свято-Вознесенської церкви, побудованої в 1781 році, де священиком був Василь Покловитий, і зруйнованої більшовиками в 1933 році.

Парк. Хрест на місці зруйнованої церкви

Типова для райцентрів — райрада з безліччю кабінетів чиновників, які вирішують нагальні та важливі питання.

Васильківка. Районна рада

Юні музиканти осягають ази майстерності в будівлі з чотирма колонами, прикрашеними завитками-волютами.

Музична школа

Досить широкий провулок Парковий, що обмежує зелений оазис центру Васильківки, вивів мене до краєзнавчого музею, який, звичайно ж, був закритий, незважаючи на робочий час.

 Провулок Парковий

Провулок Парковий. Краєзнавчий музей

У 11 — 13 століттях половці-кочевники залишили в цих краях велику кількість курганів, вхід в які охороняли кам’яні баби.

Краєзнавчий музей. Виставка просто неба

Половецькі баби

Тепер шеренга стародавніх воїнів, пов’язаних з культом предків, вартує закритий, на мій жаль, музей.

Кам'яний воїн

Краєзнавчий музей. Виставка просто неба

У Васильківці не канули в Лету соціальна перукарня та швейна майстерня.

Соціальна перукарня і швейна майстерня

На вулиці Першотравневій мене знову вітали Марти і Лиски, які не відмовилися б в задушливий спекотний полудень випити водички, але ніякої ємності для пиття біля них не виявилося.

 Вулиця Першотравнева

Кози. Знову кози. 

 Вулиця Першотравнева. Продається молоко

Пожежна рятувальна частина в надзвичайно спекотну пору року працює не покладаючи рук.

Пожежна рятувальна частина

Екскурсія моя по сонячній Васильківці закінчилася під рятівним навісом пасажирського павільйону на залізничній платформі Неродівка (Васильківка), але якісь злі духи скасували електричку Дніпро — Чаплине.

 Пасажирський павільон і автостанція

Автобуси на автостанції — не настільки часте явище, як в місті. Мені довелося знову підніматися в центр, щоб виїхати автобусом Дніпро — Покровське, який чомусь не заходить на автостанцію.

 Магазин «Калиновий». Біля нього зупиняється автобус Дніпро – Покровське