Український архітектурний модерн (УАМ) – збереження та популяризація національного стилю

Український модерн сформувався на традиціях передової архітектури з використанням історичних архітектурних форм. В основу стилю лягли канони народного будівництва, обрядовість культових споруд і досягнення європейської архітектури. УАМ розвивався на території України протягом 1903-1941 років, і за ці роки було побудовано близько 500 дивовижних споруд — релігійних об’єктів, земських шкіл і лікарень, громадських будівель. Не всі представники національної архітектурної спадщини збереглися до наших днів, але багато пам’яток можна назвати справжніми шедеврами українського мистецтва.

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського (УАМ)

Найбільш яскравим і одним із перших зразків УАМ є колишній будинок губернського земства, в якому зараз розміщується один з найстаріших і найцікавіших музеїв України Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

Музей носить ім’я видатного художника і архітектора, чий проект визнаний кращим. Задум автора втілився в 1903-1908 роках. Силами учнів керамічної школи в Миргороді і гончарів з Опішні були виготовлені плитки, якими облицювали будинок. При оформленні інтер’єрів, шестикутних віконних і дверних прорізів використані орнаментальний розпис в національних мотивах, кам’яна різьба, майолікові панно.

Фасади прикрашають зображення гербів міст Полтавської губернії, виконані українською мовою.

Будівля Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського – ікона стилю УАМ

З часом у вітчизняних архітекторів сформувалася ідея втілення національного надбання при зведенні будинків, адже рідне зрозуміліше і ближче до душі, ніж запозичені і чужорідні досягнення. У Полтаві, колиски УАМ, можна зустріти оформлення житлових будинків з використанням елементів українського модерну.

Полтава. Вул. Небесної Сотні, 36. Житловий будинок (УАМ)

На жаль, не всі українці характеризуються бережливим ставленням до національної спадщини. Одна з пам’яток УАМ розташована на вулиці Зіньківскій. Каплиця святого великомученика Юрія Переможця побудована Полтавським губернським земством в 1911-1914 роках за проектом І. А. Кальбуса на честь зустрічі представників Полтавської губернії з імператором Миколою II під час урочистостей 1909 року з нагоди 200-річчя Полтавської битви.

Полтава. Каплиця святого великомученика Юрія Переможця (УАМ)

Пам’ятка архітектури місцевого значення оточена багатоповерхівками, жителі яких на сходинках каплиці проводять за розмовами, лущенням насіння і розпиванням пива. Чудова опішнянська плитка обвалюється, фрагменти квіткового орнаменту руйнуються, на стилобаті любителі настінних розписів залишили свої нетлінні малюнки.

Полтава. Каплиця святого великомученика Юрія Переможця (УАМ)

Поруч з молитовнею споруджений новий храм зі спробами відтворення деяких рис УАМ, але зовні споруда нагадує забігайлівку із зображенням пляшок пінного напою, який вживають завсідники посиденьок біля каплиці.

Полтава. Новий храм святого великомученика Юрія Переможця 

Одним з найталановитіших Майстрів в стилі УАМ був Опанас Георгійович Сластіон, в творчому списку якого земські школи, громадські будівлі з характерними башточками і кам’яним візерунком. Ненависники української культури не визнавали унікальності проектів Сластіона і багато самобутніх будівель були знищені або перебудовані. Не зберігся вишуканий курортний комплекс в Миргороді, але ще можна побачити колишній будинок лікаря Рубцова в місті, де маляр, етнограф, архітектор Сластіон викладав в художньо-промисловій школі. По вулиці Троїцькій, 112 розташований один з перших проектів Сластіона — одноповерховий будинок 1912 року спорудження. Будинок перебудований, втратив веранду, але цегляний карниз і лиштви залишилися.

Миргород. Полтавська обл. Вул. Троїцька, 112. Будинок лікаря Рубцова. Проект О. Г. Сластіон

Першопроходець українського модерну жив по цій же вулиці в будинку № 86, власником якого був засновник Миргородського курорту лікар Іван Зубковський. На стіні будинку барельєфні зображення увічнили пам’ять про знаменитих господаря і мешканця.

Миргород. Полтавська обл. Вул. Троїцька, 86. Будинок лікаря Зубковського, в якому жив О. Г. Сластіон

Подорожуючи благодатною Полтавщиною, неможливо не відвідати столицю гончарства, всесвітньо відому Опішню. У 1916 році за проектом Василя Кричевського і технолога Юрія Лебіщака зводиться гончарний показовий пункт Полтавського губернського земства.

Опішня. Полтавська обл. Музей родини Кричевських (УАМ)

З 2013 року в будівлі відкрито музей родини Кричевських.

На фасаді історичної пам’ятки встановлені барельєфи новаторів УАМ, які реалізували свої ідеї в Опішні.

Опішня. Полтавська обл. Музей родини Кричевських (УАМ). Пам'ятна дошка Василю Кричевському

По вулиці Соборній привертає увагу невелика одноповерхова будівля з трапецієподібними вікнами і дверима. Колись в ньому розташовувалася автостанція. Елегантна споруда не задіяна, але добре збереглася.

Опішня. Полтвська обл. Вул. Соборна. Комерційна будівля (УАМ)

Жителі звичайної цегляної двоповерхівки використовували в якості декору опішнянську керамічну плитку з зображенням квіткового орнаменту.

Опішня. Полтвська обл. Вул. Соборна. Житловий будинок

На сусідній з Полтавщиною Чернігівщині можна помилуватися неперевершеними екземплярами УАМ. Будівля колишньої народної школи 1912 року спорудження займає поліклініка № 1 міста Чернігів. У 1920 році в будівлю в’їхав інститут фізичних методів лікування, який носив ім’я революціонера і радянського дипломата Воровського. В рамках декомунізації вітіюватий напис на фронтоні прибрали.

Чернігів. Вул. Миру. Поліклініка № 1 (УАМ)

По вулиці Миру, 41 розташована універсальна наукова бібліотека імені Короленка. Прикрашена різнобарвною майолікою будівля призначалася для поземельного банку.

 Чернігів. Вул. Миру, 41. Універсальна наукова бібліотека імені Короленка (УАМ)

Пам’ятник Михайлу Коцюбинському біля музею класика української літератури встановлено в 1930 році, надгробок виконаний з елементами УАМ. Автори — архітектор Петро Костирко, художник Василь Кричевський.

Чернігів. Пам’ятник Михайлу Коцюбинському біля музею класика української літератури 

У Західній Україні знайдеться чимало свідчень поширення УАМ. Колишня гімназія і бурса Українського педагогічного товариства побудована в 1906-1908 роках за проектом архітектора Л. Левинського. В оформленні будівлі присутні західноукраїнські мотиви, що надає йому неповторності і особливу витонченість. З 1945 року оригінальний зразок УАМ займає навчальний корпус Львівського лісотехнічного університету.

Львів. Вул. Генерала Чупринки, 103. Навчальний корпус Львівського лісотехнічного університету

Чудово, коли шедеври українського модерну належать навчальним закладам або музеям. Вілла «Гопляна» була побудована в 1928 році для бургомістра Дрогобича і власника курорту Трускавець Раймонда Яроша.

Перлина дерев’яного зодчества оформлена майстерним різьбленням, вітражами і люкарнами. У 1992 році в дерев’яному палаццо відкрита експозиція художника зі світовою славою Михайла Біласа.

Трускавець. Львівська обл. Вілла «Гопляна». Музей Михайла Біласа

Стрий — транспортний вузол, що з’єднує європейські магістралі з українськими. Водонапірна вежа на залізничній станції побудована небайдужими майстрами, що прикрасили наземний орієнтир і водопостачальну споруду двосхилим дахом і нетривіальним орнаментом.

Стрий. Львівська обл. Водогінна вежа

Український модерн вплинув на архітектурні досягнення в Дніпрі. Письменник і українознавець Дмитро Яворницький був натхненником просування національного стилю в Придніпров’ї. У діловому центрі розташований готель «Україна», відомий як Будинок Хреннікова. Прибутковий будинок з магазином і театром був побудований в 1913 році, його називають іменем власника. В роки гітлерівської окупації будинок був спалений. При відновленні не вдалося повністю відтворити розкішне оздоблення, але була знайдена заставна дошка, на якій вказані інженер-технолог Хренніков, архітектор Фетисов, дата закладки фундаменту.

Дніпро. Готель «Україна», відомий як Будинок Хреннікова (УАМ)

На батьківщині петриківського чудо-розпису потрапила на очі аптека 1920-х років будівництва. Ремонти змінили дах зі зламами і автентичні віконні рами охороноздоровчої установи, але головне, що маленька пам’ятка Петриківки жива і служить людям.

Петріківка. Дніпропетровська обл. Вул. Петра Калнишевського. Аптека

Чим далі на схід, тим менше збереглося зразків українського модерну, а рідкісні екземпляри спотворені ремонтами і перебудовами. Будівля Дворянських зборів в Слов’янську датується 1913-1914 роками. Архітектори Сердюк і Котляревський створили справжній палац з баштами, колонами, цегляними карнизами і дахом зі зламами. Під час війни розкішна будівля постраждала, а при відновленні характерні деталі втратилися. Бетонна шуба, в яку одягли Палац культури, додала будівлі похмурості.

Слов'янськ. Донецька обл. Будівля Дворянських зборів. Вул. Університетська, 60

Архітектором Євгеном Сердюком в 1910 році був побудований будинок по вулиці Коха, 1. Совкові прибудови понівечили слов’янську пам’ятку зі статусом пам’ятки історії та архітектури. Дуже пригнічує нерозуміння громадянами художньої та історичної цінності своїх осель.

Слов'янськ. Вул. Коха, 1. Житловий будинок з елементами УАМ

Деяким українцям властиво забувати про своє коріння і недбало ставитися до маленьких перлинок в своїх селах і невеликих містечках. У селищі Гродівка Покровського району Донецької області стоїть занедбаний колишній магазин меблів. На фронтоні збереглася дата побудови — 1957 рік. Одне з трапецієподібних вікон перетворили в двері, на ґанку зарості бур’яну, шибки вибиті.

Гродівка. Покровський р-н. Донецька обл. Колишній магазин меблів