Регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик». Відпочиваємо, насолоджуємося, споглядаємо

Регіональний ландшафтний парк Клебан-Бик створений в 2 000 році в Костянтинівському і Бахмутському районах Донецької області.

Регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик»

Територія заповідного фонду площею 2 900,1 га включає узбережжя річки Клебан-Бик і акваторію Клебан-Бикського водосховища.

Статус пам’ятки природоохоронний об’єкт отримав в 1975 році.

Заповідна зона являє собою природоохоронну, рекреаційну установу регіонального значення, яку було створено без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у власників або користувачів з метою збереження в природному стані типових та унікальних природних комплексів і об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Близьке розташування до індустріальних центрів дозволяє жителям міст Донеччини швидко і легко дістатися до райського куточка природи.

Проїжджаючі по трасі Н-20 Слов’янськ-Маріуполь в 2-х кілометрах від Костянтинівського дорожнього кільця обов’язково помітять скульптурну композицію з представників фауни Юрського періоду, що населяли ці місця мільйони років тому.

Статуї вимерлих динозаврів встановлені на в’їзді на територію регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик.

Для туристів оформлений майданчик з альтанками, автостоянкою, лавами, туалетом.

До уваги відвідувачів представлено експозицію із зразками скам’янілих араукарій, вік яких 300 мільйонів. Артефакти були знайдені в Олексієво-Дружківці в відпрацьованому кар’єрі.

Стенди інформують про дотримання режиму охорони парку, знайомлять з рослинним і тваринним світом пам’ятки природи.

Територією прокладені 3 екологічні доріжки, напрямки яких вказані стрілками.

Створення парку — данина історичному минулому і в пам’ять про запорізьких козаків, сторожова застава яких розташовувалася неподалік від Торецька.

У царських грамотах, що визначали межі козачих вольностей, зустрічається назва «Урочище річки Бичок».

Територія парку– це горбиста місцевість, порізана ярами балка, яка вкрита посухостійкою рослинністю.

З дерев переважає дуб, ясен, в’яз, липа, клен, з чагарників — шипшина, кизильник, глід. Зустрічаються дикі яблуні і груші.

У 2006 році громадською організацією «Чисті джерела», працівниками парку і учнями Олександро-Калинівської школи закладено масив соснового лісу. Саджанці доставлені з національного природного парку «Святі гори».

Тваринний світ представляють близько 30 видів ссавців, серед яких дикі кабани, косулі, зайці, лисиці.

Тут гніздяться і здійснюють переліт близько 140 видів пернатих.

У водосховищі водиться близько 20 видів риби, а на берегах — черепахи, жаби, 6 видів плазунів.

На північній стороні парку можна спостерігати геологічні оголення з виходом на поверхню корінних порід пермського періоду.

Кам’янисті галявини прикрасили фрагменти скам’янілих араукарій.

На вершинах пагорбів створені оглядові майданчики з альтанками.

З верхотури відкривається чудові краєвиди на десять кілометрів до Торецька.

Гребенями гори можна спуститися до водойми. Рибна ловля — безкоштовна.

На заповідній зоні встановлені всілякі скульптури билинних героїв, тварин, птахів, морських раковин.

До складу РЛП входять пам’ятка природи «Дружківські скам’янілі дерева»

і пам’ятка природи «Балка Кровецька».

Вхід на територію парку — 15 гривень, користування автостоянкою — 30 гривень.

Координати: 48°26’34"N 37°40’27"E