31 жовтня 2018 р.

Балка Кровецька. Унікальний пам'ятник природи

Мета походу: відвідування геологічної пам’ятки природи державного значення Балка Кровецька з оглядом виходу на поверхню гірських порід. Маршрут: зупинний пункт Іванопілля (6-й кілометр), відпрацьований кар’єр, село Іванопілля, балка Кровецька, зупинний пункт Плещіївка. Відстань: 14,2 км по горбистій місцевості. Час: 5 годин, 45 хвилин.




Щоб побачити рідкісні геологічні утворення в Балці Кровецькій, можна під’їхати приміським поїздом Слов’янськ-Фенольна або Ізюм-Фенольна з Краматорська, Костянтинівки, Слов’янська, Дружківки до зупинного пункту Іванопілля (6-й кілометр).

Зупинний пункт 6-й км (Іванопілля).

Заказник розташований в південно-східній частині села Іванопілля Костянтинівського району, але спочатку я перейшла залізничне полотно в зворотньому напрямку, не хотілося втрачати можливість розглянути відпрацьований кар’єр. Звивиста стежка виводить до обривів покинутого розрізу.

Іванопілля. Кар'єр

Іванопілля. Кар'єр

Іванопілля. Кар'єр

Майже марсіанські пейзажі.


                                     

Глину використовували для виготовлення черепиці та цегли.



Іванопілля. Кар'єр

Іванопілля. Кар'єр

Іванопілля. Кар'єр

На дні глінокопні утворився ставок, на який, судячи по слідах копит, приходять на водопій корови.

Іванопілля. Кар'єр

Іванопілля. Кар'єр

Рівнинний степ змінюється пагорбами і неглибокими ярами. Байрачний ліс місцями покриває хвилеподібний рельєф.

Іванопілля. Костянтинівський р-н

Іванопілля. Костянтинівський р-н

Металевий міст через Кривий Торець на кроки самотнього мандрівника в абсолютній тиші відгукується гулом і сильним розгойдуванням.

Іванопілля. Міст через Кривий Торець

Назва Торець походить від назви фортифікаційного поста Тор, який розташовувався на території сучасного Слов’янська. За кривизну русла блакитну артерію степу так і назвали — Кривий Торець.

Іванопілля. Річка Кривий Торець

Селища в долині колись судноплавної річки виникли близько 300 років тому. Іванопілля засноване в першій половині XVIII століття і зараз налічує близько 1500 жителів. Центр села — магазин, пошта, амбулаторія, пам’ятник загиблим односельчанам.

Іванопілля. Магазин


Іванопілля. Пошта

Іванопілля. Амбулаторія

Іванопілля. Пам'ятник загиблим односельчанам

Іванопілля. Пам'ятник загиблим односельчанам

Іванопілля. Пам'ятник загиблим односельчанам

Будинок культури звели в 1970 році з каменю місцевого кар’єра. Осередок культурного життя селян не згас і зараз знаходиться в стадії капітального ремонту.

Іванопілля. Будинок культури

Іванопілля. Будинок культури

Школу в селі ще до революції побудував місцевий поміщик Плещеєв. У 1966 році відкрився новий навчальний корпус.

Іванопілля. Школа

Іванопілля газифіковано і живе тихим сільським життям в оточенні промислових міст.

Іванопілля. Вулиця Садова

Іванопілля. Дитячий садок

Іванопілля.

Я пройшла 3 кілометри по Центральній та Садовій вулицях на південну околицю Іванопілля, де на городах ще не зібрали врожай. Осінь радує своїми плодами.

Іванопілля. Городи

Залізничний переїзд залишився праворуч, я зайшла в зелену гущавину і мало не пропустила в заростях стежку до містка.

Іванопілля. Лісосмуга

Іванопілля. Річка Кривий Торець

Іванопілля. Річка Кривий Торець. Міст

Вздовж берега паслися бездоглядні корови, у всякому разі, пастуха, якому я задала б пару питань про балку, біля них не було. Тварини проявили до мене інтерес, розглядаючи незнайомого подорожнього.

Іванопілля. Балка Кровецька

Іванопілля. Балка Кровецька

На височині з’явилися перші кам’яні брили, до них я піднімалася не по стежці, а по висохлій траві.

Іванопілля. Балка Кровецька

Іванопілля. Балка Кровецька

Іванопілля. Балка Кровецька

Подекуди на відкритих сонцю схилах з вигорілою рослинністю червоніли кущі глоду і шипшини.

Іванопілля. Балка Кровецька

200-300 мільйонів років тому на території сучасної Донецької області відбувалися складні тектонічні процеси.

Іванопілля. Балка Кровецька

Іванопілля. Балка Кровецька

Великі ділянки земної кори насувалися один на одну, стискаючи в складки тверді породи.

Іванопілля. Балка Кровецька

Важко уявити, але тут, де зараз степ, були сформовані гори висотою до 5 кілометрів.

Іванопілля. Балка Кровецька


Іванопілля. Балка Кровецька


Земні надра викидали на поверхню гарячі водні і газові гейзери, які перетворювали осадові породи і формували зони з різними рудами і мінералами. Скелеподібні виходи пісковика з фрагментами давніх скам’янілих дерев араукарій — рідкісне природне явище. Природа ніби залишила наочний посібник для вивчення історії формування земної кори.

Балка Кровецька

Балка, на мій погляд, має форму сорочки, нижній край якої крутим схилом на протязі одного кілометра обмежений річкою Кривий Торець.

Балка Кровецька

Оголення араукарітової свити верхньокам’новугільних відкладень складкою оперізує балку з північного заходу на південний схід. У середній частині два глибоких яри у вигляді рукавів простяглися на північ і північний схід приблизно на 600 і 500 метрів. Щоб підійти до наступної групи монолітів, яри потрібно обходити по цілинній ділянці балки, що має площу 15 гектарів.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Пробиратися чагарниками по дну яру важко і небезпечно.

Балка Кровецька

Балка Кровецька. Гриби
Балка Кровецька. Гриби
Западину між складок балки заповнила вода, що стікає по ярах. Біля берега водойми навіть є дерев’яний місток для рибалки.

Балка Кровецька. Ставок

Балка Кровецька. Ставок

Стежка по крутому березі вивела на пагорб, звідки відкривається панорама на навколишні села і шахти Торецька.

Балка Кровецька. Ставок

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Кам’яні брили відрізняються за кольором і розмірами.



Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Серед невеликих куп каміння виступають величезні скелі з прошарками гравелітів і мінералів, що окислилися під зовнішніми впливами.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

При інтенсивному формуванні земної тверді урагани і зливи валили величезні дерева араукарії, які зникали в товщах намитого піску.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Відсутність кисню на дні морів і озер сприяло збереженню фрагментів доісторичної деревини.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Найбільші зразки скам’янілої араукарії можна побачити в кар’єрі біля Олексієво-Дружківки.

Нагромадження сіро-жовтого пісковика створили живописні картини і фантастичні пейзажі на схилах Кровецької балки.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Найбільша брила має червоний відтінок, що свідчить про наявність в руді оксидів заліза.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Вода і вітер протягом століть в співавторстві попрацювали скульпторами над унікальними творіннями, внесли і продовжують вносити свій вклад природних зодчих.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Другий рукав балки знову довелося обходити вкругову, щоб підійти до наступної скельної гряди. У сиру погоду камені можуть бути слизькими і круті схили небезпечними для пересування.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

На східному кордоні балочку оточує рілля і на півночі підступає автодорога Костянтинівка-Торецьк.

Балка Кровецька

У 1975 році розпорядженням Ради Міністрів УРСР Балці Кровецькій присвоєно статус геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Старожили Іванопілля передають з покоління в покоління переказ, що колись жив в балці різьбяр по каменю Кравець, прізвище якого послужило назвою топоніма.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Але і назва річки КРИВий ТорЕЦЬ мають загальну фонетику з назвою балки Кровецької.

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

Балка Кровецька

В кінці екскурсії я спустилася на південну околицю балки, де встановлено камінь-орієнтир.

Балка Кровецька. Камінь-покажчик

Звідти дійшла до безлюдної Неліпівки із зруйнованими і закритими будинками і повернула на Плещіївку, знайому по походу в регіональний ландшафтний парк Клебан-Бик, до складу якого з 2005 року входить і балка Кровецька.

Неліпівка

Неліпівка

Дерев’яний підвісний місток з великою амплітудою розгойдування при кожному кроці переніс мене на інший берег Кривого Торця.

Неліпівка. Міст через Кривий Торець

До приходу приміського поїзда Фенольна-Гаврилівка залишалося ще близько 30 хвилин, і я не могла просто так витратити час, щоб не зайти в Плещіївський будинок культури. Такий невеликий сільський осередок культури і дозвілля не згас завдяки його завідуючій і одночасно керівнику гуртків, бібліотекарю і просто гарній людині — дівчині на ім’я Надія.

Плещіївка. Будинок культури

Плещіївка. Будинок культури

Підсумок походу: все пройшло за планом, цікаво, пізнавально і вражаюче. Балка Кровецька — унікальний пам’ятник природи і чудовий об’єкт для пішого туризму.

Координати: 48°27’32"N 37°47’18"E

Зупинний пункт Плещіївка

Немає коментарів:

Дописати коментар