Калуш — промисловий і культурний центр Прикарпаття, розташований в 30 кілометрах від Івано-Франківська. Місто асоціюється з зоною екологічного лиха і шкідливим впливом хімічного виробництва на навколишнє середовище. Незважаючи на інтенсивну індустріалізацію та небезпечну екологічну обстановку, атмосферу старовинного міста Бойківщини та національний колорит все ще можна відчути на його вулицях.
|
Калуш. Івано-Франківська обл. Площа Героїв |
Знайомство з містом почнемо в Центральному районі в історичному центрі на самих старовинних вулицях.
|
Калуш. Вул. Тараса Шевченка |
|
Калуш. Вулиці прикрашені вазонами з квітами |
|
Калуш. Вул. Ковжуна. Житловий будинок |
|
Калуш. Вул. Дзвонарська. Школа № 3 |
|
Калуш. Вул. Дзвонарська. Спортивний комплекс «Акваторія» |
Дзвонарська вулиця вже значилася на мапі 1787 року і отримала назву від ливарні братів Фельчинських, яка проіснувала півтора століття і прославила Калуш виготовленням церковних дзвонів.
|
Вул. Дзвонарська. Торговельний комплекс |
|
Вул. Дзвонарська. Адміністративна будівля |
|
Адміністративна будівля зі сторони майдана Шептицького |
|
Вул. Дзвонарська. Житловий будинок |
|
Житловий будинок зі сторони майдана Шептицького |
Фасади комерційних і адміністративних будівель прикрашені мозаїкою, вітражами, настінним панно, створюючи особливу привабливість і індивідуальність забудовам.
|
Вул. Дзвонарська. Комерційна будівля |
|
Вул. Дзвонарська. Настінне панно |
|
Площа Героїв. Житловий будинок |
|
Площа Героїв. Настінне панно |
З Дзвонарської повертаємо на історичну міську площу, колишню Ринкову, а тепер названу на честь всіх героїв, які загинули за свободу і незалежність України.
|
Площа Героїв, 19-21 |
|
Площа Героїв, 19-21 |
|
Площа Героїв, 17 |
Планова забудова кам’яними будинками по периметру центрального майдану здійснювалася під час правління династії Габсбургів.
|
Площа Героїв, 2 і сонячний годинник на фасаді |
|
Калуш. Площа Героїв, кафе і ресторан |
|
Площа Героїв, торговельний комплекс |
|
Площа Героїв, 14 |
Будинок № 22 вважається найстарішою будовою Калуша, що датується XVIII століттям. У будинку № 3 знаходилася найперша міська аптека, яка згадується в 1877 році.
|
Калуш. Площа Героїв, 3, 4, 5 |
У середньовіччя Калуш входив в оборонну систему Прикарпаття, але від існуючого майже 5 століть оборонного замку, на жаль, не залишилося ні плану, ні камінця, ні будь-якого зображення. Мабуть, ця імпровізована стіна, що прикриває автопарковку, символізує старовинну резиденцію.
У 2018 році площа, де проходять масові і святкові заходи, після реставрації набула додатковий шарм.
|
Площа Героїв. Пам'ятний знак учням торгового училища, розстріляних гітлерівцями в 1943 році |
З площі беруть початок і прилягають до неї головні міські магістралі.
|
Вул. Цеглинського. Житлові будинки |
Вулицю Михайла Грушевського, колишню Долинську, яка пролягає в напрямку іншого важливого адміністративного центру Івано-Франківщини — Долини, анонсує барельєфне зображення політичного і громадського діяча України.
|
Вул. Грушевського, 1 |
|
Барельєф Михайла Грушевського |
Для неї характерна довоєнна забудова, наявність невеликих магазинів в старих будинках і культових споруд різних конфесій.
|
Вул. Грушевського, 3 |
|
Вул. Грушевського, 25 |
|
Вул. Грушевського, 29 |
|
Вул. Грушевського, 31 |
Лікарняний комплекс XIX століття не втратив свого призначення і тепер в будівлі знаходиться станція швидкої допомоги.
|
Вул. Грушевського, 37-39 |
Потрібно відзначити, що в Калуші досить багато високохудожніх пам’ятних знаків на честь відомих і видатних особистостей. Один з них встановлений на будинку № 33 по вулиці Грушевського в пам’ять про політв’язня Олексу Гірника, жителя Калуша, який виступив в 1978 році проти русифікації українського народу і в знак протесту вчинив акт самоспалення біля могили Тараса Шевченка.
|
Вул. Грушевського, 33 |
|
Вул. Грушевського, 33. Пам'ятний знак Олексі Гірнику |
Поетові і педагогу Йосипу Попадюку присвячена меморіальна дошка на фасаді редакції газети «Дзвони Підгір’я» на вулиці Підвальній.
|
Вул. Підвальна. Меморіальна дошка Йосипу Попадюку |
Назва старовинної вулиці нагадує про місцезнаходження колишнього фортифікаційного укріплення. На цій же вулиці може бути корисним для туристів і приїжджих готель-ресторан «Асторія», побудований в 1960-і роки і схожий на робочий гуртожиток.
|
Вул. Підвальна. Готель-ресторан «Асторія» |
Дзеркальні струмені фонтану давно вичерпалися, але життєстверджуюча скульптура як і раніше прикрашає подвір'я «Асторії».
Вулиця Степана Бандери — частина древнього торгового Галицького шляху XVI століття.
|
Вул. Степана Бандери. Пам'ятний знак Степану Бандері |
І зараз 2-3-поверхові будинки австрійської забудови нашпиговані магазинчиками і комерційними підприємствами.
|
Вул. Степана Бандери, 1 |
|
Вул. Степана Бандери, 3 |
У будинку № 9, де тепер відкрився приватний готель «Кіндрат», до 1918 року жив відомий лікар широкого профілю Іван Куровець (1863-1932). Доктор займав активну громадянську позицію, був просвітителем і засновником Народного дому та церкви святого Архистратига Михаїла, які ми побачимо під час прогулянки.
|
Вул. Степана Бандери, 9 |
З вікон будинку № 11 лунає поліфонія з різних музичних вправ і творів. Вестибюль музичної школи № 1 прикрашений барельєфами композиторів і музичних інструментів.
|
Вул. Степана Бандери, 11. Музична школа № 1 |
|
Музична школа № 1. Барельєф П. І. Чайковського |
|
Музична школа № 1. Барельєф М. В. Лисенка |
|
Музична школа № 1 |
Але не завжди будівля з червоної цегли виконувала функції навчального закладу. До 1956 року в застінках НКВС тортурами були замордовані неугодні калушани.
|
Музична школа № 1. Пам'ятний знак жертвам НКВС |
Івано-Франківщина — лідер по установці пам’ятників І. Я. Франку. З 1956 року Каменяр увічнений в невеликому затишному сквері на початку вулиці, названої його ім’ям. Поета багато пов’язувало з Калушем, і на вулиці Івано-Франківській, 22 в будинку-музеї родини Франка зберігаються експонати, присвячені творчості класика.
|
Вул. Івана Франка. Погруддя І. Я. Франка |
Біло-блакитну двоповерхову будівлю на розі вулиць Івана Франка та Січинського займає міська адміністрація.
|
Вул. Івана Франка. Міська адміністрація |
Фасад прикрашає барельєфний пам’ятний знак про надання Калушу Магдебурзького права, а фігурний портик — вуличний годинник, який не показує точний час.
|
Міська адміністрація. Пам'ятний знак про надання Магдебургського права |
|
Вул. Івана Франка. Міська адміністрація. Годинник |
Школа № 1, побудована в XIX столітті з червоної цегли, має статус пам’ятки архітектури і є одним з найстаріших навчальних закладів Калуша.
|
Калуш. Вул. Івана Франка. Школа № 1 |
На жаль, не всі історичні будівлі збережені. Колишня плебанія на розі вулиць Івана Франка та Коржуна в занедбаному стані, а найстаріша споруда Калуша, колишня австрійська жандармерія — в руїнах.
|
Вул. Івана Франка. Колишня плебанія |
Немає надії на відновлення згорілої в 2013 році міської Ратуші, руїни якої спотворюють вулицю Тараса Шевченка.
|
Вул. Тараса Шевченка. Колишня Ратуша, пам'ятка архітектури |
Поруч розташований колишній будинок товариства «Сокіл», а в недавньому минулому — концертна зала училища культури, нині не діє і чекає реставрації після пожежі.
|
Вул. Тараса Шевченка. Концертна зала училища культури |
|
Концертна зала училища культури. Погруддя митців |
Між двома вулицями, названими на честь національних поетів І. Я. Франка і Т. Г. Шевченка, розбитий сквер з пам’ятником Кобзареві. Скульптурні зображення Шевченка калушани подарували і іншим містам — Сімферополю і Новогродівці Донецької області.
|
Пам'ятник Т. Г. Шевченку |
До культурної спадщини міста відноситься Народний дім 1880 року побудови.
|
Вул. Тараса Шевченка. Народний дім |
Конусная вежа увінчана шпилем, всередині приміщення — вітражі і горельєфи в нішах, на фасаді — меморіальні дошки І. Я. Франку і лікарю Івану Курівцю.
|
Народний дім. Пам'ятний знак І. Я. Франку |
|
Народний дім. Пам'ятний знак Івану Курівцю |
Експозиція історико-краєзнавчого музею Калущини налічує понад 1000 примірників і розташована в історичній будівлі колишньої єврейської синагоги. У музеї постійно оновлюються виставки на різні тематики. Я завжди звертаю увагу на професіоналізм працівників музею. У Калуші мене зустрів ерудований, чемний молодий історик, ім’я якого не знаю, на жаль. Музеолог мені розповів про виставку дзвонів, виготовленням яких Калуш славився вже в XVIII столітті. В колекції зібрані 50 дзвонів – історичних, стародавніх і сувенірних.
|
Історико-краєзнавчий музей Калущини |
За допомогою плану-схеми популярних туристичних об’єктів і покажчиків вулиць орієнтуватися в історичному центрі дуже легко.
|
Вул. Тараса Шевченка. Покажчик пам'яток Калуша |
|
Покажчик вулиць Калуша |
Костел святого Валентина зведений в 1845 році на місці дерев’яного, освяченого в XV столітті.
|
Вул. Тараса Шевченка. Костел св. Валентина |
Церква Архистратига Михаїла побудована в 1913 році за проектом відомого архітектора В. С. Нагірного. Храм увінчаний п’ятьма куполами, а дві колони біля входу — ще двома додатково.
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Церква Архистратига Михаїла |
Вулиця В’ячеслава Чорновола пов’язує центральне ядро міста з районом, де розташовувалися рудники та підприємства з видобутку калійної солі.
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Автобусна зупинка |
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Пам'ятник депортованим українцям |
По обидва боки від дороги будинки зведені на початку XX століття в австрійсько-польський період.
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Житлові будинки |
Біля відреставрованого моста через річку Сівку збереглася каплиця XIX століття.
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Міст через Сівку і каплиця 19 ст. |
У повоєнний час з розвитком промисловості Калуша вулиця поповнилася відкриттям стадіону «Хімік» на 7 тисяч місць і готелем «Меркурій».
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Стадіон «Хімік» |
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Готель «Меркурій» |
У 1953 році в День шахтаря урочисто відкрився Клуб калійного комбінату, прикрашений скульптурами працівників основних професій калушан.
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Палац культури «Мінерал» |
У сучасному Палаці культури «Мінерал» продовжують успішно працювати зразкові та народні колективи, учасники численних вітчизняних і зарубіжних конкурсів та фестивалів.
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Палац культури «Мінерал» |
На куті будівлі встановлено пам’ятний знак Герою України В’ячеславу Черноволу.
|
Палац культури «Мінерал». Пам'ятний знак В'ячеславу Чорноволу |
Виробничі корпуси соляних копалень, що поклали початок заснуванню Калуша, знаходяться в занедбаному стані.
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Виробничі будівлі |
Десь тут, на території заводу калійних добрив, повинна бути зникаюча пам’ятка, промислова ратуша, символ містоутворюючої галузі. У заростях дерев і за високою огорожею ледь помітна годинникова башта з застиглими стрілками. Підійти ближче ніяк не вдавалося, довелося зайти на територію ресторану «Меркурій». Доля елегантної башточки під пірамідальним куполом з циферблатами з чотирьох сторін вирішена і вона буде така ж, як і у згасаючого підприємства.
|
Вул. В'ячеслава Чорновола. Промислова ратуша |
|
Годинникова вежа промислової ратуші |
Ще кілька штрихів на зворотному шляху до автостанції.
|
Вул. Євшана. Ліцей |
|
Калуш. Вул. Євшана. Пожежна частина |
|
Вул. Богдана Хмельницького. Політехнічний коледж |
|
Вул. Богдана Хмельницького. Політехнічний коледж і погруддя Д. І. Менделєєва |
Автовокзалу як такого в Калуші немає, що вкрай незручно. Приміські автобуси зупиняються на вулиці Пушкіна біля багатоповерхівок без жодних пасажирських платформ та оголошень диспетчера. В Долину з цієї автостанції виїхати неможливо, про що не всі городяни знають і тому мене дезорієнтували. На автостанції біля залізничного вокзалу зупиняються автобуси і маршрутки Івано-Франківськ-
Львів, але вільних місць може не виявитися. Зі
Стрия,
Долини,
Моршина,
Болехова, Івано-Франківська до Калуша можна доїхати приміським поїздом, що курсує 3 рази на добу туди і назад.
|
Калуш. Залізничний вокзал |
Калуш несподівано справив враження привабливого туристичного міста з унікальними пам’ятками, які обов’язково потрібно зберегти і побачити.
Координати площі Героїв: 49°1’24"N 24°22’8"E
Немає коментарів:
Дописати коментар