Знайомлячись з унікальними місцями Донецького краю, несподіванно зробила для себе відкриття. Найдавніший кам’яний ліс на євразійському континенті знаходиться за півкілометра від селища Олексієво-Дружківка.
|
Олексієво-Дружківка. Скам'янілі дерева |
При розробці кар’єру в 1973 році були виявлені стовбури і уламки дерев, вік яких 160-250 мільйонів років.
Навіть уявити і порівняти з чимось таке число досить важко. А тут лежать собі на поверхні багатовікові релікти.
Одному гектару донецького степу, на якому розкидані фрагменти стародавньої рослинності, в 1975 році розпорядженням Ради Міністрів УРСР присвоєно статус геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення.
Але це ніяк не вплинуло на збереження скам’янілої деревини. Доступ відкритий, ніяких табличок немає, що за красиві камені — не всякому перехожому зрозуміло.
А чорні археологи і місцеві жителі, користуючись безконтрольністю, більш легкі за вагою екземпляри забрали для колекції та оздоблення інтер’єрів.
У 2008 році під час всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України» згадали про рідкісне творіння природи.
Адже подібні оголення скам’янілих дерев зустрічаються ще в трьох місцях планети Земля — в Австралії, в Новій Каледонії, в Південній Америці.
Закордонні експонати представляють великий інтерес для науки і туризму та знаходяться під особливою охороною.
У нас навіть в самій Олексієво-Дружківці не всі жителі знають про винятковість свого місцеперебування. Красиві балки то тут, то там завалені сміттям.
Звичайно, краєзнавці та геологи шукали шляхи для вжиття заходів та збереження пам’яток. Якби природно-заповідна зона отримала статус об’єкта Всесвітньої спадщини, тоді кожен зустрічний-поперечний не зміг би взяти собі на сувенір уламки скам’янілостей.
Статус Національного природного парку заповідна територія могла отримати у 2008 році, якби нерішучий президент Ющенко не скасував Указ про це.
Найбільші експонати кам’яного лісу мають діаметр близько 1 метра.
Палеозойська араукарія, хвойне дерево висотою близько 40 метрів, дуже схоже на сосну звичайну. За кольором, кристалічною структурою скам’янілість не відрізнити від висушеного дерева.
Мільйони років тому араукарії, хвощі, папороті густо покривали земну поверхню в цій місцевості.
Тропічний клімат сприяв швидкому зростанню рослин. Ймовірно, сильний ураган вирвав з коренем і повалив красиві дерева в море або солоне озеро. Контакту з киснем не було, дерева не згнили.
Протягом тисячоліття органічні речовини вимивалися солоною водою, а порожнечі заповнювалися мінеральними речовинами.
Дружківські дивини кам’яновугільного періоду лежать на схилі відпрацьованого кар’єру і на дні невеликого яру.
Пласти корисних копалин Донецького кряжа, поклади яких можуть бути на глибині до 1 кілометра і більше, укриті безкрайнім степом, порізаним балками.
Зі східного боку відкривається вид на селище.
Більше ніде не знайшлося місця для поховання домашніх улюбленців.
Ще не випалений сонцем степ рясніє польовими квітами.
Люди хочуть залишити пам’ять про себе, побувавши біля реліктів на пікніку.
Відпрацьований глиняний кар’єр являє собою котлован глибиною до 20 метрів і довжиною понад 500 метрів.
Якщо розглядати його знизу, то кар’єр нагадує каньйон з оголеними пластами кам’яних
масивів.
Мільйони років тому це було море зі своїм тваринним і рослинним світом.
Вирували шторми, коливання хвиль досягали дев’ятого валу.
Поклади місцевої глини мають осадове походження, коли наноси водних потоків, що містять глинисті породи, випали на дно моря.
Дружківська глина використовується при виробництві вогнетривкої продукції, будівельної цегли, кераміки, фарфору, фаянсу.
Вироби з вогнетривкої глини застосовуються в металургійній, електротехнічній, машинобудівній, нафтопереробній, хімічній та інших промислових галузях. Частина видобутку експортується за кордон.
Моноліти твердої гірської маси простягаються вздовж всього кам’яного коридору.
Вітер і опади додали навислим брилам образи загадкових істот.
На дні штучної ущелини оселилася колонія сліпаків, які ведуть підземний спосіб життя. Судячи з вивернутого ґрунту, ними зриті багатоярусні лабіринти в товщі осадових порід, в яких збереглися стовбури дружківської араукарії.
Знаходяться релікти на північному сході селища Олексієво-Дружківка в 20 кілометрах від Краматорська.
Як доїхати? Як знайти? З
Костянтинівки,
Краматорська,
Слов’янська, Ізюма можна доїхати електричкою до станції Кіндратівка.
|
Олексієво-Дружківка. Залізнична станція Кіндратівка |
Перейти трасу в напрямку школи-інтернату, будівля, розташована на горі, її видно з усіх боків. Від встановленого покажчика «Санаторна школа-інтернат» до кар’єра — відстань близько двох кілометрів.
|
Олексієво-Дружківка. Школа-інтернат |
Далі слідувати в східному напрямку по вулиці Тореза.
|
Олексієво-Дружківка. Вулиця Тореза |
Зліва буде закрита школа № 14, за нею через 150 метрів — поворот ліворуч.
|
Олексієво-Дружківка. Вулиця Тореза. Закрита школа № 14 |
Асфальтована дорога поведе до кладовища, але йти треба ґрунтовою до озера.
|
Олексієво-Дружківка. Поворот до озера |
Балочка біля озера засипана сміттям, хоча машина зі збору побутових відходів по п’ятницях проїжджає по селищу, і в цей день вона буквально їхала за мною по п’ятам.
Джерело, що живить озеро, теж не пощадили любителі шашликів на природі, залишивши пластикове сміття.
|
Олексієво-Дружківка. Джерело |
Прямо по курсу побачите Кіндратівський вогнетривкий завод, який використовує у виробництві продукції ті самі вогнетривкі глини.
На розвилці повернути праворуч, а потім ліворуч, щоб завод був з лівого боку.
|
Олексієво-Дружківка. Кіндратівський вогнетривкий завод |
Далі слід пройти уздовж дачних ділянок до кар’єрного ставка з крутими кам’янистими берегами, на схилах якого були виявлені скам’янілі частини дерев.
|
Відпрацьований кар'єр. Яма залишилась після пошуку металобрухту |
|
Дачні ділянки. Дорога до кар'єру |
Місце виглядало би більш мальовничим, якби люди не скидали сюди сміття.
|
Олексієво-Дружківка. Кар'єрний ставок |
Водоймище знаходиться на одній горизонталі з відпрацьованими кар’єрами, в яких ще можна побачити екземпляри найдавніших дерев на Землі.
|
Олексієво-Дружківка. Скам'яніла араукарія |
Координати:
48°35’37"N 37°36’47"E
Немає коментарів:
Дописати коментар