Пирогів. Садиби і хати

Музей народної архітектури та побуту в Пирогові — найбільший у Східній Європі. Розмістився скансен на площі понад 300 гектарів в мальовничому місці в південній частині Києва.

Київ. Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Експозиція «Поділля»

На його території налічується понад 300 справжніх споруд, які привезені з різних регіонів України.

Пирогів. Музей. Хата XVIII ст. с. Луги, Чичельницький р-н, Вінницька обл.

Пирогів. Музей. Експозиція «Середня Наддніпрянщина»

Впродовж однієї прогулянки можна побувати в головних історико-географічних областях країни і ознайомитися з експозиціями садиб, дерев’яних храмів, ремісничих і музичних інструментів, предметів побуту та одягу.

Музей народної архітектури та побуту. Експозиція «Буковина»

 Пирогів. Музей. Експозиція «Слобожанщина»

Пирогів. Музей. Експозиція «Полісся»

Пирогів. Музей. Експозиція «Поділля»

Київ. Пирогів. Музей народної архітектури та побуту

На окремій галявині вітряків розташовані найбільші артефакти, величезні трудівники-велетні, що розсікають крилами небо.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Дерев'яні вітряки

У північній частині музею просто неба наші мальовничі Карпати представлені в трьох експозиціях: Прикарпаття, Закарпаття та Буковина.

 Експозиція «Прикарпаття»

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Експозиція «Прикарпаття»

Серед скель, ущелин, водоспадів і гірських річок будинки на Івано-Франківщині будували на кам’яному фундаменті з дерев’яних колод і покривали ґонтом, дощечками з дерева.

 Експозиція «Прикарпаття»

Гражда, багатофункціональний зруб на два двори з пивницею, сараєм, коморою належала старості села Верховина Івано-Франківської області.

 Гражда, с. Верховина, Івано-Франківська обл.

Гражда, с. Верховина, Івано-Франківська обл.

Хата-бухня — це маленьке житло з незавершеним збоку дахом. Господарем типової гуцульської споруди з села Шепіт Косівського району був мисливець. Зброя, звірині шкури і інші трофеї зібрані в будинку відважного звіробою.

Пирогів. Музей. Хата-бухня, с. Шепіт, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

Хата-бухня, с. Шепіт, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

На сільських садибах працівники музею знайомлять з народними промислами і прикладною художньою творчістю. Тут багато чому можна навчитися, взяти участь в творчому процесі і придбати сувеніри, подібні до тих, які вміли виготовляти з підручного матеріалу наші предки.

 Хата-бухня, с. Шепіт, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

Відразу три хати переїхали з Міжгірського району Закарпатської області.

Хата, с. Розтоки, Межгірський р-н, Закарпатська обл.

Найстарша датується 1807 роком, але має вигляд міцної споруди.

Хата, 1807 р. с. Сеневірська Поляна, Межгірський р-н, Закарпатська обл.

Вхід в хату 1841 року побудови з села Рекіти Закарпатської області прикрашений різьбленням по дереву. Над дверима, як обереги, вирізані хрести, сонце і інші християнські символи.

 Хата, 1841 р. с. Рекіти, Межгірський р-н, Закарпатська обл.

 Хата, 1841 р. с. Рекіти, Межгірський р-н, Закарпатська обл.

Водяний млин служив людям в цьому ж районі в селі Пелипець.

Водяний млин, с. Пелипець, Межгірський р-н, Закарпатська обл.

Водяний млин, с. Пелипець, Межгірський р-н, Закарпатська обл.

Господарі намагалися прикрасити житло і деякі будинки побілені або підведені фарбою.

 Музей народної архітектури та побуту. Експозиція «Закарпаття»

Відзначила 300-річний ювілей хата з села Теребля Хустського району. Останнім її господарем був мольфар, який вмів розганяти хмари, керувати погодою і цілити заклинаннями.

 Хата мольфара, 1718 р. с. Теребля, Хустський р-н, Закарпатська обл.

Інтер'єр хати мольфара

Садибу доповнюють господарські споруди і колодязь-журавель, верхня частина якого вибита з дуба. Воду діставали за допомогою важільного механізму, до більшого плеча чіплялося відро.

Комора с. Теребля, Хустський р-н, Закарпатська обл.

Садиба с. Теребля, Хустський р-н, Закарпатська обл.

Садиба с. Теребля, Хустський р-н, Закарпатська обл.

 Колодязь-журавель, Закарпатська обл.

Край червоної рути — Буковину — представляють споруди Вижницького та Стороженецького районів.

 Хата, с. Коритне, Вижницький р-н, Чернівецька обл.

 Комора, Вижницький р-н, Чернівецька обл.

Хата, с. Великий Кучурів, Староженецький р-н, Чернівецька обл.

Хата вкрита ґонтом

Хата, с. Великий Кучурів, Староженецький р-н, Чернівецька обл. Інтер'єр

У будинку з села Ломачинці Сокирянського району вміли вирощувати хліб, молотити зерно і ткати з овечої вовни сукно. У хаті-млині в сінях встановлені механізми для обмолоту зерна і виробництва сукна. Приводом руху колеса служила енергія гірської річки, вода з якої надходила по лотках.

Хата-млин, с. Ломачинці, Сокирянський р-н, Чернівецька обл.

Хата-млин, с. Ломачинці, Сокирянський р-н, Чернівецька обл.

Які колоритні будинки представлені в етнографічній зоні «Поділля»!

 Музей народної архітектури та побуту. Експозиція «Поділля»

Хата XVIII ст. с. Луги, Чичельницький р-н, Вінницька обл.

Хата XVIII ст. с. Луги, Чичельницький р-н, Вінницька обл.

 Хата, с. Пужайкове, Балтський р-н, Одеська обл.

Хата, с. Пужайкове, Балтський р-н, Одеська обл.

У Кадиївці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області любили розписувати стіни, двері, піч, посуд і меблі. За малюнками, в яких завжди присутня квітка — символ любові, весни, досконалості, краси, можна судити, що в цих будинках жили щасливі і красиві люди.

Хата, 1892 р. с. Кадіївці, Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Курник, с. Кадіївці, Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

 Хата, 1892 р. с. Кадіївці, Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

У різних реґіонах стіни і покриття на даху відрізняються матеріалом і технікою виготовлення. У селі Борсуки Новоушицького району Хмельницької області дах покривали донизу снопами колосся. Стіни складені з дубових дощок між укопаними стовпами і оштукатурені жовтою глиною, а каркас виділяється білим забарвленням.

Хата, 1900 р., с. Барсуки, Новоушицький р-н, Хмельницька обл.

Найстаріша будова скансену знаходиться в етнографічній області Полісся.

 Експозиція «Полісся». Хрест

 Експозиція «Полісся»

 Експозиція «Полісся»

Хата в селі Самари Ратнівського району Волинської області була побудована в кінці XVI століття.

 Хата, 1587 р., с. Самари, Ратнівський р-н, Волинська обл.

Найстаріша будівля музею просто неба

На Волині прижилася європейська традиція будівництва замкнутих дворів, коли по периметру квадратної споруди знаходяться і житлові, і господарські приміщення, а в середині — двір з возом.

Замкнутий двір, с. Солов'ї, Старовижівський р-н, Волинська обл.

Біля будинку з села Бехи Коростенського району Житомирської області створена імпровізована пасіка, в якій вулики-бортні виготовлені з дерев’яної колоди з видовбаною серцевиною. Бджільництво — одне з найпоширеніших промислів поліського краю.

Хата XVIII-XIX ст., с. Бехи Коростенський р-н, Житомирська обл.

Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Пасіка

Хлібодарний край надав музею комору, в одній частині якої склад, а в іншій — молотарка з кінним приводом.

Експозиція «Полісся». Склад і молотарка

Слобожанщина презентує хату з села Попівка Кремінського району Луганської області. Двори в цій місцевості були поділені на «чистий» і «господарський».

 Хата, с. Попівка, Кременський р-н, Луганська обл.

 Комора, Білокуракинський р-н, Луганська обл.

Немов з повісті Гоголя відразу 6 садиб утворили свій хутірець.

Хата XIX ст., с. Ревазівка, Новосанжарський р-н, Полтавська обл.

Хата XIX ст., с. Бобровник, Зіньківський р-н, Полтавська обл.

Господиня хати з села Попівка Зіньківського району ткала біле полотно і вишивала рушники червоними нитками, що символізує любов, безперервність роду, пристрасть.

Хата XIX ст., с.Попівка, Зіньківський р-н, Полтавська обл.

Інтер'єр хати

Хата XIX ст., с.Попівка, Зіньківський р-н, Полтавська обл.

Завжди у всіх хатах України на покуті висіли святі образи, прикрашені спеціально для цього вишитими рушниками. Заходячи в хату обов’язково треба було хреститися і вклонятися іконам.

Хата XIX ст., сПопівка, Зіньківський р-н, Полтавська обл.

У селі Кунцеве Новосанжарського району в кінці XIX століття будували будинки на дві половини і білили вапном, щоб житло виглядало ошатним.

 Хата селянина-хлібороба, XIX ст., с. Кунцеве, Новосанжарський р-н, Полтавська обл.

Землі, розташовані в долині головної ріки України — Дніпра, називалися Подніпров’є. Цей історичний регіон демонструє раритет — церковно-приходську школу з села Люташеве Тальнівського району Черкаської області. У навчальному закладі XIX століття можна посидіти за партою, побачити наочні посібники і навіть різки, застосування яких проти недбайливих школярів дозволялося опікунською радою.

 Школа XIX ст., с. Люташеве, Тальнівський р-н, Черкаська обл.

Навчальний клас

Унікальним експонатом є хата з Черкащини, батьківщини Т. Г. Шевченка, яка належала його родичам.

Хата родичів Т. Г. Шевченка, XIX ст., Черкаська обл.

На території музею постійно проводяться святкові заходи, народні етнографічні вистави, посвячення в студенти, весільні обряди та інші пам’ятні події.

Київ. Пирогів. Музей народної архітектури та побуту. Святкові заходи

Щоб побачити живу казку в Пирогові, можна доїхати транспортом:
• від ст. метро «Либідська» — Тролейбус № 11
• від Бессарабського ринку — Маршрутне таксі № 156
• від Ленінградської пл., Ст. метро «Дружби народів» — Маршрутне таксі № 172
• від ст. метро «Академмістечко» — Маршрутне таксі № 576
• від ст. метро «Лук’янівська» — Маршрутне таксі № 496

Музей народної архітектури та побуту. Експозиція «Поділля»

Музей працює з 10:00 до 18:00. Вихідний середа.

Київ. Пирогів. Музей народної архітектури та побуту

Координати: 50°21’12"N 30°30’36"E