24 квітня 2018 р.

Прелесне. Палац Бантиша. Чарівність та розчарування

Вже назва села Прелесне зумовлює, щось було тут чарівливе, незвичайне та принадне. В мальовничій місцевості Слов’янського району Донецької області зберіглася садово-архітектурна пам’ятка XIX століття, але вже більше 20 років перетворюється в руїни.

Прелесне, Слов'янський район, Донецька обл. Палац Бантиша. 1837 р.
Прелесне, Слов'янський район, Донецька обл. Палац Бантиша. 1837 р.

Безхазяйною садибу Бантишів назвати не можна, територія обгороджена й охороняється.

Прелесне. Садиба Бантиша. Головний вхід
Прелесне. Садиба Бантиша. Головний вхід

Прелесне. Садиба Бантиша. Паркан
Прелесне. Садиба Бантиша. Паркан
За радянських часів тут був піонерський табір, який належив залізничному відомству.

Прелесне. Садиба Бантиша. Господарчі будівлі закритого піонерського табору
Прелесне. Садиба Бантиша. Господарчі будівлі закритого піонерського табору

Прелесне. Садиба Бантиша. Альтанка закритого піонерського табору
 Альтанка закритого піонерського табору
Всесоюзна дитяча комуністична організація розпалася, ідеологічне спрямування виховання підростаючого покоління змінилося і в оздоровчому закладі, в якому відпочивала дітвора з усієї величезної країни, на ворота повісили замки.

Прелесне. Садиба Бантиша. Брама закритого піонерського табору
Прелесне. Садиба Бантиша. Брама закритого піонерського табору
В епоху нескінченної низки економічних криз, банкрутства підприємств, занепаду моральності не до історичних пам’яток, духовних цінностей і дитячого дозвілля. Роздивляючись за парканом колишній табірний кінотеатр, в якому демонструвалися перші радянські вестерни, згадалося і своє піонерське дитинство.

Прелесне. Садиба Бантиша. Кінотеатр закритого піонерського табору

Прелесне. Садиба Бантиша. Кінотеатр закритого піонерського табору
Прелесне. Садиба Бантиша. Кінотеатр закритого піонерського табору
Альтанка біля головного входу призначалася не тільки для відпочинку. Тут було місцезнаходження чергових по табору. Брама — пост № 1. Його довіряли найвідповідальнішим піонерам. Їм доручалося вести облік всіх, хто перетинав кордон табору. А якщо приїжджали чиїсь батьки провідати відлучене від сім’ї чадо, то потрібно було повідомити щасливчику про батьківський візит. На видному місці завжди розташовувалася дошка оголошень з анонсом майбутніх заходів, конкурсів, дискотек.

Прелесне. Садиба Бантиша. Альтанка і дошка оголошень закритого піонерського табору
Альтанка і дошка оголошень закритого піонерського табору
Дитяча республіка прийшла в запустіння, але все ж дуже хотілося побачити архітектурну перлину Прелесного, дворянський особняк, останнім призначенням якого було служити спальним корпусом для відпочиваючих піонерів.

Прелесне. Садиба Бантиша

Прелесне. Садиба Бантиша
Прелесне. Садиба Бантиша
А якщо дуже хочеться, то всі замки чудом відкриваються. Входячи на територію садиби з того боку, де аристократи в’їжджали на кінних екіпажах, неможливо було не захопитися величчю палацу.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.
Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.
Часу ніщо не підвладне, і тут за 100 років після націоналізації і подальшої занедбаності багато що змінилося.

Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк
Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк

Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк
На галявинах в занедбаному парку 6 видів першоцвітів
Дворянське житло має всі риси аристократизму.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.
Палац Бантиша. 1837 р.
Відступаючий від центральної двоповерхової частини портик зміцнюють чотири тріумфальні колони, увінчані іонічною капітеллю.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.

Їх оточує декоративний ряд з шістьма барельєфами жіночого образу.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.
Барельєфи на фасаді
Одноповерхові два крила будівлі оточує стрічка з рослинним орнаментом.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р. Декор на будівлі

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р. Декор на будівлі
Декоративна ліпнина
Верхня частина фасаду і тильної сторони прикрашена ліпниною, симетричною відносно вертикальної осі. Гілки і квітки дивовижних рослин обвивають овал, в якому колись було зображення родового герба.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р. Декор на будівлі. Балкон і протипожежені сходи
Декор на будівлі. Балкон і протипожежені сходи колишнього корпусу піонерського табору
Засновником маєтку є Василь Васильович Бантиш (1740-1812). У XVIII столітті імператор Петро I щедро винагородив Бантишів, родичів молдавського самодержця Кантемира, за походи на Азов. Бантиші стали власниками родючих земель на Слобожанщині. «Бан» в перекладі з молдавського означає «пан», і Бантиш був в своєму маєтку справжнім господарем.

Прелесне. Садиба Бантиша

Прелесне. Садиба Бантиша
Прелесне. Садиба Бантиша

Один з Бантишів домігся, щоб залізницю проклали через повітове місто Тор (Слов’янськ). Зусиллями засновника садиби, Васля Бантиша, в 1770 році в слободі було зведено дерев’яну церкву в ім’я Василя Великого, одну з перших українських церков в Донбасі. У 1928 році святиню спалили більшовики.

Прелесне. Хрест на місці спаленої більшовиками церкви Василя Великого (1770-1928)
Прелесне. Хрест на місці спаленої більшовиками церкви Василя Великого (1770-1928)
Перекази зберегли історію виникнення назви села. Спочатку воно мало теж нетривіальну назву — Веселе, яку дали зібрані Бантишем з різних місцевостей перші жителі населеного пункту. Привезена здалеку наречена землевласника, захоплюючись пейзажами володінь судженого, захоплено вигукнула (російською мовою): «Прелестно!». Так стали називати вотчину Василя Васильовича, а пізніше топонім став офіційним.

Прелесне. Садиба Бантиша

Прелесне. Садиба Бантиша

Прелесне. Садиба Бантиша
Прелесне. Садиба Бантиша
Кілька поколінь Бантишів були господарями маєтку.

Прелесне. Садиба Бантиша. Надгробні плити землеласників Бантишів

Прелесне. Садиба Бантиша. Надгробні плити землеласників Бантишів
Прелесне. Садиба Бантиша. Надгробні плити землеласників Бантишів
У 1837 році онук родоначальника садиби Олександр Федорович побудував палац в стилі класицизм.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.

Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.
Прелесне. Палац Бантиша. 1837 р.
Навколо дворянського гнізда був розбитий парк. У ньому 50 років працював садівник Костянтин Йосипович Олійник. Парк, в якому росло 120 видів дерев і чагарників, займав площу 66 гектарів і зараз є пам’яткою садово-паркового мистецтва.

Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва

Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва
Занедбаний парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва
Невтомному трудівникові пан на початку XX століття встановив в глибині парку пам’ятний знак з написом подяки.

Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк. Пам'ятник садовнику К. Й. Олійнику

Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк. Пам'ятник садовнику К. Й. Олійнику

Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк. Пам'ятник садовнику К. Й. Олійнику
50 років з 1858 ло 1908 року працював садівник К. Й. Олійник у Бантиша

Прелесне. Садиба Бантиша. Занедбаний парк. Пам'ятник садовнику К. Й. Олійнику
Сліди від пулі. Під час Другої світової війни тут велися жорстокі бої
Біля садибного будинку притулився скромний флігель, але і його портик теж урочисто підпирають чотири колони.

Прелесне. Садиба Бантиша. Флігель, в якому жив письменник Григорій Данилевський
Флігель, в якому жив письменник Григорій Данилевський

Прелесне. Садиба Бантиша. Флігель, в якому жив письменник Григорій Данилевський
Флігель прикрашають чотири колони
У ньому жив учитель сім’ї письменник Григорій Данилевський, автор багатьох творів, в тому числі, любовного історичного роману «Княжна Тараканова».

Всі палаци мають таємниці і в Прелесному не забули трагічно-романтичну історію кохання. Дочка поміщика була закохана в свого вчителя, але батько не благословив шлюб з збіднілим дворянином. Не витримавши удару, дівчина втопилася в садибному озері.

З тих пір штучне водоймище з островами і кам’яним містком називають озером Любові. До нього веде стежка, але через весняну воду підійти до нього не вдалося.

Прелесне. Садиба Бантиша. Стежка до озера Любові
Прелесне. Садиба Бантиша. Стежка до озера Любові
Німими свідками подій в маєтку залишилися 200-літні дуби. Чотири з них посаджені біля палацу за дворянським звичаєм на честь народжених синів.

Прелесне. Садиба Бантиша. 200-річні дуби
Садиба Бантиша. 200-річні дуби



Ті, що прийшли до влади в 1917 році, хотіли спалити особняк і навіть вже підпалили його. Господар вже збирався залишити родове гніздо і встиг їх зупинити зі словами: «Люди добрі, що ж ви робите? Він вам ще стане в нагоді». Так і сталося. Маєток став належати Донецькій залізниці, а в прекрасній будівлі розташувався будинок відпочинку для робітників підприємства. Пізніше краще віддали дітям, відкривши на садибі для них табір «Прелесне» і побудувавши новий цегляний корпус.

Прелесне. Садиба Бантиша. Корпус закритого піонерського табору
Корпус закритого піонерського табору

Прелесне. Садиба Бантиша. Умивальник закритого піонерського табору
Умивальник закритого піонерського табору
Старий корпус, колишній палац, назвали «Історичним». Безсумнівно, тут проводилися цікаві вікторини з історичним екскурсом у минуле.

Прелесне. Садиба Бантиша. Корпус «Історичний» закритого піонерського табору
Корпус «Історичний» закритого піонерського табору
Можливо, що Бантиші з Прелесного є родичами Бантишів в Комишувасі, де теж зберігся і також потребує реставрації двоповерховий особняк землевласників. На жаль, таких родзинок «застиглої музики» на Донеччині майже не залишилося і хочеться зберегти решту зразків архітектури XIX століття.

Комишуваха. Особняк Бантиша. XIX ст.
Комишуваха. Особняк Бантиша. XIX ст.
У селі з 1983 року працює унікальний музей народної архітектури та побуту з експонатами під відкритим небом. Жителі Прелесного історію рідного краю знають і бережуть.

Прелесне. Музей народної архітектури та побуту. Експонати просто неба. XIX ст.
Прелесне. Музей народної архітектури та побуту. Експонати просто неба. XIX ст.
Про все це мені розповів уродженець Прелесного, нині харків’янин, Сергій. Він випадково проходив біля садиби і запропонував стати добровільним гідом, і я дякую йому за чудову екскурсію.

Прелесне. Садиба Бантиша
Прелесне. Садиба Бантиша
Знаходиться палац Бантишів в 20 кілометрах від Слов’янська і 32 кілометрах від Краматорська.

Адреса: село Прелесне, Слов’янський район, Донецька область.

Координати: 48°50’14"N 37°17’25"E

Прелесне. Садиба Бантиша


Немає коментарів:

Дописати коментар