16 січня 2018 р.

Пирогів. Дерев'яні вітряки


Понад степом над долами вітер грався ковилами,
Стрінувся йому старий покинутий вітряк.
І гукнув до нього вітер:
«Вже либонь не півстоліття
Ти стоїш самотньо тут, немов навік закляк». 

(Пісня Богдана Кийка)

Вітряки в музеї під відкритим небом у Пирогові є найбільш впізнаваними експонатами і найпопулярнішими об’єктами для романтичних фотосесій.


Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Дерев'яні вітряні млини
Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Дерев'яні вітряні млини

Протягом декількох століть вони виробляли енергію за допомогою вітру і були водокачками, млинами і лісопильнями.


Київ. Музей просто неба. Пирогів. Вітряк
Київ. Музей просто неба. Пирогів. Вітряк
Уцілілі екземпляри дерев’яних конструкцій, що служили для обмолоту зерна, перекачування води та розпилювання лісу, переїхали на простори Голосіївського району Києва і встановлені на широкій височині історичної місцевості Пирогів поруч з музейними експозиціями Поділля, Полтавщини, Полісся.




Київ. Музей просто неба. Пирогів. Вітряк


А ще близько ста років тому вони були у всіх регіонах нашої країни-житниці, в селах, де населення займалося вирощуванням зернових. Ще в епоху античної цивілізації використовували силу повітряних потоків для приведення в дію механізму. Вітряки в Україні відомі з часів Київської Русі, а в середні віки вони були поширені повсюдно від Карпат до Слобожанщини.


Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк


Бореї і фени, бризи і шторми в безкраїх степах, на схилах гір і долин обертали лопаті невтомних трудівників, низ яких міцний і стійкий, а верх спрямований до неба.


Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк
Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк
Крил може бути чотири, шість або вісім, вони кріпляться на горизонтальній осі, що приводить в рух вертикальний вал. За допомогою зубчастої передачі, шестерень і жорно здійснюють помел зерна. Виготовлялися кам’яні парні кола, поверхні яких подрібнювали та перетирали зерно на борошно або крупу, з пісковика і вапняку.




Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк


Дерев’яні деталі змащували салом. Деякі споруди досягали висоти чотириповерхового будинку — 10-12 метрів. Українські механіки були майстрами своєї справи і будували один з найнеобхідніших в хліборобському ремеслі приладів не тільки у себе вдома, а й у інших селянських господарствах.



Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк


У 19-20 століттях використовувалося два типи побудови вітряків — стовбовий, коли корпус споруди обертався в залежності від напрямку вітру навколо стовпа, вкопаного в землю і шатровий, що дозволяло обертатися тільки верхній частині з крилами та валом.



Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк


При необхідності обертання сповільнювалося і зупинялося за допомогою гальма. Найчастіше в млині було приміщення для житла її господаря, якому доводилося працювати не покладаючи рук з надходженням нового врожаю. Ніхто ніколи не сварився з мірошником, а його дочка вважалася завидною нареченою. Про мукомола і його почесне ремесло складено багато прислів’їв. «Мельник не краде, люди самі дають».



Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк


До млинів люди сходилися і з’їжджалися як на ярмарок, хто з вузликом, а хто на возі з мішками. За меливо платили приблизно десятиною замовлення. Чекаючи своєї черги, розмовляли на життєві теми, обговорювали поточні справи, домовлялися про купівлю-продаж землі і сватання. Поки мірошник ретельно перевіряв зерно, молов його і борошно віддавав господареві, біля вітряків приймалися доленосні рішення.



Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк


Побудовані на пагорбах і схожі на сторожові вежі, вони служили орієнтиром на дорогах і мірилом відстаней. У святкові дні, особливо на Масляну, біля них влаштовувалися народні гуляння.



Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряк


Коли на зміну вітроенергетиці прийшли електродвигуни та дизелі, вітряки поступово стали руйнуватися і зникати. Крила тих, яких зібрали в Пирогові, давно не розсікають повітряний простір. Символи українських пейзажів та пам’ятки народної монументальної архітектури потребують реставрації.



Київ. Музей народної архітектури та побуту. Пирогів. Вітряки


Координати: 50°21'20"N 30°30'45"E

Адреса: Київ, с. Пирогів. 

Телефон: +380 44 5262416

Час роботи: щодня 10:00 — 17:00, вихідний — середа.

Немає коментарів:

Дописати коментар