Опішня. Невичерпне джерело українського гончарства і модерну. Короткий огляд експозицій державного музею-заповідника
Полтавщина відома не тільки гоголівськими місцями, Миргородськими водами і Сорочинським ярмарком. За тридцять кілометрів від Полтави знаходиться всесвітньо визнана столиця українського гончарства — селище Опішня.
Опішня. Полтавська обл. Музей родини Кричевських
Поклади осадових порід — глини, піску і суглинків, сприяли розвитку гончарного промислу більше трьох століть тому. Вироби опішнянських народних умільців можна було зустріти в кожному будинку, гончарна продукція експортувалися в багато країн.
Для збереження і популяризації національної спадщини в 1986 році був створений державний музей-заповідник українського гончарства, до складу якого входять бібліотека, архів, дослідний центр, видавництво, галерея скульптур і кілька музеїв.
Щоб побувати на деяких об’єктах заповідника і дізнатися історію опішнянської скульптури та іграшки, одного дня буде мало. Для візуального знайомства з музейними експозиціями мені знадобилося 6 годин, враховуючи час на подолання чималих відстаней між музеями.
Автобус зупинився на повороті в Зіньків, не доїжджаючи до центру селища 700 метрів.
По дорозі відразу ж виявилася знахідка — невелика будівля з трапецієподібними вікнами і керамічним оздобленням в оригінальному стилі українського архітектурного модерну, родоначальницею якого вважається Полтавщина.
Найвідоміший архітектор в стилі УАМ Василь Кричевський жив і творив в Опішні. Іменем його творчої родини названий музей, до якого я і поспішала. На перехресті доріг і далі протягом усього маршруту покажчики інформують про місцезнаходження об’єктів заповідника.
Найдальші музеї розташовані на відстані 2,3 — 3,8 кілометрів від центру Опішні. Найближчий на вулиці, названій на честь народних умільців Явдохи та Гаврила Пошивайлів, в 250 метрах від покажчика. В будівлі і на території колишнього Будинку культури, у центрі популяризації гончарної спадщини, експонуються твори провідних художників-керамістів і майстрів гончарного мистецтва.
На вулиці Партизанській, 2 розташована будівля, побудована в 1916 році в стилі українського архітектурного модерну за проектом Василя Кричевського і технолога-кераміста Юрія Лебіщака для гончарного показового пункту Полтавської губернії.
В кінці XIX століття на цьому місці знаходилася перша на Лівобережжі гончарна школа.
За радянських часів в будівлі містилися гончарна майстерня, артіль, школа ФЗН, завод художніх виробів.
У 2013 році в історичній будівлі відкрито музей, присвячений творчій родині Кричевських. Василь Кричевський – архітектор, художник, педагог, популяризував творчість опошненських гончарів і здійснив великий вплив на розвиток гончарства в невеликому українському поселенні.
В експозиційних залах представлені твори графіки і живопису авторства відомої родини.
Звертає увагу зал, оформлений відповідно до інтер’єру квартири Василя Кричевського з демонстрацією виробів вишивки, ткацтва, різьблення, кераміки.
Музей родини Кричевських по праву вважається національним гончарним храмом народних майстрів гончарства та кераміки.
На згадку про видатних діячів гончарного мистецтва, які працювали і творили в Україні, створена стіна гончарної слави України і з встановленням меморіальних дощок на честь подвижників гончарного мистецтва.
На заводі «Художній керамік» працювала чарівниця-майстриня Олександра Селюченко. Їй були відомі всі секрети виготовлення глиняної іграшки.
У кожну іграшку майстриня вкладала душу і переживала за долю своїх творінь, щоб їх обережно довезли і зберігали в подальшому.
Музей-садиба Олесандри Селюченко
Сюжети для композицій художниця брала з реального сільського життя, давала назви фігуркам та імена героям.
У музеї-садибі Олександри Селюченко по вулиці Губаря, 29 зберігаються понад 1000 примірників творчої спадщини майстрині.
На подвір’ї встановлене погруддя Олександри Федорівни.
На початку 1970-х років гончарі Гаврило та Явдоха Пошивайло з метою збереження кращих зразків Опішнянської кераміки та іграшки заснували перший в Україні музей гончарства, який поклав початок створенню музею-заповідника. Родове гніздо талановитих народних майстрів перетворилося в центр духовного і культурного розвитку, куди з усього світу приїжджали бажаючі побачити унікальні витвори мистецтва українських керамістів-віртуозів.
В роду Пошивайлів гончарством займалися з XVIII століття. Як правило, чоловіки творили, а жінки розфарбовували їх творіння, готуючи фарби з природного матеріалу. Гаврило Нечипорович виготовляв горщики, глечики, вази, тарілі, свічники, баранців, птахів, вершників і багато іншого. Золоті руки Явдохи Данилівни майстерно розписували посуд і статуетки рослинним орнаментом, квітами, виноградною лозою. При величезному різноманітті продукції кожен екземпляр неповторний.
Художні вироби подружжя Пошивайлів експонувалися і представляли мистецтво України на виставках у багатьох країнах світу. В музеї збережено інтер’єр сільського житла, атмосфера батьківської хати, увійшовши в яку відчуваєш багато чого знайомого з дитинства. На стінах висять фотографії династії Пошивайлів, так як це було раніше у великих і міцних родинах. Численні зразки керамічних виробів, іконостас, особисті речі і ремісничі інструменти доповнюють уявлення про творчий і життєвий шлях самобутніх представників опошнянської школи кераміки.
Меморіальні дошки на честь Явдохи та Гаврила Пошивайлів на будинку Кричевського-Лебіщака
Найбільшу територію займає галерея керамічних скульптур просто неба по вулиці Партизанській, 102.
У приміщенні виставкового залу зібрані література про гончарство, колекції керамічного посуду, іграшок та міні-скульптур.
На пагорбах ландшафтного парку підносяться фантастичні скульптурні композиції опошнянських авторів і майстрів з інших регіонів України.
На галявинах і на схилах демонструються ексклюзивні статуї, філігранні мікроскульптури і величезні фігури, колоритні етюди і веселі постановки сюжетів з кераміки.
Кожна композиція — фонтан емоцій, фантазії і вражень, різноманітна техніка і нетривіальні проекти.
З оглядового майданчика відкривається панорама на мальовничий берег Ворскли, Опішнянське городище XVIII-IX cтоліття та на найвищу точку Полтавщини — 208 метрів над рівнем моря.
Оглядовий майданчик. Опішнянське городище
Бажаючі можуть взяти участь в майстер-класі з гончарного ремесла і навчитися навичкам древньої професії гончара, отримати душевне задоволення і розвинути творчий потенціал.
На території заповідника проводяться фольклорні фестивалі, художні виставки, тематичні конкурси, ярмарки, аукціони, презентації.
Час накладає відбиток на наш побут, з’явилися нові матеріали, з яких виготовлені кухонне начиння і іграшки. Але як креативно виглядає наявність керамічного посуду в кафе або ресторані, як наприклад, в етно-поселенні «Старий хутір», в якому мандрівники можуть пообідати і зупинитися на нічліг.
За словами опошнінців, майстрових в їхньому селищі стає менше, але все ж, ті, хто натхненно працює на гончарному терені — самі обдаровані і окрилені історичними традиціями Опішнього. Молоді послідовники традиційної опішненської професії навчаються у спеціалізованій школі-інтернаті «Колегіум мистецтв».
Творчі роботи учнів Колегіуму мистецтв – своєрідна художня галерея майбутніх митців на фасаді alma mater.
На шкільній території, оформленої у вигляді міні-музею, мені зустрілися хлопчики-восьмикласники. Побачивши незнайому людину, яка милувалася виробами юних талантів, хлопці підійшли, познайомилися і запросили подивитися роботи учнів в холі навчального корпусу.
З першого класу школярам викладають художники і фахівці гончарної справи. У шкільному розкладі — живопис, основи керамології та технічного малюнка, скульптура, кольорознавство, історія мистецтва та інші спеціальні дисципліни. За словами майбутніх майстрів, вчитися в колегіумі цікаво, викладачі найкращі і дівчата найкрасивіші — це означає, що джерело гончарства в Україні невичерпне.
Музеї в Опішнянському заповіднику працюють щодня з 8 до 18 годин, в п’ятницю та неділю вони закриваються на одну годину раніше. Відвідувачам пільгових категорій надається знижка при покупці вхідних квитків.
Адреса національного заповідника українського гончарства: селище Опішня, Зіньківський район, Полтавська область.
Немає коментарів:
Дописати коментар