Барвінкове. Поїздка на уїк-енд або таємні пам'ятки

Для походу невідомими туристичними стежками достатньо одного вихідного дня або кількох годин. У маленьких містах і селах приховані незвичайні знахідки, які можуть викликати різні емоції — від захоплення до жалю. Непопулярні місця знаходяться завжди поряд, варто подивитися на мапу та прокласти маршрут. Барвінкове — невелике місто на півдні Харківської області у 2023 році відзначить 370-річчя свого заснування. Місто з багатою історією та з українською назвою заслуговує на туристичне визнання. Екскурсія розпочинається із залізничної станції, відкритої у 1869 році з ініціативи уродженця Барвінківщини письменника-романіста Г. П. Данилевського.

 

Барвінкове, Харківська обл. Залізничний вокзал

У 2022 році на станції зупиняються пасажирські потяги, що прямують з Києва та Одеси до Костянтинівки та електрички, що пов’язують Харків, Лозову, Близнюки з містами Донецької області — Слов’янськом, Краматорськом, Лиманом, Костянтинівкою. Вже на пероні жваві таксисти пропонують доставку за лояльною ціною, а рейсовий автобус, що очікує, курсує по віддалених житлових районах. 

Барвінкове. Вул. Першотравнева

До головної православної святині від вокзалу відстань 200 метрів. Свято-Успенська церква побудована в 1884 році в пізньовізантійському стилі на честь подвигів Барвінківського козачого полку, що прославився у боротьбі з Османським ярмом на Балканах. Жертвувальниками храму був імператор Олександр II і столичний бомонд.

Барвінкове. Свято-Успенська церква

Церковний двір оточує масивна кована огорожа, яка постраждала разом із храмом та іншими історичними будівлями під час військових наступальних операцій.

 

Барвінкове. Паркан біля Свято-Успенської церкви

Церква пофарбована в біло-небесні тони і купол не блищить золотом, що є рідкістю в українській глибинці. Будівля на подвір'ї виконана в одному стилі з культовою спорудою, проте зазнала радикальних змін з використанням утеплювача і це внесло дисонанс в естетичне сприйняття церковного комплексу.

 

Барвінкове. Церковний двір

На жаль, будинок культури, бібліотека та музей у неділю закриті, дізнатися історичні подробиці та цікаві факти було ніде. Німі свідки літопису Барвінкового завмерли біля бібліотечної та музейної будівель.

 

Барвінкове. Скульптури скіфських воїнів біля бібліотеки

Краєзнавчий музей має художній відділ та багаті фонди. Засновником музею був І. О. Плис — художник, громадський діяч, колекціонер. Дуже шкода, що не вдалося побачити колекції живопису та старожитностей, просвітницька установа закрита з 5 жовтня 2021 року у зв’язку з карантинними обмеженнями.

 

Барвінкове. Краєзнавчий музей і художній відділ

З ініціативи Івана Олексійовича Плиса було виготовлено пам’ятник легендарному отаманові Війська Запорізького козаку Барвінку, який за однією з версій вважається родоначальником поселення на березі річки Тор. У роки радянської влади скульптуру було знищено. Відновлена ​​постать сподвижника отаманів Богдана Хмельницького та Петра Дорошенка височить на символічному кургані, але вигляд пам'ятника спантеличує – Барвінок зображений не на повний зріст, а з відпиленою нижньою частиною.

 

Барвінкове. Пам'ятник козаку Барвінку

Ім’ям Івана Плиса, патріота та талановитого художника, називається одна з головних міських вулиць, на якій розташоване містоутворююче підприємство — Барвінківський КХП. На території комбінату збереглися виробничі корпуси млинового комплексу початку XX століття, власниками якого були брати Фрезе. Двоповерхова та одноповерхова будівлі експлуатуються, а триповерхова цегляна будівля доживає свій вік у напівзруйнованому стані.

 

Барвінкове. Млиновий комплекс на території КХП

Ще один млин Генріха Еппа демонтований. На місці борошномельної пам’ятки залишилася купа битої цегли. За огорожею хлібоприймального підприємства стоїть пусткою колишній будинок братів-підприємців Фрезе, в якому за радянських часів містилися суд і військкомат. Ці та інші будівлі менонітської спадщини могли б бути привабливими об’єктами на туристичній карті Барвінківщини.

Барвінкове. Вул. Соборна. Колишня музикальна школа і бібліотека

Барвінкове. Вул. Івана Плиса. Будинок з колонами

Барвінкове. Вул. Івана Плиса. Будинок братів Фрезе

На вулиці Івана Плиса розташовується будівля центру соціальних служб для сім’ї, дітей та юнацтва. Фасад будівлі прикрашений пілястрами та барельєфним зображенням барвінку — українського оберегу, символу кохання, з яким пов’язано багато повір’їв та легенд.

 

Барвінкове. Центр соціальних служб

Втішно, що деякі будівлі, що пережили військове лихоліття та перебудовне забуття, знаходять благодійників, реставруються та використовуються.

 

Барвінкове. Вул. Першотравнева. Пенсійний фонд. Будинок з радіусним фасадом

Барвінкове. Вул. Першотравнева. Комерційна будівля

Барвінкове. Вул. Центральна. Комерційна будівля

Барвінкове. Вул. Центральна. Аптека

Архітектурною перлиною можна вважати колишню медичну амбулаторію з приймальним відділенням, побудовану з ініціативи письменника Г. П. Данилевського у 1869-1870 роках. Будинок з колонами та арочними вікнами зведений у неокласичному стилі з цегли місцевого виробництва. Щоб зберегти історичну пам’ятку, підприємці та майстри доклали чималих зусиль.

Барвінкове. Вул. Центральна. 1870 р.

На подвір’ї відновленої пам'ятки створено експозицію скіфських воїнів, жорнів, гарманів, зібраних з усього району. Колишній пустир перетворений в дендрарій і розарій, висаджені туї, троянди, вічнозелені чагарники, встановлені лавочки та декоративні містки, прокладені алеї. Вхід у зону комфорту вільний, прохання не зашкодити рослинам та експонатам. Дендрарій та колекція кам’яних старожитностей знаходиться за будівлею Барвінківської міської ради на вулиці Центральній.

 

Барвінкове. Експозиція кам'яних старожитностей

У самому серці міста розташовані міська рада, адміністративні та комерційні будинки, військовий меморіал, магазин «Барвінок», будинок культури.

Барвінкове. Військовий меморіал

Барвінкове. Магазин «Барвінок»

Барвінкове. Колишній універмаг

Барвінкове. Міська рада

Барвінкове. Будинок культури

Барвінкове. Районна рада

Футбольна команда в Барвінковому зберегла першу назву поселення на схилах біля русла річки Тор – «Барвінківська стінка» – та тренується на місцевому стадіоні «Колос».

 

Барвінкове. Стадіон «Колос»

Першої спортивної мети юні барвінківці досягають у дитячо-юнацькій спортивній школі.

Барвінкове. Дитячо-юнацька спортивна школа

Як данину фортифікаційному минулому Барвінкового дитячий майданчик у парку виконано у вигляді фортеці.

 

Барвінкове. Дитячий майданчик

Поруч із ігровою цитаделлю знайшов притулок вузькоколійний паровоз ТУ4-1597 та вагон-їдальня ПВ-40. Рухомий склад використовувався для перевезення робітників на піщаний кар'єр зі станції Гусарівка. У 1986 році вузькоколійку перебудували на стандартну і ветерана залізничної інфраструктури відправили у відставку та перетворили на експонат. Дуже шкода, що пам’ятка залізничної історії в забутті.

Барвінкове. Вузькоколійний паровоз з вагоном

На прогулянку з позитивними и сумними моментами у мене пішло 3,5 години, пройдено близько 8 кілометрів у південній та центральній частині Барвінкового.

 

Барвінкове. Сквер. Каркасний топіарій

Для відпочинку туристів у місті є готель (Соборна вул., 13) та хостел «Фортеця» (вул. Величко). Барвінкове має потенціал невеликого туристичного міста, яке могло б бути включено до маршрутів подорожей Харківщиною.

Барвінкове. Парк