12 січня 2022 р.

Лозова. Тригодинна екскурсія другим за величиною містом Харківщини

В Україні сотні міст, не відзначених на туристичній карті, які заслуговують на увагу мандрівників. Кожен з них чудовий, з винятковою архітектурою, неповторними пам’ятками природи та історії. Життя тут протікає інакше і легше дихається, ніж у обласних центрах. Тому мешканці мегаполісів все частіше для прогулянок у вихідний день вибирають поїздки до сусідніх провінційних міст з рідкісними родзинками. Лозова Харківської області із зручною транспортною розв’язкою, природним ландшафтом, компактністю дуже підходить, щоб внести це місто у маршрути вихідного дня.


За 3 години я пройшла неспішним кроком близько 10 кілометрів і ось що вдалося побачити в мікрорайонах, розташованих у південній половині міста.
 
Лозова. Вул. Козацька

Домінуючим фактором заснування Лозової є будівництво залізниці у 1869 році та відкриття станції у 1893 році.
 

Вся інфраструктура у пристанційному селищі пов’язана з історією великого залізничного вузла — підприємства з обслуговування залізничного транспорту, житлові будинки транспортників, вузлова лікарня, залізничний парк.
 
Лозова. Пам'ятний знак біля залізниці

Кутові споруди біля залізничної службовой будівлі


Лозова. Житлові будинки залізничників на вул. Козацькій

У роки гітлерівської окупації станція постійно перебувала у зоні активних бойових дій із значними руйнуваннями та великими людськими жертвами. На згадку про воїнів-визволителів та загиблих земляків у скверах встановлено безліч пам’ятних знаків з експозицією військової техніки.

Лозова. Парк «Перемога». МіГ -21Ф-13

Лозова. Пам'ятний знак воїнам Лозівщини

Лозова. Пам'ятник Т-34-85 на бульварі Тараса Шевченка

Лозова. Меморіал Слави

Лозова. Парк «Перемога»


Відразу після звільнення Лозової у вересні 1943 року населення почало відбудовувати станцію-трудівницю. Напис на водонапірній вежі з датою «1944» свідчить про відновлювальний період та відродження транспортного господарства.

Лозова. Станційна водогінна вежа 1944 року на бульварі Севастопольському

У великих містах ми називаємо бульварами центральні жваві траси з фонтанами та скульптурами, з пішохідним рухом зеленими алеями. У Лозовій бульвар Севастопольський з невеликими будиночками колійщиків вигинається кількома рукавами між гаражами та нежитловими технічними будовами та притискається до залізничного полотна.
 
Лозова. Бульвар Севастопольський, 1

По сусідству зі сталевою магістраллю у старому будинку донедавна розташовувалося училище культури та мистецтв. Навчальні корпуси декоровані чудовими барельєфами із символами православних свят, виконаними учнями училища. Зараз будівлі зайняли комерційні структури і важливо, щоб чудові зразки ліпнини не зникли під шарами сайдингу та утеплювачів.
 




Лозова. Вул. Покровська. Колишній навчальний корпус училища культури з ліпниною на фасаді

Усі характеристики бульвару має центральна вулиця, названа на честь Тараса Шевченка. Сквери, пам’ятники, пішохідна зона та нові арт-об’єкти «Бандура» та «Рояль» — визначні пам’ятки, на які варто звернути увагу.
 



Лозова. Бульвар Тараса Шевченка

На бульварі Шевченка розташовані музична школа, районний будинок культури, супермаркет та краєзнавчий музей з багатою етнографічною експозицією та історичним матеріалом.
 
Лозова. Районний будинок культури

Лозова. Краєзнавчий музей

Військове лихоліття та богоборчі часи знищили у Лозовій усі православні храми, справжні архітектурні пам’ятки. У 2012 році поблизу станції та поруч із Центральним ринком було закінчено будівництво чотирипрестольної Свято-Смоленської церкви з 60-метровою дзвіницею. Храм видно з відстані 8 кілометрів, а поліфонію передзвонів створюють 9 дзвонів.

Лозова. Церква Смоленської ікони Божої Матері

У промисловому місті розбито та сформовано безліч парків та скверів, де городяни проводять вільний час сім’ями та колективами. Парк «Перемога» закладено у 1970-х роках працівниками ковальсько-механічного заводу, жителями зростаючих, як гриби після дощу, нових мікрорайонів.


Лозова. Парк «Перемога»

Не кожен обласний центр може похвалитися наявністю дендропарку, а у Лозовій зелена оаза з’явилася у 1930-х роках і зараз об'єкт природно-заповідного фонду Харківщини налічує понад 60 видів дерев та чагарників.
 

Природний ландшафт з балками та косогорами використовують любителі мотокросу для змагань та гоночних пробігів.
 
Лозова. Мототрек

З 1977 року культурною оазою Лозової служить міський палац культури. У день мого приїзду лозовським глядачам було представлено містичну театральну дію з національним колоритом «Наречені» у виконанні відомих столичних акторів. Після реконструкції площа біля палацу рясніє квітниками та прикрашена сучасними скульптурами.
 

Лозова. Міський палац культури і площа біля нього

Житловий фонд міста залізничників представлений приватним сектором та багатоповерховими будинками. Серед приватної забудови трапляються справжні зразки народної архітектури Слобожанщини. Характерна риса: на деяких будинках збереглися таблички із зазначенням прізвищ домовласників.
 



Лозова. Приватна житлова забудова

У нових мікрорайонах на торцях дев’ятиповерхівок архітектори залишили дату спорудження будинків.
 

Лозова. Проспект Перемоги. Житлові будинки 1978-1980 років

Приїхати в Лозову можна приміським поїздом з Полтави, Харкова, Дніпра, Павлограда, Покровська, Костянтинівки, Краматорська, Слов’янська. Поруч із вокзалом розташована автостанція, з якої вирушають автобуси маршрутами Харківської області.

Лозова. Залізничний вокзал

Немає коментарів:

Дописати коментар