Ми мало знаємо історію і пам’ятки провінційних міст України, віддалених від столиці та обласних центрів. Павлоград — одне з таких міст, куди не прагнуть туристи. Для мандрівників спрацьовує стереотип промислового міста без пам’яток. Якщо вас доля закине в центр вугільного басейну Західного Донбасу, ви знайдете чимало цікавого. Почнемо з культових споруд, число яких наближається до двадцяти.
|
Дніпропетровська обл. Свято-Успенська церква. 1896 р. |
Свято-Успенська церква — найстаріша в місті, розташована на одній з головних магістралей — Харківської вулиці і має статус пам’ятника архітектури. Звели святиню в 1896 році біля міського кладовища на пожертвування городян.
Храм, виконаний в класичному стилі, прикрасив декор з дерев’яного різання.
Ще більш рання церква датується 1845 роком, але в 1936 році в безбожний час більшовики зняли купола і підірвали храм. На місці знищеного трьохпрестольного Свято-Вознесенського собору встановлено пам’ятний знак.
|
Хрест на місці Свято-Вознесенського собору |
В кінці XIX століття ця церква не могла вмістити всіх парафіян, які живуть в центрі Павлограда. Меценат, депутат міської Думи, купець Яків Голубицький вже в похилому віці викупив місце у 400 метрах від собору, де було озеро, висушив його і побудував величний храм на честь Образа Спаса Нерукотворного.
|
Собор на честь Образа Спаса Нерукотворного |
У 1898 році Спаський собор був освячений чудотворцем і провидцем Іоанном Кронштадтським, який передбачав гоніння на храм, але збереження його віруючими на довгі часи. В роки гітлерівської окупації будова постраждала, а пізніше богоборці перетворили на склад. Над могилами благодійника Голубицького та членів його сім’ї поглумилися, закопавши кістки в невідомому місці на кладовищі. У 1991 році церква Голубицького повернута віруючим і вважається головним храмом в окрузі. Декор пам’ятки архітектури місцевого значення і візитної картки міста виконаний в стилі еклектики.
|
Собор на честь Образа Спаса Нерукотворного. 1898 р. |
Єдина вціліла цвинтарна культова споруда Дніпропетровської єпархії — каплиця на честь ікони Божої Матері «Несподівана радість», побудована в XIX столітті. Після революції 1917 року молитовний будинок закрили і пізніше влаштували в ній склад для балонів зі зрідженим газом. Пожежа перетворила будову в руїни. У 2001 році каплицю відновили зусиллями парафії і тепер в ній відспівують померлих.
|
Каплиця на честь ікони Божої Матері «Несподівана радість» |
Католицька церква святого Архангела Михаїла побудована на вулиці Робочій на кошти нотаріуса Карла Гебда в 1898 році. За радянських часів храм був закритий і служив магазином і складом. Через 100 років після зведення святиню повернули римо-католикам.
|
Костел святого Архангела Михаїла |
Духовне життя мешканців індустріального міста стає багатшим завдяки ще одному духовному центру — храму Мельпомени. Павлоградці пишаються своїм театром, який розміщується в будівлі колишнього Графського театру і носить ім’я свого земляка Бориса Захави. Пам’ятку побудував просвітитель і поет Голеніщев-Кутузов в 1896 році. В цей же рік в Павлограді народився майбутній директор московського театрального училища імені Щукіна Борис Захава. На запрошення головного режисера Павлоградського театру багато столичних метрів, учні Б. Є. Захави, виступали на підмостках невеликого провінційного театру Дніпропетровщини. Колективом муніципального театру зіграно більше сотні п’єс вітчизняних і зарубіжних авторів. Особливою популярністю у молодих театралів користуються дитячі спектаклі. Буфет — обов’язковий театральний атрибут, оформлений афішами з репертуару Павлоградського театру.
|
Театр ім. Захави |
Заснували зимник-поселення на терасах річки Самари, де вона зливається з Вовчою козаки Кальміуської і Самарської паланок.
|
Пам'ятний знак «Цінуймо життя і волю» |
Неоднозначну реакцію викликало барельєфне зображення військового старшини Матвія Хижняка, увічненого в граніті на Центральній вулиці. Але все ж цей історичний знак — данина поваги до предків і їх славних перемог.
|
Пам'ятний знак Матвію Хижняку |
З 1784 року Павлоград має статус міста.
|
Соборна площа |
В середині XIX століття в Павлограді працювали салотопні, шкіряний заводи, тютюнова і ситцева фабрики.
|
Будівля на вул. Шевченка |
|
Будівля на вул. Харківській |
|
Будівля на вул. Центральній |
Родючі землі і відкриття Катеринославської залізниці послужили розвитку борошномельної та круп’яної промисловості, в зв’язку з чим відкривалися банки і акціонерні товариства. Купці і капіталісти будували підприємства, млини, школи, храми, прибуткові будинки, харчевні, торговельні лавки і внесли величезний вклад в розвиток дореволюційного Павлограда.
|
Паровий млин Венгеровського |
|
Вул. Ганни Світлічної, 53 |
|
Вул. Ганни Світлічної, 64. Колишня жіноча гімназія. Палац творчості дітей та молоді |
|
Вул. Анни Світличної, 63. Колишнє вище початкове училище ім. Олександра II. Корпус машинобудівного технікуму |
Одним з найвідоміших купців був О. В. Парманін, який очолював міську Думу 25 років до Жовтневого перевороту. Ця чверть століття вважається розквітом в містобудуванні Павлограда. Будинок міської управи відкрили в 1912 році.
|
Колишня міська управа. Поштове відділення |
|
Вхід до колишньої міської управи |
У 1917 тут проголосили радянську владу і розмістили партійний апарат. Зараз великий будинок займає поштове відділення. Незважаючи на давній ремонт, будова зберегла колишню вишуканість. Логічно було б, якщо міська адміністрація знову повернулася б в рідні пенати і відновила художнє оформлення історичної пам’ятки.
|
Колишня міська управа. Поштове відділення |
Місто будувалося за планом, підписаним імператором Миколою I. Вулиці в історичному центрі прямі, паралельні і перпендикулярні одна одній, орієнтуватися в місті легко.
|
Вул. Центральна |
Не всі дореволюційні будівлі мають статус пам’ятника архітектури.
|
Вул. Харківська, 63. Колишній купецький будинок |
|
Вул. Центральна, 82 |
|
Вул. Центральна, 57 |
|
Вул. Соборна, 109 |
|
Вул. Соборна, 113 |
|
Вул. Центральна. Будинок культури |
|
Вул. Озерна, 37 |
|
Вул. Ганни Світличної, 55. Редакція газети «Рідний край» |
|
Вул. Ганни Світличної, 57 |
|
Вул. Соборна, 91 |
Шкода, що фасади архітектурних родзинок завішані банерами.
|
Вул. Шевченка, 120. Мозаїчне панно |
|
Вул. Шевченка, 122 |
|
Вул. Соборна, 99 |
|
Вул. Соборна, 103 |
|
Вул. Соборна, 138 |
Житлова забудова представлена сучасними багатоповерховими будинками, але в приватному секторі багато стареньких домоволодінь з дерев’яними віконницями і традиційними в Україні чотирьохскатними дахами.
|
Вул. Дніпровська, 121. Бювет |
|
Вул. Харківська, 90 |
|
Вул. Харківська, 43 |
|
Віконниці. Стара забудова |
Звертає на себе увагу зруйнована будівля з червоної цегли, якій більше 100 років. За словами місцевих жителів, в ньому розміщувалася царська в’язниця. Після революції призначення будівлі не змінилося, і в казематі відбував покарання анархо-комуніст батько Махно. Ватажку селянського повстанської армії влаштували втечу. Пізніше приміщення зайняли під житлові квартири, але в 1990 роки через несплату мешканцями комунальних послуг будинок відключили від електропостачання, що призвело до занедбаності і руйнування.
|
Вул. Робоча. Стара в'язниця |
У лютому 1943 року підпільникам вдалося підняти єдине на території України антифашистське повстання, в результаті чого за підтримки Червоної армії Павлоград звільнили від фашистів і утримували позиції протягом 5 днів. Остаточна перемога на павлоградську землю прийшла 18 вересня 1943 року, і цей день вважається міським святом — Днем міста.
|
Вул. Центральна. Пам'ятний знак підпільникам і партизанам |
Зараз в Павлограді проживає понад 105 тисяч осіб.
|
Сквер ім. Горького |
Працюють машинобудівні заводи, вугільні підприємства й інші компанії.
|
Школа № 17. Мозаїчне панно |
|
Соборна, 58. Мозаїчне панно |
Про історичне минуле одного з найстаріших міст Дніпропетровщини можна дізнатися в краєзнавчому музеї з експозиційним фондом 44 тисячі примірників (пров. Музейний, 8).
|
Історико-краєзнавчий музей |
Павлоград оточують масиви соснових борів і агломерація курганів, найвідоміший і загадковий з яких — Мавринський майдан. Місце складок височин і скупчення низин стародавні люди використовували для молитов і жертвопринесень. Археологічний пам’ятник датується II тисячоліттям до нашої ери. (Координати: 48°33’58"N 35°43’31"E).
У місті багато скверів, парків, дитячих майданчиків.
|
Дитячий парк |
|
Сквер ім. Горького. Пам'ятник Т. Г. Шевченку |
Павлоград прославили своєю працею і творчістю конструктори, архітектори, скульптори, артисти і люди інших професій.
|
Пам'ятник Ж. Я. Котіну, одному з творців важких танків серії ІС. |
Відомим письменникам і літераторам, які народилися і працювали в благодатному краї, присвячений стенд з фотографіями земляків. Павлоград заслуговує, щоб знайомство з ним мандрівники включали в свої маршрути.
|
Стенд «Літературна Павлоградщина» |
Хотілося б, щоб в місті було більше атмосферних місць, креативних кафе, туристичної інформації.
|
Карта міста |
Набережна завжди повинна бути прикрасою міста і берегова лінія Вовчої потребує капітальної реконструкції.
|
Набережна, Ріка Вовча |
У місті 2 залізничні станції. До Павлограда-I можна доїхати приміськими поїздами з
Дніпра,
Слов’янська,
Краматорська, Покровська, Синельникове.
|
Залізнична станція Павлоград-I |
Координати центру Павлограда: 48°32’4"N 35°52’12"E
Немає коментарів:
Дописати коментар