Піна – блакитна артерія Пінська

Піна ... Мала річка Білорусі, одна з невеликих блакитних артерій, з яких складається могутній Дніпро.

Піна. Пінськ. Берестейська обл. Білорусь

Місце, де Піна впадає в Прип’ять, найбільшу за площею притоку Дніпра, називають Струмінь.

Існує кілька трактувань походження назви річки — староіндійське, балтське, єврейське. На мій погляд, самий зрозумілий і близький варіант — слов’янський. У давнину в ці глухі місця можна було потрапити тільки по річці. Корінь «пін» означає загата, пристань, зупинка. У білоруській мові є аналогічне слово «припинак».

Гідронім дав назву місту, яке з’явилося у злитті річок в 1097 році.

Пінськ за майже тисячолітню історію постійно використовував водні ресурси міської блакитної магістралі.

Тиха річка з низькими берегами, довжиною 40 кілометрів і шириною 35-40 метрів є частиною Дніпровсько-Бузького каналу, під час будівництва якого русло змінилося і виникли стариці.

Вантажообіг на Піні різко впав після аварії на ЧАЕС, розпаду Союзу і об’єднання Німеччини, куди поставляли на баржах щебінь з українських копалень. На річці створено річковий порт Пінськ.

Гідрологічне спостереження ведеться з 1922 року. В період межені трапляється зміна течії Піни.

Піна. Гідрологічний пост

До Другої світової війни тут містилася база Пінської військової флотилії, моряки якої приймали участь в стримуванні ворога при переправі через Дніпро і оборони Києва, а особливо відзначилися при визволенні Пінська і взяття Берліна. Пізніше флотилію перейменували на Дніпровську і привласнили цю назву колишній Набережній.

Пінськ. Пам'ятний знак морякам Дніпровської флотилії на однойменній вулиці

Вокзал є зразком дерев’яної поліської архітектури. Навесні дебаркадер буксирують до пристані, восени прибирають. З берега до нього веде трап. У приміщенні є каса і зал очікування.

Піна. Річковий вокзал

За радянських часів з Києвом було сполучення річковим судном на підводних крилах «Ракета».

Пінськ. Кафе, збудоване з корпусу теплохода «Ракета». Теплохід носив назву «Борис Царіков».

Півгодинні прогулянки на теплоході «Пінськ» — улюблені часи відпочинку городянами та гостями міста. Романтичні і пізнавальні подорожі на плавальному засобі і огляд прибережних пам’яток користуються успіхом у туристів, молодят, школярів. Зовсім іншими виглядають колишній колегіум і купола костелу святої Діви Марії.

Пінськ. Теплоход «Пінськ»

Автомобільний міст через Піну був побудований в 1973 році, і в той час проектувальники не розрахували зростаюче навантаження. За добу по ньому проїжджає близько 5 000 одиниць техніки.

У 2019 планується реконструкція єдиного моста, що з’єднує Пінськ і Столін. Це єдина в місті переправа в сторону України. На цей час передбачається обмеження пересування водного транспорту Піною і функціонування понтонного мосту.

Оригінальне рішення прийняв художник Євген Сосюра, перенісши на опори старого моста копії світлин з видами Пінська в XIX столітті. Кам’яні моноліти перетворилися в полотна із зображенням минулої епохи, коли по річці ходили колісні пароплави, підпирав небо пізніше підірваний костел святого Станіслава, рибалки на човнах ловили рибу, а сам міст був з металевих ферм.

Піна. Опори старого мосту

Набережну Піни в 2018 році кардинально оновили, відновлено підпірну стінку, встановлено бортові камені, укладено парапетні плити, упорядковано зелена зона.

Пінськ. Реконструкція набережної в 2018 році

Набережна і пляж з грибочками і човниками — улюблені місця відпочинку городян.