Залізнична станція Кіндратівка. Селище Олексієво-Дружківка

Залізниця і невеликі селища біля неї нерозривно пов’язані між собою, визначають економічний стан і життєдіяльність один одного.

Залізнична станція Кіндратівка. Селище Олексієво-Дружківка. Донецька область

Пасажирська та вантажна станція Кіндратівка Донецької залізниці відкрита в 1879 році. Розташована на лінії Костянтинівка-Краматорськ в селищі Олексієво-Дружківка.

Залізнична станція Кіндратівка. Селище Олексієво-Дружківка

На станції зупиняються приміські поїзди, що прямують в напрямку Слов’янська, Ізюма, Фенольної, Близнюків, Костянтинівки.

Залізнична станція Кіндратівка

Залізнична колія ділить селище на дві частини — південно-західну і північно-східну.

Селище Олексієво-Дружківка

Адміністративна одиниця селище міського типу Олексієво-Дружківка утворена в 1939 році шляхом злиття двох сіл — Олексіївки та Дружківки. Місцевість відома з XVII століття, коли на березі Кривого Торця виник сторожовий козацький пост Дружківка.

 Козацька хата. Експонат

Завдяки дослідженням місцевих краєзнавців вдалося встановити рік заснування поселення — 1711.

Гусляр при дорозі

Ця дата вважається офіційною і затверджена рішенням селищної ради Олексієво-Дружківки.

Олексі Селищна рада

Туристи приїжджають на північну околицю селища, щоб побачити унікальний геологічний пам’ятник природи «Дружківські скам’янілі дерева». Виявлені під час розробці кар’єра фрагменти вічнозелених араукарій засвідчили геологічні процеси, що відбувалися в Донбасі 250 мільйонів років тому. Прохання дуже дбайливо ставитися до виходу на поверхню частинок скам’янілої рослинності.

Що ще, крім станції і араукарій, можна побачити в селищі?

Кіндратівський вогнетривкий завод, який виробляв цеглу та вироби з вогнетривкої глини для металургів, працює не на повну силу. Виробничі приміщення та цехи не виконують свого призначення.

 Кіндратівський вогнетривкий завод 

Дати на фасаді свідчать про час найвищого економічного підйому промислового виробництва.

Виробнича будівля

Двоповерхові будинки в житлових районах — ровесники підприємства.

Вул. Каштанова. Житлові будинки

Спад виробництва позначився на демографічній ситуації і соціально-економічному розвитку селища. Закрита будівля школи № 14 з дірками в даху.

Ставок колись був мальовничим.

Олексієво-Дружківка. Ставок

Згаслий осередок культури і забутий танцювальний майданчик.

Будинок культури

Танцювальний майданчик

Напевно, цю ялину прикрашали на новорічні свята і біля неї проводили святкові заходи.

Ялина біля клубу

Молоде хвойне деревце в скверику біля будинку культури зрубане під корінь.

Невеличкі одноповерхові будівлі з аттиками і ганочками.

 Вул. Каштанова. Магазини

Закинуте кафе «Десертне» і закрита кулінарія не радують відвідувачів солодким.

 Вул. Каштанова. Кафе і кулінарія

На дверях ветеринарної лікарні — замок.

Ветеринарна лікарня

Жителям селища не потрібна лазня з червоної цегли.

Вул. Партизанська. Руїни лазні

Зразок слобожанського житла під величезним квітучим каштаном.

Вул. Партизанська. Житловий будинок

У 1944 році колективом заводу «Червона зірка» встановлено пам’ятник на братській могилі 121 воїна, з яких вдалося встановити прізвища шести червоноармійців.

 Парк. Військовий меморіал

На обелісках у вигляді шестигранних пірамід таблички зафарбовані і інших написів немає.

Обеліск

На естрадній сцені в парку і футбольному полі проводяться культурно-масові та спортивні заходи.

Хрест на місці зруйнованого більшовиками храму.

Свято-Михайлівський храм побудований на вулиці Партизанській в 2002 році. Церква розписана майстрами із Західної України, а дзвони привезли з Нововолинська.

Свято-Михайліська церква. Недільна школа

Свято-Михайліська церква

З ініціативи провідних краєзнавців Донецької області частину автодороги Н-20 від Костянтинівки до Слов’янська, що проходить через Олексієво-Дружківку, назвали ім’ям правозахисника Олекси Тихого, члена української Гельсінської групи. Уродженець села Іжевка, що в 3 кілометрах від Олексієво-Дружківки, ще півстоліття тому пророкував занепад України і назвав його причини — використання природних багатств нашої країни, як сировинного придатка; знищення української мови, забуття національних традицій, насадження чужорідної культури.