Традиційно вважається, що подорож — це відвідування популярних туристичних локацій із відомими пам’ятками. У зв’язку з останніми подіями світового масштабу мандрівні першопрохідці присвячують себе і свій час активному відпочинку не в токсичних зонах, а у кутках, віддалених від стовпотворіння. Подорожі сільською глибинкою — це знайомство з невідомим туристичним простором та людьми, які змінили життя свого регіону на краще. Приїжджаючи в сільську місцевість, наочно переконуєшся, що все залежить від діяльності місцевих жителів і не місце прикрашає людину, а людина місце. Походи периферіями — це особливі маршрути, пов’язані з природним оточенням, джерелами та ставками, одноповерховою забудовою та культовими спорудами, етнографічними музеями та сільськими клубами і, звичайно, щирими гостинними людьми, завжди готовими підказати мандрівнику або поговорити з ним про повсякденне.
Юр'ївка, Дніпропетровська обл. Заплава річки Мала Тернівка
Селище Юр’ївка засноване у другій половині XVIII століття і розташоване на півночі Дніпропетровської області. До сусідньої Харківської області, як шапкою докинути — всього 7 кілометрів автотрасою, а до районного центру Павлоград — 25 кілометрів цією ж автодорогою. Вулиця Центральна ділить Юр’ївку на дві частини, всі громадські місця та пам’ятки розташовані на головній магістралі, схожій на проспект у великих містах.
Юр'ївка. Вул. Центральна
Юр'ївка. Вул. Центральна. Магазини
Юр'ївка. Вул. Центральна. Аптека
Цінителі промислової архітектури відразу ж помітять триповерховий будинок з червоної цегли, занедбаний і застережливо обгороджений сигнальною стрічкою.
Споруджений на початку XX століття, паровий млин був відновлений з добудованим третім поверхом у повоєнні роки, про що свідчить напис на фронтоні «1956». Трудівник переробляв пшеницю місцевих колгоспів, і борошно було екстра-класу. Млин виконував функції олійниці, і продукція також користувалася попитом. З ліквідацією колгоспів не знайшлося покровителя для годувальника всього району, ніхто не захистив і не подбав про будівлю зі статусом пам’ятки архітектури. Обладнання демонтоване, дах провалився, а шестикутні вікна в обрамленні цегляної лиштви сумно дивляться на дорогу.
Юр'ївка. Вул. Центральна. Паровий млин
У поряд розташованому одноповерховому будиночку розміщується контора приватного агропідприємства. Шкода, що у правонаступників колективних сільських господарств не вистачило мужності та сил знайти застосування гарній історичній будівлі. Враховуючи місцезнаходження Юр’ївки, її головна родзинка могла б бути привабливим об’єктом на туристичних мапах у маршруті «Млини України».
Юр'ївка. Вул. Центральна. Адміністративна будівля аграрного підприємства
Історія повторюється двічі через сторіччя. З заснуванням поселення у колишній Малій Тернівці у 1781 році було зведено Свято-Геогіївський храм. Після жовтневого перевороту головну святиню села було зруйновано богоборцями. Нині богослужіння відбуваються у пристосованому та освяченому приміщенні житлового будинку.
Юр'ївка. Церква святого Георгія Побідоносця
Ще наприкінці XIX століття було відкрито церковно-парафіяльну школу з бібліотекою. З 1966 року юр’ївське молоде покоління здобуває освіту у школі, яка носить ім’я земляка, Героя Радянського Союзу, учасника визволення України Д. П. Запорожченка.
Юр'ївка. Школа
Пам'ятник Д. П. Запорожченку біля школи
Продовжити навчання та опанувати професіями для поповнення кадрів сільськогосподарського сектору можна у ПТУ № 81.
Юр'ївка. ПТУ № 81
Земську лікарню в селі було відкрито до революції. Лікувальні корпуси повітової установи служать до цього дня, а сучасну двоповерхову будівлю прикрашає фреска із зображенням медпрацівника, що простягає руку допомоги матері з дитиною. В іншій руці милосердна сестра тримає голуба — символ миру та чистоти. У центрі стінопису відображена не традиційна змія, що згинається, а молодий паросток з бутонами, що означає відродження та розквіт.
Юр'ївка. Лікарня
Здоров’я юр’ївці зміцнюють на новому стадіоні з біговими доріжками, ігровими майданчиками та тенісним кортом.
Адміністрація будинку культури з повагою до мешканців оголошує набір у творчі колективи та гуртки.
Юр'ївка. Будинок культури
Зеленою окрасою Юр’ївки можна вважати оновлений парк з ялинами, каштанами, липами, клумбами, алеями та лавками.
Юр'ївка. Парк
У юр’ївському парку в братській могилі покояться воїни, які загинули 1943 року за визволення району, а на стелі комплексу увічнені імена 112 земляків, які загинули на фронтах Другої світової.
Юр'ївка. Військовий меморіал
Не забуті учасники аварії на ЧАЕС та молоді солдати, які виконували інтернаціональний обов’язок на чужих рубежах.
Юр'ївка, парк. Пам'ятний знак воїнам-афганцям
Вшановані воїни-визволителі Юр’ївщини створеним фотопанно із колективним знімком ветеранів війни.
Юр'ївка. Вул. Центральна. Фотопанно
Юр’ївку оточують група курганних могильників із тисячолітньою історією, на щастя, не розораних. Але до археологічної пам’ятки на західній околиці селища дістатися не вдалося. Заплава річки Мала Тернівка після дощів заросла непрохідними гущавинами бур’янів, що навіть місцеві корівки не бажають харчуватися колючим кормом.
Юр'ївка. Заплава річки Мала Тернівка
Житловий сектор представлений приватними одноповерховими будинками. Декілька двоповерхівок побудовані в середині 1980-х років для працівників газового господарства.
Якщо до приходу електрички є кілька годин, то скоротати час можна прогулянкою сусідньою Варварівкою. Села-супутники розділені відстанню 4 кілометри, між ними частенько курсують маршрутки, і здається, головна вулиця з такою самою назвою Центральна навіть не переривалася.
Варварівка. Сільські вулиці
У центрі розташована вся інфраструктура Варварівки — сільська рада, магазини, пошта, ФАП і церква, яка освячена на честь покровительки святої Варвари.
Варварівка. Сільська рада
Варварівка. Пошта
Варварівка. ФАП
Розквіт діяльності будинку культури з ніжною назвою «Юність» старожили згадують із посмішкою — тут для багатьох варварінців на кіносеансах та танцювальних вечорах у душі зародилася весна. Розлога липа біля вогнища культури, ймовірно, його ровесниця, а під деревом лавочка — зручне місце для сільських посиденьок та для хвилинного відпочинку втомленого мандрівника.
Варварівка. Будинок культури «Юність»
Військовий меморіал із братською могилою воїнів Червоної армії, які загинули під час першого та другого визволення села та братським похованням мирних жителів відреставровано у 2018 році з встановленням мармурової стели.
Варварівка. Військовий меморіал
Дуже вдале погруддя національного поета відкрито на шкільному дворі 1989 року, ще до проголошення Незалежності України.
Варварівка. Школа
Варварівка. Пам'ятник Т. Г. Шевченку біля школи
Пам’ятник скіфо-сарматського періоду прикрасив би фонд будь-якого краєзнавчого музею, але кам’яний воїн встановлений як експонат та оберіг під вікнами навчального закладу.
Варварівка. Скіфська баба на шкільному подвір'ї
Незрозумілу функцію виконує певна споруда, схожа на каплицю. За словами місцевих жителів, після трагічного випадку будова стоїть закритою.
Варварівка. Територія школи
Садиби та вулиці невеликого села потопають у садах та квітах, і над зеленим буйством височіють силоси елеватора.
Варварівка. Елеватор
Життєдіяльність варварінців пов’язана із сільським господарством, хлібоприймальними підприємствами та залізничною станцією, акуратною та привітною, з трьома залізничними коліями та двома пасажирськими платформами — острівною та бічною.
Залізнична станція Варварівка
Саме такі вокзальні будівлі хочеться назвати двірцями — з аттиком над арковим входом, ретельно вимитими вікнами та затишним залом очікування, в якому дбайливі руки сумлінно підтримують у чистоті рельєфні стіни та ліпнину на стелі.
Залізнична станція Варварівка. Зала очікування
На станції зупиняються лише приміські поїзди, які прямують в сусідні Харківську і Донецьку області. Пасажири не втомлюються чекати електричку у комфортних умовах, а поїзди на упорядковані станції прибувають без запізнень, згідно з графіком.
Немає коментарів:
Дописати коментар