Водогінні вежі. Конструкції для подачі води, пам'ятки архітектури і наземні орієнтири

Водонапірну вежу придумали для того, щоб на висоті утримувати резервуар для води і створювати тиск в системі водопостачання. З ростом міст, збільшенням споживачів втратилася головна функція важливого елемента водопроводу. Найцікавіші зразки можна побачити на залізничних станціях або промислових зонах. Більшість з них не використовується за призначенням, адже немає потреби заправляти водою паровози. Водонапірну вежу на вузловій станції Козятин можна вважати шедевром гідротехнічної архітектури. Вишукана за красою, з ажурним цегляним декором, вежа побудована в кінці XIX століття відомим архітектором О. В. Кобелєвим.

 

Козятин, Вінницька обл. Водонапірна вежа на залізничній станції

Водонапірна вежа в Рівному побудована в цегляному стилі, служила для заправки паровозів та обслуговування адміністративних будівель залізничної станції. Металева табличка з числом «1903» над входом свідчить про дату пуску пам'ятки в експлуатацію.

 

Рівне. Водогінна вежа 1903 року на залізничній станції

Багато з найстаріших об’єктів водопостачання мають статус пам’ятки архітектури і є візитними картками міст. Водогінна вежа у Вінниці — один із символів міста на Південному Бузі. Побудована в 1912 році семиярусна споруда, до війни була однією з найвищих будівель в місті і додатково виконувала функцію пожежної каланчі. У збереженому в первозданному вигляді приміщенні розмістився музей воїнів-інтернаціоналістів та туристичний центр, а куранти нагадують про швидкоплинність часу.

 

Вінниця. Водогінна вежа 1912 року

Не статусні вежі також можуть похизуватися красою і мають свою історію.

Стрий, Львівська обл. Водогінна вежа на залізничній станції

Під час Другої світової війни вермахтівці для заправки своїх паровозів зводили на станціях нові вежі. У 1943 році на станції Ніжин на місці підірваної партизанами була побудована її послідовниця.

 

Ніжин, Чернігівська обл. Водогінна вежа 1943 року

Оригінальний проект має вежа на залізничній станції Покровськ. Монументальну будову з червоної цегли почали зводити військовополонені червоноармійці в 1942 році. Вежею користувалися в 1946-2013 роках, після чого міцній будові, схожій на оборонне укріплення, не знайшлося гідного застосування.

 

Покровськ, Донецька обл. Водогінна вежа на залізничній станції

Аналогічна вежа височить на станції Межова. В роки гітлерівської окупації на ній фашисти влаштували спостережний пункт. На стінах залишаються сліди обстрілу.

 

Межова, Дніпропетровська обл. Водогінна вежа на залізничній станції

Ровесниця Катерининської магістралі, цегляна водонапірна вежа, служила для заправки паровозів. Шкода, що для однієї з найстаріших будівель Авдіївки, не знайшлося застосування і індустріальна пам'ятка руйнується. 

Авдіївка. Водогінна вежа на території ПТУ

У Великих Сорочинцях в 1928 році був запущений перший сільський водогін в Україні. У роки війни бак піддався обстрілу і отримав 7 пробоїн. Після ремонту ємність на 140 тисяч літрів від впливу природних умов захищена пластиком, що порушило автентичність споруди.

Великі Сорочинці, Полтавська обл. Водогінна вежа 1928 року

Водонапірні вежі інженера Шухова — цінні об’єкти культурної спадщини, особливості яких дають можливість при мінімальній кількості будматеріалів створити ефективну систему подачі води. В Україні всього кілька гіперболоїдних конструкцій пережили 100-річний рубіж, і всі вони потребують реконструкції. У Миколаєві в 1907 році встановили першу в світі сталеву конструкцію для водогону. На початку XX століття міська влада оцінила переваги проекту, і вежа служила більше 50 років.

 

Миколаїв. Водогінна вежа Шухова 1907 року

У Черкасах ажурна леді працювала з 1914 по 1975 рік. Пам’ятка історії розташована під наглядом на території водоканалу.

 

Черкаси. Водогінна вежа Шухова 1914 року

У 2019 році ініціативним громадянам вдалося врятувати одну з 11 «шухівських» див, зведених в Україні. У місті Часів Яр водонапірна вежа була побудована в 1920-х роках на території вогнетривкого комбінату. Її разом з виробничим цехом планувалося демонтувати. Завдяки громадськості пам’ятка індустріальної архітектури внесена до списку нововиявлених об’єктів культурної спадщини.

 

Часів Яр, Донецька обл. Водогінна вежа Шухова

Велика кількість веж виконано з червоної цегли.

 

Новогродівка, Донецька обл. Водогінна вежа

Бобринець, Кіровоградська обл. Водогінна вежа

Васильківка, Дніпропетровська обл. Водогінна вежа

Васильківка, Дніпропетровська обл. Водогінна вежа

На деяких будівельники залишили дату споруди для історії і майбутніх поколінь.

Миронівка, Київська обл. Водогінна вежа 1957 року

Біла Церква, Київська обл. Водогінна вежа 1946 року

Зустрічаються в житлових кварталах і на промислових майданчиках залізобетонні і цегляні вежі, побудовані в кінці 1950-початку 1960-х років.

Святогірськ, Донецька обл. Водогінна вежа

Прилуки, Чернігівська обл. Водогінна вежа

Галич, Івано-Франківська обл. Водогінна вежа

Новоолексіївка, Херсонська обл. Водогінна вежа

Споруди не повністю втратили призначення, тому що в приміщеннях знаходяться вентилі, перемички і інше обладнання.

 

Мирноград, Донецька обл. Водогінні вежі

Вежам, що випали з водопровідної ланки, іноді судилося перетворитися в щоглу для супутникових антен.

 

Новоолексіївка, Херсонська обл. Водогінна вежа

Угерсько, Львівська обл. Водогінна вежа

В останні десятиліття багато підприємств перепрофільовані, а вежі перетворилися в складські приміщення або стоять пусткою і руйнуються.

Самбір, Львівська обл. Водогінна вежа на залізниці

Горняк, Донецька обл. Водогінна вежа на території водоканалу

Прилуки, Чернігівська обл. Водогінна вежа на залізниці

Станція Фенольна, Донецька обл. Стара водогінна вежа

Покровськ, Донецька обл. Водогінна вежа на залізниці

В аграрному секторі спостерігається аналогічна ситуація. На місці занедбаних скотарень і корівників, полів і садів залишилися непорушні остроги, німі свідки колишнього процвітання сільського господарства.

 

Водогінна вежі в Новолозуватівці, Райполе, Новопідгородньому Дніпропетровської області

Але все ж без цих трудівників не завжди можна обійтися, і їх використовують не на повну потужність.

 

Миргород, Полтавська обл. Водогінна вежа на залізниці

Опішня, Полтавська обл. Водогінна вежа

Подекуди вежі розміщуються парами.

 

Олесько, Львівська обл. Водогінні вежі

Васильківка, Дніпропетровська обл. Водогінні вежі на території лікарні 

Дуже часто можна побачити вежі Рожновського, які складаються з бака, люка і опори зі сходами. Ємність конструкцій варіюється в межах 10 м³–150 м³.

 

Комишуваха, Донецька обл. Водогінна вежа

Дібрівка, Полтавська обл. Водогінна вежа

Іноді металеві водопостачальники з блискучими цибулинами нагадують футуристичні агрегати.

 

Арабатська стрілка, Херсонська обл. Водогінні вежі

Широку площу поверхні «рожновок» люблять обживати лелеки і трапляється, що гніздо провалюється в прогнилий люк.

Миропілля, Сумська обл. Водогінна вежа

Дачне, Дніпропетровська обл. Водогінна вежа

Приємно погляду і душі, коли міцним спорудам знаходиться корисне застосування.

 

Миргород, Полтавська обл. Водогінна вежа перетворилася у млин

Львів, Стрийський парк. Водогінна вежа 1894 року. Ресторан

За кордоном подібні споруди служать залом для переговорів, торговим центром, рестораном, готелем і навіть студентським гуртожитком. Проект водонапірних веж дозволяє перетворити будову в стильне кафе або незвичайний кінотеатр, художню галерею або виставковий центр. Вежі просто створені для того, щоб стати популярним туристичним об’єктом, а найкреативніші ідеї втілювалися в життя.