Рівне — обласний центр України з понад 700-річною історією. Перша письмова згадка про місто датується 1283 роком, але історики називають іншу цифру — XI століття. Під час Другої світової війни місто значно постраждало і історичних пам’яток в ньому залишилося мало, але створені нові, з якими туристу буде цікаво познайомитися. У 1944 році під час визволення Рівного від гітлерівців був підірваний підпільниками залізничний вокзал. У 1952 році звели новий двірець і зараз його фасад прикрашений тризубом і старовинним гербом міста. Звідси почнемо знайомство з містом.
Залізниця була відкрита в 1898 році і зв’язала Рівне через
Лунинець і
Пінськ з Брестом і Вільнюсом. На цю станцію потягом прибували імператори Олександр III і Микола II, міністри, митрополит, письменники та інші відомі особистості. З цієї станції сотні товарних вагонів з неугодними українцями відправлялися до Сибіру під вартою НКВС.
По інший бік станції при польській владі з’явився зразок архітектури міського водопостачання в цегляному стилі.
Поруч з водонапірною баштою торець інструментального корпусу заводу високовольтної апаратури прикрашений мозаїчним панно із зображенням фахівців, що працюють з високоточною апаратурою.
Рухаючись від вокзалу вулицею Миру, перейшовши по мосту річку Устю і повернувши на вулицю Шевченка, цінителі дерев’яної архітектури побачать найстарішу культову споруду Рівного, яка збереглася неушкодженою. Свято-Успенська церква побудована в 1756 році і має статус пам’ятки архітектури національного значення. У богоборчі часи віруючі приносили із закритих храмів святі образи в Успенську церкву.
Вулиця Симона Петлюри, звивиста як старе русло річки Устя, цікава туристам в історичному аспекті.
|
Вул. Симона Петлюри. Обласна бібліотека для дітей |
|
Вул. Симона Петлюри, 19 |
В одному зі збережених особняків початку XX століття розміщується музей бурштину, в якому представлені зразки сонячного каменю віком 40 мільйонів років і вагою 2 кілограми.
В репертуарі обласного театру ляльок п’єси українських і зарубіжних авторів, а на фасаді запрошують на виставу казкові герої.
Коротенька вулиця Словацького, вимощена бруківкою на місці колишнього болота, зберегла архітектурні особливості столітньої давності.
|
Вул. Словацького, 3. Міський відділ Управління Державної міграційної служби |
|
Вул. Словацького, 8. Житловий будинок |
Алеї навколо квітучих клумб городяни називають Бродвеєм, а чаша фонтану в спекотний день перетворюється на басейн.
Тут з’являються на світ юні рівняни.
|
Вул. Міцкевиа. Перинатальний центр. Скульптура матері і дитини |
В більшості своїй скульптурне зображення Т. Г. Шевченка статично. У Рівному бронзовий Кобзар широко крокує по майдану Незалежності з розгорнутими крилами плаща, за що його порівнюють з Бетменом.
Парк Молоді — частина колишнього садибного парку князів Любомирських. Популярне місце відпочинку городяни називають «Лебединка» за назвою Лебединого озера.
До нього веде алея з кованими скульптурами, які подаровані умільцями під час фестивалів ковальського ремесла. Місто не раз було знищено пожежею, і городяни висловили вдячність вогнеборцям у вигляді скульптури пожежника, який тримає на руках врятовану дитину.
Ковалями з різних областей України виготовлені забавні прикраси екстравагантної Діви Даринки.
Дивовижні риби розмовляють риб’ячою мовою.
Пройшовшись галереєю шедеврів ковальського мистецтва, потрапляєш в краєзнавчий музей, розміщений в будівлі колишньої чоловічої гімназії 1839 року.
Біля збереженої архітектурної пам’ятки відкрита експозиція військової техніки і представлені зразки базальтових стовпів, утворених з вулканічної лави 500-600 мільйонів років тому.
У 1942-1944 роках гітлерівці обрали Рівне центром рейхскомісаріату України. Резиденція гауляйтера Генріха Коха перебувала в будівлі музею. Підземна ставка рейхскомісара розташована в 50 метрах від історичної будівлі. Після війни оснащений усіма комунікаціями бункер використовували для бомбосховища партійні боси.
Першу українську гімназію відкрили в 1923 році, коли при польській владі слово «український» не вживалося. Але викладач Ф. І. Пекарський ініціював будівництво і був директором навчального закладу до 1939 року.
|
Вул. 24 Серпня. Українська гімназія |
Помилувавшись мешканцями Лебединого озера, виходимо на вулицю Соборну.
На центральній міській магістралі підносяться два кафедральних собора — Свято-Покровський і Свято-Воскресенський, побудований в 1895 році на місці попереднього храму, що згорів під час пожежі.
|
Вул. Соборна. Свято-Воскресенський собор |
У трьох-п’ятиповерхових житлових будинках, побудованих в 1950-і роки, розмістилися всілякі магазини, банки, офіси комерційних підприємств.
Будинки не втратили архітектурні деталі сталінського ампіру і соцреалізму і придбали нові деталі в декорі.
|
Вул. Соборна. Дитячо-юнацька спортивна школа "Авангард". колишня синагога |
|
Вул. Соборна, 156 |
Транспортне господарство Рівного представляють чехословацькі тролейбуси 1974 року випуску, що зарекомендували себе надійністю в експлуатації.
До галасливої вулиці примикає Театральна площа з пам’ятником письменнику-публіцисту Уласу Самчуку. Уродженець Рівненщини — один з кращих літераторів, який розповів всьому світу на мові європейця про боротьбу за незалежність України і Голодомор.
|
Театральна площа. Пам'ятник Уласу Самчуку |
Особливість Рівненського храму Мельпомени в тому, що крім сцени в залі для глядачів є сцена у внутрішньому дворику, де можна ставити вистави просто неба.
|
Музикально-драматичний театр |
У діловому та адміністративному центрі, з видами з вікон на Театральну площу і Соборну вулицю розміщується готель «Україна».
У 2006 році рівняни увічнили пам'ять про княгиню Марію Несвіцьку (Рівненську), яка сидить на троні під куполом ротонди. Виготовлена з білого мармуру скульптура власниці і берегині Рівного підноситься над входами в підземні торгові точки і місця загального користування.
Одна з найкрасивіших будівель — Будинок органної та камерної музики, колишній костел святого Антонія. Святиня постраждала під час двох світових воєн і в післялявоенні роки, втративши розписи, орган, вежі з готичними шпилями і церковне начиння. Прекрасна акустика врятувала архітектурну пам’ятку в неоготичному стилі, і в залі постійно проводяться концерти камерної музики.
У 2018 році на фасаді встановили вуличний годинник, що показує точний час, а біля входу з’явився янгол, який грає на арфі.
На набережній зведена греко-католицька церква святого Миколая і її духовний центр.
|
Церква св. Миколая. Духовний центр |
Добре б упорядкувати набережну, адже такі місця завжди прикрашають місто. На жаль, зараз неохайний вид прибережної смуги не може приваблювати відпочиваючих, бетонні укріплення поросли травою, багато сміття і бродячих собак.
На два з половиною кілометри уздовж річки Устя простягнулася дитяча залізниця. З травня по жовтень по вихідних і святкових днях юні рівняни мають можливість познайомитися з професіями залізничників і проїхатися від станції Партизанська до станції Озерна.
Історичний і культурний пам’ятник кінотеатр «Партизан» 1918 року побудови поступився місцем для будівництва сучасного торгово-бізнесового центру з такою ж назвою.
Біля цієї новобудови розташований житловий будинок з частковими зручностями 1914 року спорудження, в якому мешканці вже не сподіваються поліпшити житлові умови. Заплановане на 1997 рік знесення не здійснюється більше 20 років.
Поруч з будинком — тривіальні гори сміття.
Все ж за кілька годин прогулянки по Рівному вдалося багато побачити і оцінити туристичну привабливість Рівного. У місті чимало пам’яток, парків, музеїв, пам’ятників, культових споруд. Бракує місту доглянутості, лоску, креативності.
У Рівненській області для мандрівників буде цікаво побачити
Тараканівський форт, місто
Дубно та
Дубенський замок,
Клевань і тунель кохання.
Доїхати потягом в Рівне можна з
Києва,
Львова,
Новоолексіївки, Харкова, Ковеля,
Миколаєва.
Немає коментарів:
Дописати коментар