Пінськ – культурна столиця Білорусі?

У 2019 році культурною столицею Білорусі оголошено місто Пінськ — районний центр Берестейської області з населенням 138 тисяч чоловік. Як зберігається культурна спадщина, мова, самобутні традиції, як виглядають вулиці і пам’ятки неофіційної столиці Полісся очима жительки сусідньої України? Як почуває себе гість у одному з найбільших міст синьоокої республіки і що цікавого тут є для туриста?

Пінськ. Залізничний вокзал

Не секрет, що у більшості українців склалися стереотипи про культурний та економічний розвиток північного сусіда не завжди на користь рідних місць. Чи так це? Розповім про свої враження. Як театр з вішалки, так подорож починається з поїзда. Вагони поїзда № 372 Львів-Могилів вичищені до блиску, як палуба корабля.

Для перевірки документів на українському кордоні поїзд не зупинявся. Перед проходженням білоруського кордону провідники оголосили загальний підйом як в армії. Огляд речей і перевірка паспортів здійснювалися на стоянці. Королеви вагонів були присутні при цьому і всю дорогу виглядали непривітно і навіть суворо. Тест на ввічливість білоруські вагоноуважаті не пройшли. Залишаючи поїзд, я завжди на виході кажу провідникам: «Дякую», і працівники Укрзалізниці неодмінно з посмішкою відповідають: «Щасливої ​​дороги». Службовці «чигунки» пропустили мою подяку повз вуха.

Вийшовши в Лунінці, до Пінська я з комфортом доїхала приміським поїздом.

Приміський поїзд Лунинець-Берестя

Під час поїздки просторами Білорусі такі поняття як порядок, чистота, акуратність не зникали з поля зору ні на одну мить. Білоруси знають і бережуть історію свого краю. Перша письмова згадка про Пінськ датується 1090 роком.

Пам'ятний знак про рік заснування Пінська – 1097 

Про місцезнаходження стародавнього городища і дитинця свідчать пам’ятні знаки.

Залишки ровів і валів

Пам'ятний знак на місці стародавнього городища

Пам'ятний знак на місці дитинця. Тут починається місто на Пині

Історичне ядро ​​Пінська займає центральна міська площа, реконструйована в змішаному стилі псевдобарокко і хай-тек до традиційного фестивалю Дожинки-2014.

Заміну дорожньої плитки трилінки і обшивку дзеркальним полотном балконів хрущовок не всі жителі сприймали із захопленням.

На площі Леніна з пам’ятником вождя на масивному постаменті проходять масові заходи та народні гуляння.

Рано вранці в будній день на площі тихо і безлюдно, білоруси прокидаються пізніше, ніж жителі українських міст.

Бібліотечна справа з’явилася в Пінську в літописні часи при монастирях і храмах. З 1989 року центральна бібліотека з фондом 200 тисяч примірників займає велику будівлю і має кілька філій.

З художньою самодіяльністю в Пінську все на вищому рівні. У міському будинку культури працюють маса народних і зразкових колективів, духовий оркестр, клуби за інтересами. Фестивалі, концерти, вистави, святкування ювілейних дат в місті проводяться постійно.

Пам’ятник хлібу — данина поваги і подяки хліборобам країни.

«Хлеб жытнёвы, пшанічны, духмяны, найвялікшае дзіва вякоў. Хлебаробам жыццёвага звання і пашана і наша любоў».

Інформаційний щит з картою міста і позначенням пам’яток — путівник для мандрівника.

Туристична інформація

Не в кожному місті зустрінеться покажчик напрямків і відстані до європейських столиць.

Вказівник відстані до європейських столиць

У Пінську 186 об’єктів мають культурно-історичну цінність, на фасаді яких встановлені пам’ятні дошки із зазначенням дати будівництва будівлі.

Пл. Леніна, 12. 1917 р.

 Колишній кляштор бернардинців, XIX ст.

Я бачила багато інших красивих будинків в атмосферних місцях, які не мають статусу пам’ятки архітектури та історії, але, на мій погляд, передають дух міста на Піні.

Колишній колегіум єзуїтів — шедевр зодчества XVII століття, в якому розмістилися дитяча школа мистецтв та музей білоруського Полісся.

Для розквіту юних талантів і подальшого розвитку в творчому напрямку створені спеціальні навчальні заклади — художні та музичні школи, коледж мистецтв.

 Музична школа № 1

Художня школа мистецтв

Вуличні годинники показують точний час.

Колишній колегіум. Вуличний годинник

Поліський університет. Вуличний годинник

Упорядковані сквери — зелені оазиси, місця відпочинку і прикраса промислового міста.

 Вхід до Дитячого парку

 Паркова скульптура

З площі бере початок вулиця Леніна — одна з найстаріших міських магістралей, модернізована в простір для пішохідних гулянь. Про Пінську пішохідну зону можна прочитати тут.

Інші вулиці Пінська також привабливі для туристів і відрізняються декором, пластикою і освітленням. Не вистачає зон Wi-Fi, які в Україні на кожному кроці в громадських місцях.

Вул. Костянтина Заслонова, 15. До революції – Мінський комерційний банк

 Вул. Леніна, 39. Відділ освіти. До революції – Дворянське училище. Перша гімназія

 Вул. Першотравнева, 25

Всі вони доглянуті, дороги відремонтовані, будинки з пофарбованими в різні кольори фасадами не захаращені прибудовами-забігайлівками і не завішані настирливою рекламою. Дерев’яні будівлі не виглядають руїнами і надають поліському місту особливий колорит.

Пінськ. Дерев'яна забудова

Вулиця Дніпровської Флотилії, колишня набережна, названа на честь легендарної флотилії, яка базувалася в Пінську.

Вул. Дніпровської Флотилії. Полеський університет

Вул. Дніпровської Флотилії. Житловий будинок

 Вул. Дніпровської Флотилії. Ресторан. Колишнє староство

Поліський лев

Вул. Дніпрової Флотилії. Колишній готель «Бристоль»

Вул. Дніпровської Флотилії. Міська адміністрація

Вул. Дніпровської Флотилії. Готель «Прип'ять»

На вулиці Берестській розташоване найстаріше деревообробне підприємство Білорусі «Пінськдерев». Хотілося б, щоб лідер виробництва елітних меблів, яка користується популярністю і в Україні, налагодив випуск дерев’яних сувенірів. Скриньки, іграшки, канцелярські товари, кухонне приладдя, виготовлені з відходів виробництва, могли б нагадувати мандрівникам про їх перебування в Поліссі.

Вулиця Чайковського колись була ровом фортеці, яка розміщувалася на місці сучасної площі Леніна.

Вулиця Горького до 1939 року називалася Домініканською.

Вул. Горького. Страхова компанія

Вул. Горького. Житловий будинок

Вул. Горького, 1.  Житловий будинок

Двоповерхові будинки з’єднуються галереями, в яких для проїзду утворені арки.

Креативно.

На початку вулиці виявилася водорозбірна колонка зі смачною водицею, що для мандрівника завжди дуже важливо. Правда, чоловік з сусіднього будинку сказав, що «фантал» скоро закриють, так як це безкоштовне споживання природних ресурсів.

Вул. Горького. Водорозбірна колонка

Упорядковане джерело цілющої вологи зустрілося на Першотравневій вулиці.

На розі вулиць Коржа та Віри Хоружей в будівлі дореволюційного казино розташувався Поліський драматичний театр. В репертуарі лауреата республіканських фестивалів п’єси білоруських класиків, твори сучасних авторів, дитячі спектаклі.

Поліський драматичний театр і афіша

Поруч з театром розбитий сквер з дерев’яними скульптурами казкових героїв.

Пінськ. Сквер з дерев'яними скульптурами

Колишня назва вулиці Радянської — Бернардинська. Житлові і комерційні будівлі відзначені табличками зі статусом культурної республіканської спадщини.

Вул. Радянська. Міська організація «Червоний Хрест»

 Вул. Радянська. Житлові і комерційні будівлі

Вулиця Кірова в польський період називалася на честь 84-го полку поліських стрільців.

Вул. Кірова. Житлові і комерційні будинки

Вулиця Комсомольська: що ні будинок — то витвір мистецтва.

Вул. Комсомольська. Житловий будинок

 Вул. Комсомольська. Військомат

Вул. Комсомольська. Військомат

Вул. Комсомольська, 1

Без сумніву, стан загальної чистоти — результат великої праці, але сміттєвозів з пакетами, що вивалюються через борти, двірників, що піднімають пил, зібраних купок у доріг, викинутих повз урн сигаретних пачок ви не побачите. Прислів’я «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять» — про білоруські міста і українським до них поки не дотягнутися.

Вул. Берестська, 11

Вул. Першотравнева, 26

Таких символів соцреалізму в Україні вже не побачиш ніде.

Серп і молот до 50-річчя Жовтня

Пінськ — центр католицької і православної єпархій. Я нарахувала більше десятка храмів різних релігійних конфесій. Двері святинь відкриті для всіх бажаючих очистити душу, хоча богослужіння не було.

Собор Феодора Тирона

 Церква Святого Карла Борромео. Концертна зала

Кафедральний собор Святої великомучениці Варвари

Костел Успіння Святої Діви Марії

Свято-Варваринська церква. Колишній костел 1786 р.

Синагога

У Пінську кілька навчальних закладів, де молоде покоління отримує професійну освіту.

 Поліський університет

Багатоповерхові корпуси студентського містечка Поліського університету не схожі на звичайні гуртожитки. Архітектура житлового комплексу співзвучна будівлям старого Пінська.

Поліський університет. Студентське містечко

Як гриби після дощу ростуть нові житлові будинки. Різнобарв’я фасадів дало назву мікрорайону Райдужний.

Нові мікрорайони

Піна — блакитна артерія Поліської столиці. Про річку, набережну, прогулянки на катері, міст і порт можна прочитати тут.

З громадським транспортом в Пінську теж все налагоджено відмінно, можна дістатися в будь-яку точку міста з коротким інтервалом між рейсами і ніяких переповнених маршруток не спостерігається. У різнокольорових тролейбусах-гармошках виробництва трамвайно-тролейбусного заводу «Белкоммунмаш» по аудіопристрою жіночий голос білоруською мовою оголошує зупинки і головні об’єкти на цьому інтервалі маршруту.

На жаль, це єдине місце, де можна почути звучання мови сябрів. Вивіски, реклама, оголошення виконані російською мовою. Білоруська мова всім зрозуміла, але практично не використовується в спілкуванні.

Комерційна будівля

Вул. Леніна, пішохідна зона

Автомобільні дороги в Білорусі заслуговують од і дифірамб.

Вул. Берестська

Звертає увагу дисциплінованість пішоходів. Навіть на другорядних тихих вулицях і при повній відсутності машин люди переходять дорогу строго на зелене світло. Культура поведінки водіїв і пішоходів в Білорусі набагато вище, ніж в Україні.

У спілкуванні білоруси стриманіше, ніж українці. Я дякую сябрів за гостинність і гостинність, але зазначу, що в державних установах, на пошті, Белтелекома, магазинах, в транспорті, на автобусних зупинках вони не настільки привітні й усміхнені, але більш відповідальні і зібрані, ніж мої співвітчизники.

Каплиця – нагадування про знищені архітектурні шедеври: костел Св. Станіслава, Свято-Федоровський собор і синагога.

З усього побаченого підведу підсумок: районний центр Пінськ, місто обласного підпорядкування, ближче до європейського рівня культури, ніж такі ж адміністративні одиниці в Україні. Але важливо не тільки знаходити відмінності і несхожість, а вчитися у сусідів хорошого.

 Залізничний вокзал

Лелека — провісник щастя і благополуччя, живий оберіг, особливо шанованй птах у слов’янських народів. Нехай символ відродження, весни, родинності об’єднує наші країни на шляху до зближення, взаєморозуміння і миролюбства.

Гніздо лелеків біля площі Леніна

Бажаю пінчанам зберегти статус свого міста культурної столиці Білорусі.