8 травня 2019 р.

Карпатське село в місті Лева. Шевченківський гай

Культурна столиця України, наш улюблений Львів, багатий архітектурною спадщиною і національними традиціями, відомий театрами, храмами, парками, кав’ярнями, ніколи не перестане дивувати шедеврами монументального мистецтва. Місто 3 тисяч левів в камені і металі, розкиданих по всій окрузі, затаїв у собі ще один перл народного будівництва.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького
Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

Недалеко від центру з бароковими та ренесансними кам’яницями в колоритному куточку на лісистих пагорбах розташувалися дерев’яні пам’ятки архітектури, які перемістилися в столицю Галичини з інших регіонів Західної України.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького
Львів. Шевченківський гай. Карпатська хата
Музей народної архітектури та побуту заснований в 1920-х роках мистецтвознавцем І. С. Свєнціцьким і відкритий в 1971 році.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

На території площею 36 гектарів представлені збережені зразки дерев’яного зодчества Гуцульщини, Лемківщини, Бойківщини, Полісся, Поділля, Волині, Буковини, Покуття, Рівнинного Закарпаття, Львівщини.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Скансен налічує понад 22 тисяч експонатів і 124 пам’ятників архітектури.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Кожне село в мініатюрі займає в етно-парку свій мальовничий куточок, і подорож з однієї зони в іншу перетворюється в захоплюючу й пізнавальну прогулянку.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Пастуша стая
Пастуша стая
Неофіційно музей називають на честь національного поета Шевченківським гаєм.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львівський скансен зібрав найбільшу кількість сакральних споруд серед світових музеїв просто неба, і в усіх храмах проводяться богослужіння. Першовідкривачем музею вважається церква святого Миколая з села Кривки Львівської області 1761 року побудови. Зі збільшенням кількості віруючих селяни хотіли розібрати стару молитовню і на її місці побудувати нову. За клопотанням митрополита Андрея Шептицького та його брата Климентія Шептицького, ім’я якого носить музей, святиню розібрали і в 1930 році на возах привезли до Львова.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Церква св. Миколая

Церква святих Володимира і Ольги зведена в 1992 році в пам’ять об’єднання Лемківщини з Київською Руссю. Храм є копією церкви святих Косьми і Даміана з польського села Котань, в якому до депортації 1945 роки жили і молилися українці.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Церква св. Володимира і Ольги

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Церква св. Володимира і Ольги. Дзвіниця

З 1969 року з села Клокучки прибула Троїцька церква, що датується 1 774 роком. Колишній єпархіальний собор складений з трьох дубових зрубів різної величини і конструкцій.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Свято-Троїцька церква

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Свято-Троїцька церква

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Свято-Троїцька церква. Дзвіниця

Цвинтарна каплиця в селі Ялинкувате Сколівського району Львівської області складена з колод зруйнованої під час буревію церкви 1752 року.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Каплиця

У XIX столітті школи будувалися на громадські гроші з місцевих будівельних матеріалів. Початковий навчальний заклад в селі Бусовисько Старосамбірського району Львівської області складається з двох половин — класної кімнати і житлового приміщення для вчителя. Учні піднімалися по ґанку, входячи сільський храм науки, а на даху про початок занять сповіщав шкільний дзвінок.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Школа

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Школа

У музеї можна зайти в кожен будинок, оглянути інтер’єри помешкань, помилуватися розписом і роздивитися святі образи, рушники, посуд. Збережені речі відтворюють атмосферу того часу, коли в них проживали господарі.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Інтер'єр селянської хати

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Інтер'єр селянської хати

Бойки — етнографічна група, що займалася землеробством, обробкою деревини та льону. У будинках бойків розміщувалися під одним дахом житлові і господарські приміщення. Домівка прикрашалася галереєю, щось на зразок веранди, і арочними дверима.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Хата з села Мшанець Старосамбірського району Львівської області демонструє зразок найпростішого житла замкнутого типу початку XX століття.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

У так званій «довгій хаті», критою соломою і дошками, є все, що потрібно для житла і ведення господарства — сіни, хата, сарай, комора, столярна, стайня.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Основними видами діяльності для жителів Рівнинного Закарпаття були землеробство, тваринництво і садівництво.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Житло та господарські будівлі у закарпатців об’єднані і обгороджені. Хату в селі Зарічеве Перечинського району Закарпатської області побудував М. Пекар. Майстер відновив її ​​в 1973 році для експозиції.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Село Визниця Мукачівського району Закарпатської області демонструє хату 1860 року.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Садиба села Крайниково Хустського району Закарпатської області складається з хати, комори, колодязя, млина.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Українське село починається з пасіки, а бджільництвом жителі Карпат займалися здавна.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Пасіка

На території скансену можна побачити, якими були в селах Західної України водяні і вітряні млини, сукновальня, кузня, тартак, олійниця, колодязі.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Вітря

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Колодязь

У селі Трійця Снятинського району Івано-Франківської області побудовану в 1895 році хату обробили глиною і побілили.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Садиба заможного господаря з села Вербовець Косівського району Івано-Франківської області оформлена за характерними традиціями Гуцульщини. Експонатами скансену служать колишні свинарник, клуня, сарай, а в будинку зібрана колекція фаянсового посуду і домотканного одягу.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Всі споруди домоволодіння з села Бережонка Вижницького району Чернівецької області огороджено парканом. Предмети побуту, сільськогосподарський інвентар, інструменти, колодязь, клітки з кроликами і курми відтворюють атмосферу справжнього буковинського села.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Карпатська хата

На території музею постійно проводяться різні фольклорні фестивалі та ярмарки, гаївки та вертепи, незвичайні вистави і майстер-класи. Тільки в Шевченківському гаю можна навчитися грати на старовинних музичних інструментах, варити мило, збивати масло, розписати вітражі, спекти хліб в печі і багатьом іншим ремеслам.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Майстер-клас

Рельєф етнографічного парку має схожість з рельєфом гірських сіл.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

Круті спуски і кам’янисті підйоми, лісові хащі і блакитне дзеркало лісового озера, спів птахів і запах хвої нагадують екскурсії на Мертве озеро та скелі Довбуша в самому серці Карпат.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького

Але цей світ, в якому жили наші прадіди, розміщується в центральній частині нашого прекрасного Львова.

Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Черешня
Львів. Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Черешня
Адреса музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького: Львів, вул. Чернеча Гора, 1. Час роботи: 10: 00-18: 00. Вихідний — понеділок.

Перекусити можна в кафе на території скансену або в численних кафе Львова.

Координати: 49°50’43"N 24°4’12"E


 

Немає коментарів:

Дописати коментар