Станція імені Тараса Шевченка — один з найстаріших залізничних вузлів, що з’єднують південь, схід і захід України з Києвом. Вузлова гавань для поїздів розташована в місті Сміла Черкаської області та належить Одеській залізниці.
Сміла. Залізнична станція ім. Т. Шевченка. Північний вокзал
Відстань до Києва — 216 кілометрів.
Пасажирські потяги, що прямують на північ, а саме в столицю, зупиняються на Північному вокзалі. У будівлі дореволюційної споруди розмістилися службові приміщення і в ньому немає залу очікування. Пасажири можуть сісти на лавочку біля вокзалу і біля дорожнього кафе.
Північний вокзал зі сторони платформ
Станція була заснована в 1872 році з ініціативи цілеспрямованого землевласника, цукрозаводчика і за сумісництвом міністра шляхів сполучення Російської імперії графа В. О. Бобринського.
Південний вокзал зі сторони привокзальної площі
Завдяки далекоглядному керівнику залізничної політики і завзятому підприємцю через Смілу пролягла залізнична гілка, яка пов’язала дві магістралі — Київсько-Берестейську і Харківсько-Миколаївську. Рух відкрився в 1876 році.
Північний вокзал зі сторони Північно-Вокзальної вулиці
Для обслуговування залізниці побудували депо, майстерні, склади.
Станція називалася ім’ям Бобринського до 1936 року. Потім комуністична влада перейменувала об’єкт залізничного транспорту в честь партійного пропагандиста Постишева. Незабаром організатор Голодомору в Україні та сталінського терору сам став жертвою репресивної машини. Недовго станція носила ім’я наркома внутрішніх справ Єжова, розстріляного за звинуваченням в державному перевороті. За два роки станція змінила назву двічі, і тоді керівництво вирішило назвати великий залізничний вузол на честь національного поета, який народився на Черкащині, а його дитинство пройшло в 60 кілометрах від Сміли. З 1940 року станція носить ім’я Тараса Шевченка. В 1956 році на привокзальній площі біля Південного вокзалу класику встановили пам’ятник.
Станція ім. Т. Шевченка. Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку
Черкащина — це не тільки бурякова житниця, шевченківські місця, а й давня земля козацької слави. У березні 1918 року поблизу Бобринської стався бій між козацьким військом отамана Якова Водяного і 8-ї російської армії під проводом Муравйова. На честь перемоги черкащан на місці історичної події встановлено пам’ятний знак із зображенням героїв.
Пам'ятний знак про події 1918 року біля станції Бобринська
Над колійним господарством нависає надземний перехід завдовжки 340 метрів.
Для всезнайок промислових зон з моста відкривається краєвид на підрозділи станції і виробничі будівлі електромеханічного заводу, в минулому вагоно-паровозні майстерні, засновані з легкої руки графа Бобринського.
Виробничі будівлі і транспортний цех
Шляхопроводом користуються жителі пристанційного селища з північного боку станції.
Надземний перехід через північні колії
Службова будівля
З кінця XIX сторіччя тут живуть ті, які будували і обслуговували залізничне господарство. Колишні робочі гуртожитки довоєнної побудови продовжують служити житлом для шляховиків.
Вул. Василя Стуса. Гуртожиток
Тут трудівники сталевих магістралей опановували професійними навичками.
Вул. Василя Стуса. Навчальний корпус ПТУ
На жаль, деякі навчальні корпуси спорожніли і руйнуються.
Вул. Василя Стуса. Покинутий навчальний корпус залізничного ПТУ
У чотириповерховій будівлі з червоної цегли здобували освіту учні з вадами слуху.
Вул. Василя Стуса. Покинута школа для глухих
З 1937 року Смілянська теплоелектроцентраль забезпечує електроенергією паротяго-вагоноремонтні майстерні електромеханічного заводу.
Вул. Василя Стуса. Смілянська ТЕЦ
Від Північного вокзалу до Південного потрібно подолати відстань близько 350 метрів. Через південні платформи надземного переходу немає і пасажиру доводиться чекати кілька хвилин, якщо товарняки проходять колією.
Стара залізнична будівля на південних платформах
Тут зупиняються велика частина дизелів, що здійснюють сполучення з Миронівкою, Помічною, Черкасами, Знам’янкою, Віскою, Цвітковим, Христинівкою, Уманню, Гребінкою.
Південні платформи
До будівлі лінійного відділення поліції залізничні колії підходять впритул.
Південні платформи. Лінійне відділення поліції
Будівлю Південного вокзалу зведено в 1952 році за проектом архітектора Гранаткіна.
Станція ім. Т. Шевченка. Південний вокзал
Фасад і внутрішні приміщення оригінально оформлені.
Не забутий і фундатор станції граф Володимир Олексійович Бобринський.
Південний вокзал. Пам'ятна дошка з барельєфом на честь засновника станції графа В. О. Бобринського
У залі очікування прибиральниці наводили порядок і одночасно швабрами виганяли безквиткових бродяг. Увечері на платформах бігають зграї бродячих псів.
На невеликій привокзальній площі в денний час утворюється стовпотворіння торговців усякою всячиною. На ринок дизелями з найближчих сіл приїжджають селяни з городньою продукцією і жителі Сміли за недорогими овочами і фруктами. Вдень на платформах торговців пирогами та іншої їжею не помічено. А ввечері натовпи коробейників ускладнюють прохід до приміських поїздів і далекого прямування.
Південний вокзал. Торгівля на привокзальній площі
Паровоз-пам’ятник — це хроніка і престиж підприємства.
Південні платформи. Паровоз-пам'ятник
У 1976 році до 100-річчя відкриття станції імені Тараса Шевченка на південному пероні встановлений паровоз Коломенського заводу 1940 року випуску Су-216-32. У старому вагоні розмістився музей історії шевченківського залізничного вузла. Як працює музей — невідомо, інформаційна табличка відсутня.
Паровоз-пам'ятник і музей історії залізничної станції ім. Тараса Шевченка
До всього побаченого додам, що поїзда на станцію приходять вчасно і відправляються без запізнення.
Немає коментарів:
Дописати коментар