![]() |
Селище Ясіня, Закарпатська обл. |
У 2025 році залізницею до карпатського курорту можна доїхати прямим сполученням з Києва, Чернігова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Дніпра, Одеси, Харкова, Сум, Львова, Івано-Франківська.
На привокзальній площі мандрівників підбирають вантажні автомобілі підвищеної прохідності й везуть до підніжжя відомих піків Українських Карпат, а далі туристи підкорюють Кичери самостійно або під керівництвом гідів. У кожного своя висота і особисті рекорди. А пішохідним мандрівникам в гарну погоду варто пройтися селищем і побачити місцеві рукотворні пам’ятки. Від двірця до головної дороги вулиця Тараса Шевченка вимощена бруківкою з природного каменю, довговічна і має естетичну привабливість. Вулиця простягається півколом і в цьому районі можна побачити типові карпатські дерев’яні хати і сучасні триповерхові будинки для проживання родини і гостинного приймання туристів.
Ясіня, вул. Шевченка |
Ліворуч у 1903 році на місці дерев’яної церкви Зішестя святого Духа 1642 року зведена церква Покрови Пресвятої Богородиці. На церковному подвір’ї 1909 року споруджений хрест тверезості з обнадійливим написом: «Хрест побідив поганство, хрест побідить пянство».
Ясіня. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. 1903 р. |
Відпочивальникам, які залишаються на деякий час в Ясіні, варто відвідати Струківську церкву зі статусом пам’ятки ЮНЕСКО. Підвісний місток через Чорну Тису переправляє екскурсантів на західну частину селища у трохи віддалену місцину, де зі схилів ґрунь лунає ряснозвуччя овечих дзвіночків.
Ясіня. Міст через Чорну Тису |
На церковному подвір’ї подорожніх привітно зустрічає дяк і вже вкотре розказує історію Ясінської божниці. Церква Вознесіння (1824) є однією з найдосконаліших дерев’яних церков на всій Гуцульщині. Дзвіниця Вознесенської церкви (1813) за своїми архітектурними та художніми якостями посідає гідне місце серед найдосконаліших витворів закарпатської народної архітектури. Наближається час богослужіння, священик благословляє і дозволяє піднятися на 11-метрову дзвіницю, щоб побачити, як створюється поліфонія струківських дзвонів.
![]() |
Ясіня. Струківська церква |
Святиня розташована на підвищенні, з якого відкривається панорама на гірське селище і засніжені до травня-червня верхівки. І ясени, ясени, ясени... Багато міст і містечок в Україні мають свої дерева-символи – каштани, липи, яблуні, магнолії, а в Ясіні – ясен, дерево-захисник, дерево відродження та оновлення. Назва дерева походить від старослов’янського слова «ясь» – світло, промінь, ясність, ясний. У релігії стародавніх слов’ян ясен був символом світла та сонця.
Відчувши духовну силу, яка пробуджує найглибші почуття, ми знову поспішаємо на центральну дорогу. Не можливо не милуватись краєвидами по обидва береги водної артерії Карпат з кольорово-гідронімічною ознакою Чорна, яка разом зі своєю Білою сестрою утворюють найбільшу річку Закарпаття – Тису, її ще називають «рікою смерті для ухилянтів».
![]() |
Ясіня. Чорна Тиса |
Головна вулиця є частиною автошляху Н-09, що сполучає Львів, Івано-Франківськ, Надвірну, Делятин, Яремче, Микуличин, Татарів, Яблуницю, Лазещину, Рахів, Хуст, Мукачево – Галичину, Прикарпаття і Закарпаття. Лише в Ясіні можна одночасно побачити важковиків і гужовиків, які пересуваються автомобільною трасою національного значення.
![]() |
Ясіня. Вул. Миру |
Житлова забудова представлена переважно приватним сектором і типовим житлом закарпатців-долинян та горян з елементами народної румунської та угорської архітектури. Два чотирповерхових будинки в гуцульському стилі були побудовані, ймовірно, для працівників лісопереробного комбінату.
![]() |
Ясіня. Житлова забудова |
![]() |
Ясіня. Костел святих апостолів Петра і Павла. 1814 р. |
Центр селища – торгівельні комплекси, крамниці, кафе, піцерії. Тут все створено для відновлення сил приїжджих гостей – ресторани-чани, садиби-колиби, лижі, сані, сноуборди та інші різноманітні атракції комфортного відпочинку. Щоп’ятниці центральна площа перетворюється на ринкову, і торговці зі всяким добром займають весь вільний простір.
Ясіня. Центр селища |
Щодня працює крамниця різьбяра, що розташовується в дерев’яній садибі з різьбленим декором. Тут можна спостерігати як вирує барвисте життя гуцулів і захоплюватись майстерністю місцевих умільців. Вироби з дерева, карпатські чаї, мед, вишиванки будуть нагадувати про гірськолижні здравниці.
![]() |
Ясіня. Крамниця різьбяра |
Інформаційний стовп біля мосту зорієнтує мандрівників з подальшими маршрутами до історичних пам’яток Ясіні. Покажчик вказує назву мосту «тридцятка», що може означати 30-кілометрову відстань до Рахова.
До кіркута, єврейської Божої нивки, треба піднятися ґрунтівкою на високу гору. Євреї ховали померлих на височині, щоб бути ближче до неба і весняні води та течії гірських річок Чорної Тиси та Лазещини не руйнували цвинтар.
Ясіня. Єврейський цвинтар |
Ще одна сакральна пам’ятка Ясіні розташована на схід від центру селища. На військовому некрополі поховані вояки, які загинули на перевалі під час Першої світової війни. Встановлені гранітні хрести на могилах угорських солдатів, загиблих під час Першої і Другої світових війн. По краю збереглися кам’яні хрести без табличок.
Ясіня. Цвинтар угорських вояків |
Військових ховали у підніжжя гори Костирівка, а малогорбистий схил використовували любителі катання на лижах чи сноубордах. Наразі бугельний підйомник і 200-метрова траса не працюють. На вершині гори є дерев'яна каплиця, а селище відкривається, як на долоні.
Ясіня. Гора Костирівка і витяг |
Дізнатися про культурні традиції і розвиток селища, визначні історичні події, а також побачити знаряддя праці та побуту, рідкісні артефакти можна в історико-краєзнавчому музеї по вул. Грушевського, 21.
Ясіня. Історико-краєзнавчий музей |
Фінальну зупинку в екскурсійному маршруті пропоную здійснити на місці злиття Чорної Тиси і Лазещини. Карпатські курорти славляться кількома видами екстремального спорту, а річище з порогами використовується для водних видів туризму і для сплаву на надувному човні.
Немає коментарів:
Дописати коментар