Микуличин. Івано-Франківська обл. |
Микуличин розташований у межах Карпатського Національного природного парку та приваблює мандрівників смарагдовими гірськими вершинами, популярними пішохідними маршрутами, комфортністю садиб, гостинністю гуцулів, пам’ятками природи та культури.
Річка Прутець Чемигівський |
Микуличин. Річка Прут |
Одноденні походи з підкоренням карпатських вершин, милуванням каньйонами і водоспадами на річці Прут та його притоці Прутець Чемигівський – безпрограшний вибір з відчуттям польоту над складками гірських хребтів та густими лісовими масивами.
Як бджоли на мед злітаються любителі ефектного фото на велику карпатську гойдалку. Історія популярної туристичної локації почалася в 1970-х роках, коли глава сім'ї Остап'юк побудував для своїх дітей величезну качалку. Зберігаючи гуцульські традиції та на згадку про свої дитячі роки, троє братів у 2020 році відновили 8-метровий атракціон, що створює ефект розльоту та ширяння над карпатськими вершинами та верхівками сосен. Тематичну картинку доповнюють гуцульські костюми та ласощі національної кухні, які пропонують гостям у кафе.
Микуличин. Гуцульська гойдалка |
Туристам Микуличин був відомий ще в другій половині ХІХ століття, коли мав статус найбільшого сільського населеного пункту Європи.
На жаль, панські особняки та розкішні вілли польського періоду не збереглися. Єдина збережена будівля з червоної цегли зі статуєю святої Богородиці на фасаді. Колишній монастир, а після школа-інтернат зараз служить корпусом оздоровчого центру «Карпатські мрії».
Микуличин. Корпус оздоровчого центра «Карпатські мрії» |
Микуличин. Пам'ятник королеві Ядвізі |
Сучасний Микуличин складається з багатьох мікрорайонів, які тут називають участками. Топоніми відповідають місцю розташування та специфіці місцевості: Горби, Підстрім, Підліснів, Полумистий, Хижки.
По гірських схилах розсипані комфортабельні котеджі та гостьові будинки різноманітних проєктів з використанням елементів гуцульської народної архітектури. Багатосхилі дахи та гостроверхі горища, навіси та ярусні вежі нагадують середньовічні замки та гірські вершини.
Микуличин. Вул. Космонавтів. Отель «Галушко» |
Микуличин. Вул. Грушевського. Комерційна будівля |
Ландшафтний дизайн та вироби з деревини доповнюють етнографічні мотиви на садибах.
Микуличин. Декоративне оздоблення на садибах |
Жартівливі деталі також присутні на гуцульських обійстях.
Микуличин. Оздоблення садиби |
З громадських будівель хочеться відзначити садиби Поляницького та Підліснівського лісництва, які зберегли традиції дерев’яної архітектури карпатського краю.
Микуличин. Поляницьке лісництво |
Микуличин. Підліснівське лісництво |
Особливо художньо виконані корпуси спортивно-оздоровчого комплексу «Смерічка», збудовані місцевими майстрами-будівельниками у гуцульському стилі з використанням національних символів.
Микуличин. Спортивно-оздоровчий комплекс «Смерічка» |
У Микуличині дуже багато прекрасних готелів і здравниць з неймовірними прикрасами, проте очам миліші прості дерев’яні будиночки, що зберегли сільський колорит і самобутність. Житло горян відрізняється високою майстерністю виконання та раціональністю.
Микуличин. Житлова забудова |
У самому центрі Микуличина розташована архітектурна домінанта та пам’ятка архітектури національного значення. Церква святої Трійці 1868 року відповідає канонам дерев’яних гуцульських сакральних споруд, у неї зберігся вишуканий інтер’єр, її парафіяни зберегли святиню в роки військового лихоліття, більшовицького атеїзму, відновили після повені і в старовинній дзвіниці створили музей, в якому зібрано церковне начиння, святі образи, стародруки, фотодокументи.
Вінчання в церкві відбувається за гуцульськими традиціями з яскравими деревцями, які вважаються символами благополучного сімейного життя.
На віддаленому участку Полумистий у 1992 році зі збереженням гуцульських традицій будівництва сакральних споруд зведено церкву Вознесіння Господнього.
Багато регіональних краєзнавчих музеїв позаздрили б етнографічному матеріалу та багатим колекціям, зібраним в єдиному в Україні музеї звичаєвої символіки Гуцульщини. Основна тематика експонатів – орнамент, прикраси, символіка у малюнках, іконописі, різьбленні, вишивці, кераміці.
Ще один маленький, але незвичайний музей-вузькоколійки розміщується у дерев'яному вагоні та присвячений колишній австрійській лісовозній залізниці.
Микуличин. Вагон-музей вузькоколійки |
У Микуличині представлено багато крафтової продукції. Виробники ковбас та м’ясних деликатесів, сиру, меду, пива пропонують мандрівникам продегустувати та придбати смаколики у торгових точках.
Микуличин. Крамниці, пивниці |
Туристичний Микуличин неможливо уявити без торговиці, так називають місцевий ринок, який став частиною культури та характерною рисою гуцульського села, його барвистим малюнком з ароматом квітів, фруктів, суниць, солонини.
До Микуличина нескладно доїхати з будь-якого регіону України залізничним чи автомобільним транспортом. Через село проходить автомобільна дорога Н 09 Мукачево-Івано-Франківськ-Львів, є автостанція та залізнична станція, на якій зупиняються пасажирські та приміські потяги.
Немає коментарів:
Дописати коментар