17 серпня 2022 р.

Микуличин. Музей звичаєвої символіки Гуцульщини. Культурний простір. Заходьте, пізнавайте, насолоджуйтесь

Єдиний в Україні музей звичаєвої символіки Гуцульщини розташований в Микуличині Івано-Франківської області майже в центрі села на головній вулиці, і всі мандрівники на маршруті Яремче-Буковель обов’язково проїжджають біля унікальної краєзнавчої, етнографічної, історичної, духовної пам'ятки.
 
Микуличин, Івано-Франківська обл. Музей звичаєвої символіки Гуцульщини

Ініціювали створення музею етнолог, селекціонер, лісничий, старший науковий співробітник Карпатського національного природного парку Юрій Юліанович Боберський з сином Юрієм, істориком за фахом.
 
Микуличин. Музей звичаєвої символіки Гуцульщини. Портрет Ю. Ю. Боберського

Ідея створення музею – показати прадавність українства, висвітлити історію виникнення українського етносу, культури та традицій гуцулів зокрема. Основна тематика експонатів – орнамент, оздоблення, символіка в малюнках, різьбленні, іконописі, вишивці, кераміці. Давні ткацькі узори, писанкові орнаменти мають глибокий сакральний і життєтворчий зміст і є візуальним письмом. Символи, які використовувалися в стародавні часи і були письмом не тільки на Гуцульщині, ай по всій Україні, можна назвати генетичним духовним кодом нації.
 

Музей науково обґрунтований, працює з 2012 року і входить до складу Карпатського національного парку. Будівля культурного закладу побудована у вигляді гуцульської хати-ґражди – комплекс житлових і господарських приміщень, які утворюють прямокутну забудову.
 



Микуличин. Музей звичаєвої символіки Гуцульщини

Ґражду прикрашають дерев’яні фігури, створені львівськими авторами в 1950-1960 роках, Скульптури символізують різні пори року.
 


У трьох музейних залах зібрано багато автентичних предметів гуцульського побуту, одягу, вірувань, де символи гуцульського етносу зображені в малюнках, іконописі, вишивці, різьбі.






Одним з дивовижних експонатів є кам’яна куля з загостреним кінцем – священний предмет, наділений надприродними властивостями. Чурингу вважають зачатком писанкарства.

Микуличин.  Музей звичаєвої символіки Гуцульщини. Чуринга

Представлені рушники, вишиті сорочки, виготовлені в усіх куточках Гуцульщини в XIX-XX сторіччі народними майстринями.
 


Микуличин. Музей звичаєвої символіки Гуцульщини

Зберігається велика колекція посуду, бондарських виробів, господарських інструментів. Демонструються предмети і знаряддя для перероблення молока на полонині.
 








В численних експедиціях селами зібрано зразки рідкісних вишивок.
 


Заслуговують уваги, вивчення, класифікації старовинні святі образи, ікони, релігійне начиння. 



Створено виставку творів місцевих народних умільців та художників. 



Відвідувачі не тільки побачать оригінальний гуцульський одяг, а зможуть приміряти сорочки, кептарі, капелюхи, крайки, хустки і сфотографуватися на згадку. 




У внутрішньому дворі створено велику галерею робочого інструменту лісорубів, майстрів з дерева, будівельників, теслярів. 




Гостям пропонується взяти участь у майстер-класах з сироваріння, приготування гуцульських національних страв. Для організації конференцій та інших урочистих заходів є приміщення з колоритним інтер'єром.
 

Велика подяка організаторам і всім, хто долучився до створення музею, справжнім гуцулам, закоханим у свій край, які зберігають історію та традиції! Окрема подяка юному зберігачу музейних цінностей Дмитру за супроводження і пояснення під час огляду експозицій. 

Адреса: с. Микуличин, вул. М. Грушевського, 73б, 
Івано-Франківська область.
Екскурсія за домовленістю.
Тел.: +380 98 067 14 91

Поруч із музеєм символіки звичаїв Гуцульщини знаходиться вагон-музей вузькоколійки, яка використовувалася для транспортування лісоматеріалів у 1911-1914 роках.

Микуличин. Вагон-музей вузькоколійки

Коли готувалася публікація, стало відомо, що наприкінці липня 2022 року частина ґражди, у тому місці, де були розташовані крамниця та дерев'яні скульптури, згоріла внаслідок пожежі. Співчуваю власникам і закликаю всіх небайдужих підтримати родину Боберських.

Немає коментарів:

Дописати коментар