Малинівка, Покровський район, Донецька область |
26 червня 1969 року розрізнені хутори Заяча Балка, Морозівське, Шевченко Друге та Улянівка об'єднали в одне село Улянівка. А 2016 року Улянівку перейменовано на Малинівку.
Село протягнулося на 6 кілометрів уздовж траси Н-32, що з’днує Дніпропетровську, Донецьку та Луганську області. У 2021 році автомобільна дорога територіального значення була ґрунтовно відремонтована і до садиб, що примикають до автосмуги, було прокладено зручні під’їзди. З новим шосе межує молодий фруктовий сад, що дивує весняним буйним цвітінням і великою кількістю плодів восени.
Малинівка. Фруктовий сад |
Ріллю оброблено і засіяно, в полях створено парки сільськогосподарської техніки. На в’їзному покажчику вказано, що з 2000 року в селі функціонує агрофірма «Єдність». Все говорить про те, що Малинівка не належить до незліченної кількості вмираючих сіл, в яких не знайшлося розумних керівників та господарників. Але чому саме на Малинівку перейменували колишню Улянівку? Заростей малини на схилах балок не виявлено і дзвінкого співу однойменного птаха не почуто.
Малинівка. Заяча балка |
Одним з варіантів перейменування була історична та географічна назва Заяча Балка, на схилі якої розташувалося поселення. Мальовничою низиною протікає потічок, в руслі якого за допомогою згубних насипів і дамб створено 5 ставків.
Малинівка. Ставки |
У місці злиття водоносного потоку в багатостраждальний Казенний Торець ділянка степу з виходом на поверхню піщаних брил має природоохоронний статус і з 2016 року називається «Заказник „Приторський“».
Малинівка. Заказник «Приторський» |
Головна вулиця Малинівки розкинулася на кілька кілометрів зі сходу на захід і при перейменуванні їй знайшлося надто тривіальне найменування — Центральна.
Малинівка. Вулиця Центральна |
Вся інфраструктура розташована в центрі села — клуб, школа, сільська рада, магазини, дитячий садок.
Трагічна і маловідома сторінка в історії Малинівки освітлюється в публікаціях Мирноградського осередку НСКУ «Старий рудник». В 1930 році в селі відкрили притулок на 75 місць для дітей-сиріт. Жорстока політика керівництва СРСР і штучний голод змушував селян залишати дітей в сиротинці. В травні 1933 року тут налічувалося 219 дітей. Не вистачало їжі і ліжок, тому більшість спала на підлозі.
Малинівка. Дитячий майданчик |
Малинівка. Сквер |
На східній околиці Малинівки занепадає сільська пам’ятка, якій вже понад 100 років. Господарем гарного житлового будинку з червоної цегли, який свого часу контрастував з хатинками селян та господарськими спорудами, був землевласник Григорій Іванович Кузьменко, який мав 424 десятин землі на хуторі Заяча Балка, а його син – 80 десятин. За радянських часів будинок належав колгоспу, з розпадом якого не знайшлося застосування ще міцній споруді.
Малинівка. Будинок землевласника Г. І. Кузьменка |
Архітектурною пам'яткою можна вважати водонапірну вежу, спадщину німців-менонітів 1912 року. Технічна споруда з червоної цегли розташована на території Малиновської сільради в селі Мирному. Прогулянка вулицею Центральною у західному напрямку прямісінько приведе до покинутого об’єкту культурної спадщини Малинівки. В рамках проекту «Жовта лінія» в 2018 році була встановлена інформаційна дошка з короткою історією виявленої пам'ятки.
Немає коментарів:
Дописати коментар