Ландшафтні заказники в донецьких степах – «Приторський» і «Галина Гірка»
Донецький степ надихає поетів, художників, кінорежисерів, що оспівують його в своїх творах.
Заказник «Галина Гірка». Покровський р-н, Донецька обл.
Але не обов’язково потрібно бути поетом і живописцем, щоб побачити різнобарв’я і різноманіття ковилового степу.
Зовсім не обов’язково жити на цій землі, щоб відчути силу і тяжіння безкрайніх просторів.
Тільки песиміст представляє степову гладь сумною і одноманітною. Неосяжний простір, незмірні широчінь і далечінь зачаровують і відчуття повної свободи і єднання з природою відразу ж захоплює дух.
Навіть восени, коли різнотрав’я цілинних ландшафтів втратило буйство фарб під палючим сонцем, відчути роздолля, побачити кромку небосхилу в заграві або в серпанку, почути пташиний щебет і вдихнути на повні груди свіжого повітря буде корисним для городянина, на якого тиснуть особливості промислових регіонів.
Степова зона, незважаючи на близькість індустріальних об’єктів, зберегла свій природнішний стан. Парадокс, але на одному гектарі степу в порівнянні з іншими природними зонами України співіснують найбільша кількість видів фауни і флори.
Заячий холодок
Екологи б’ють на сполох, території степових рівнин скорочуються. Нищівними факторами степу є діяльність вугільних підприємств з великими територіями породних відвалів, розорювання земель під сільськогосподарські поля, нерозумне насадження лісосмуг.
Вигляд з заказника «Галина Гірка» на стовбур шахти «Капітальна»
Вигляд з заказника «Приторський» на терикон
Вигляд з заказника «Приторський» на шахту «Капітальна»
З метою збереження унікальних природних ділянок з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги та за розпорядженням голови Донецької державної обласної адміністрації в 2018 році в Покровському районі Донецької області створено два ландшафтних заказника місцевого значення.
Покажчики та інформаційні стенди на природно-заповідних територіях поки не встановлені, на жаль. Навіть місцеве населення не чуло про особливий статус навколишніх природних пам’яток.
Але знайти їх нескладно. Заказник «Приторський» розташований на території Новоекономічної селищної ради з північно-східної сторони від населеного пункту.
Вигляд на селище Новоекономічне з заказника «Приторський»
Якщо їхати по трасі Т-05-04 з Покровська до Костянтинівки, то з лівого боку на схилі неглибокої балки можна побачити вихід піщанику на поверхню.
Тектонічні процеси, що відбувалися мільйони років тому при формуванні земної кори, утворили горбисті складки з кам’яними виступами, схожими на скелі.
Частина яру заросла байрачним лісом.
Площа заказника — 166, 3 гектара.
Назва «Приторський» походить від слова «Тор», що означає стародавню фортецю в районі Слов’янська на річці Тор, як тоді називався басейн річки Казенний Торець. Статус ландшафтного заказника передбачає охорону всього природного комплексу, до складу якого входить рельєф, геологічні утворення, флора, фауна, водні ресурси.
Хотілося б, щоб заходи, спрямовані на збереження і відтворення всього комплексу не були фікцією. Багато що залежить від громадянської позиції населення. На території заказника заборонена господарська діяльність, яка може порушити стан навколишнього природного середовища.
Автомобілі та квадроцикли, сліди яких видно всюди, завдають непоправної шкоди рослинному покриву.
Стійкий до природних катаклізмів піщаник, виявився тендітною породою перед бажанням людини увічнити своє ім’я на гранях моноліту. З височини відкривається панорама Новоекономічного і Мирнограда.
Координати: 48°20’21"N 37°20’33″E
Заказник «Галина Гірка» знаходиться на території Миролюбівської сільської ради з південно-східного боку Новоекономічного.
Поворот на заказник «Галина Гірка» біля селвща Новоекономічне
Площа природоохоронної зони — 59 гектарів.
Центральне місце займає пагорб, досить великий і високий, що не часто зустрічається в степовій зоні Донецького кряжа.
Протяжність узгір’я посеред рівнини близько 500 метрів з північного сходу на південний захід.
Походження назви — звичайнісіньке. За розповідями селян, біля підніжжя гори колись жила жінка на ім’я Галина. Якби об’єкт був більш популярним в середовищі туристів, то вже давно б народилася якась більш романтична версія, але в даному випадку жителі Миколаївки і Новоекономічного називали цей пагорб по близькому розташуванню від нього житла Галі, що стала родоначальницею топоніма.
Схили і вершина гори всіяна уламками скам’янілих осадових порід. Вітер і вода не тільки винесли їх на поверхню, а й надали химерні форми.
Сліди господарської діяльності людства все ближче підступають до гірки.
Сміттєзвалище біля заказника «Галина Гірка».
Насадження якихось дерев на вершині височини виглядають занедбаними.
Його русло можна визначити по заростям очерету. Прибережно-водну рослину практично не можливо знищити і стримати швидке поширення в городи. Колись біля гірки були джерела, зараз вони наповнилися мулом і зникли.
У малу водну артерію Донбасу, колись багатоводну і судноплавну, підприємства скидають відходи виробництва і цьому ніхто не перешкоджає. Коровам на пасовище навіть немає, де напитися води.
У ситуації з накопиченням екологічних проблем створення заказників в Покровському районі — це крок вперед в збереженні мальовничих куточків природи.
Незважаючи на військові дії на території Донецької області, в Донбасі збільшуються площі природно-заповідного фонду на порядок більше, ніж в інших регіонах України.
Немає коментарів:
Дописати коментар