2 січня 2019 р.

Краматорськ. Дворянське гніздо Коршунів

Занедбані і знищені садиби, забуті імена і трагічні долі їх власників. Поруйновані фамільні будинки, в яких виросли і жили люди, що служили вірою і правдою Батьківщині і народу. На північній околиці Краматорська в забутті і запустінні, в заростях покинутого парку сиротливо біліє особняк дворянської родини, в якому жив і працював видатний мікробіолог, талановитий вчений Степан Васильович Коршун.

Краматорськ. Будинок Коршунів. Кін. XIX ст.
Краматорськ. Донецька обл. Будинок Коршунів. Кін. XIX ст.

У 2018 році виповнилося 150 років від дня народження організатора масового випуску вакцин і профілактичних сироваток, основоположника наукової школи імунологів і автора понад 80 наукових статей С. В. Коршуна.

Степан Васильович Коршун (1868-1931) – вчений-мікробіолог, гігієніст, доктор медичних наук
Степан Васильович Коршун (1868-1931) – вчений-мікробіолог, гігієніст, доктор медичних наук

У 1990-ті роки на будинку № 10 по вулиці Сахалінській пам’ятна дошка свідчила: «Тут, в цій країні, жив, творив, лікував, вчив і загинув, рятуючи, доктор Степан Васильович Коршун. 1868-1931». Табличка здерта викрадачами металів і не відновлена ​​на самотньому будинку.

Краматорськ. Родинний маєток Коршунів. Кін. XIX ст.
Краматорськ. Родинний маєток Коршунів. Кін. XIX ст.
Історія дворянського гнізда збиралася краєзнавцями по крупицях. В кінці XIX століття Єлизавета Юріївна Коршун, дружина козацького полковника і мати шістьох дітей, придбала 1100 десятин землі в мальовничій місцевості, де річка Біленька омиває цілинні степи з виходом на поверхню гірських порід. Для великого сімейства був побудований двоповерховий будинок.

Краматорськ. Родинний маєток Коршунів. Кін. XIX ст.

Степан був старшим, де крім нього виховувалися ще три брати і дві сестри. Георгій — хімік. Микола і Василь — близнюки, есери, поширювали листівки і брали участь в терористичних актах. У батьківському домі в 1900-1906 роках Краматорська підпільники влаштовували сходки. Микола був страчений за участь у замаху на генерал-лейтенанта Ренненкампфа. Одна з сестер, Марія, вибрала професію акушера.

Краматорськ. Будинок Коршунів. Пам'ятна дошка про революційні події поч. XX ст.
Краматорськ. Будинок Коршунів. Пам'ятна дошка про революційні події поч. XX ст.
Степан після закінчення гімназії вступив до Харківського університету на медичний факультет, де у нього сформувалися лідерські якості. Під час проходження студентської практики в Ізюмському повіті молодого лікаря вразили страждання вмираючих від дифтерії дітей. На останньому курсі він брав участь в ліквідації холери в Слов’янську і був завідувачем бараком, в якому лежали важкохворі. Навіть складання державних іспитів не змусило самовідданого студента призупинити свою благородну місію.

Отримавши диплом з відзнакою, Коршун присвятив своє життя бактеріології і боротьбі з епідеміями. На межі XIX і XX століття не було ефективних засобів в лікуванні небезпечних хвороб. В роки революцій і Першої світової війни разом з великими людськими жертвами, хаосом і розрухою лютували тиф, дизентерія, холера та інші повальні пандемії. Під час відрядження до Німеччини та Франції Коршун співпрацював із зарубіжними світилами професором Еммеріхом і майбутнім лауреатом Нобелівської премії професором Ерліхом, відвідував лікарні і притулки, вивчав інженерні тонкощі облаштування водопроводу і каналізації.

По прибуттю до Харкова Коршун захистив докторську дисертацію. Результати досліджень, проведених молодим вченим в інституті Пастера в Парижі, були опубліковані в Європі і Росії. Активна наукова діяльність, високий авторитет сприяли в 1914 році призначенню Коршуна директором Харківського бактеріологічного інституту. Ці події збіглися з початком Першої світової війни. Керівник разом з співробітниками інституту доклали всіх зусиль до розробки та отримання протиправцевих та інших вакцин і постачання ними армії.

У 1917-1922 роках на території Російської імперії вирувала Громадянська війна разом з холерою і висипним тифом. Василь Степанович продовжував працювати над винаходом препаратів проти небезпечних інфекцій, нарощував виробництво вакцин. У 1919 році він відмовився від пропозиції евакуюватися разом з дружиною і лабораторією в Сербію, продовжуючи надавати допомогу і червоним, і білим. Аполітичність в лікарській і науковій діяльності не могла бути не помічена червоними комісарами і Коршуна відсторонили від посади ректора Харківського медичного інституту, в якій він пробув кілька місяців.

Після обшуку і виклику в ДПУ вчений змушений був покинути Харків і переїхати за «наполегливим проханням» в Москву. Керуючи щойно створеним інститутом, Коршун перетворив його в науковий центр, в якому вироблялося більше 40 найменувань медичних препаратів. За короткий період була поліпшена структура інституту, сформовані професійні кадри, зростав науковий потенціал.

Настали роки перших політичних репресій в СРСР. У «справі мікробіологів», яку було особливо засекречено, проходило 50 найбільших вчених. Є версія, що заарештований в 1930 році С. В. Коршун відмовився працювати над розробкою бактеріологічної зброї, за це був визнаний главою терористичної організації і засуджений до розстрілу з заміною 10 років ув’язнення. Інші обвинувачені, які не пішли на угоду з совістю, отримали різні терміни. Ті, хто погодився, працювали в спеціальній в’язниці в умовах особливої ​​секретності. У 1931 році в Бутирській в’язниці талановитий вчений, професор, доктор медичних наук покінчив життя самогубством, місце поховання невідоме. У 1953 році мікробіологів-шкідників реабілітували, але дружина Степана Васильовича не дожила до цієї події 1 рік.

Після Другої світової війни будинок Коршунов, як найкраще — дітям, віддали дитячому будинку. Пізніше і до руйнівних 1990-х років в будівлі розміщувався заводський дитячий сад «Фіалка».

Краматорськ. Будинок Коршунів. Заводський дятячий садок
Краматорськ. Будинок Коршунів. Заводський дятячий садок
В даний час будівля перебуває в приватній власності і використовується як майстерня або склад.

Краматорськ. Будинок Коршунів. Вул. Сахалінська, 10
Краматорськ. Будинок Коршунів. Вул. Сахалінська, 10
Вид садибного будинку і навколишнього його парку викликає дуже сумний настрій.

Краматорськ. Будинок Коршунів. Вул. Сахалінська, 10

У 2010 році тиражем 300 примірників вийшла книга О. О. Чельного «Мікробіолог Степан Васильович Коршун: доля вченого і справа мікробіологів». У 2016 році вулиця XVII Партз’їзду, який отримав славу розстрільного (З 1966 делегатів 1108 чоловік були розстріляні як вороги народу) була перейменована у вулицю Степана Коршуна. Будинок Коршунів і садиба Бантиша в Комишувасі — два збережених дворянських особняка в Краматорську, які потребують захисту історичної пам’яті.

Краматорськ. Будинок Коршунів. Вул. Сахалінська, 10

Адреса будинку Коршунів: вул. Сахалінська, 10, Краматорськ, Донецька обл. Їхати по вул. Алекси Тихого в сторону Слов’янська, на північній околиці — поворот направо.

Координати: 48°46’7"N 37°35’25"E

Немає коментарів:

Дописати коментар