Жовква. Прогулянка з історією

Зануритися в неповторну атмосферу Ренесансу і побачити історичний центр ідеального міста початку XVII століття — ласкаво просимо в Жовкву, старовинне місто Прикарпаття.

Жовква. Вічева площа. Ратуша. Фонтан

Районний центр Львівщини розташований в 25 кілометрах від Львова на перетині міжнародних автодоріг на Прибалтику та Польщу. Проїжджаючих зустрічає в’їзний знак з характерними барельєфами і датою заснування Жовкви — 1368 рік.

Перша історична і архітектурна пам’ятка на Львівській вулиці — церква святої Трійці, побудована в 1720 році парафіянами і королевичем Собеським на місці ще давнішої, яка згоріла в 1719 році.

Вул. Львівська. Церква святої Трійці. 1720 р. 

Кам’яна прибудова до дерев’яного храму — ризниця.

Шедевр галицького дерев’яного зодчества знаходиться під охороною ЮНЕСКО.

У кожному місті і майже в кожному селі Прикарпаття шанують пам’ять про поета-пророка.

Вул. Львівська. Пам'ятник Т. Г. Шевченку

За невеликим сквером, названим на честь загиблого під час гасіння пожежі на Грибовецькому полігоні Андрія Вненкевича, розташовані 2 храми — церква святого Лазаря 1730 року і церква святих апостолів Петра і Павла 1993 року.

Вул. Львівська. Сквер ім. Андрія Вненкевича

Вул. Львівська. Православна церква св. Апостолів Петра і Павла

Ці пам’ятки не входять в комплекс споруд середньовічної Жовкви, і популярні туристичні маршрути не прокладені біля них.

Інформаційне панно

Автобусом мандрівник приїде прямо до оборонних мурів Домініканського монастиря, побудованого в 1653 році за проектом і на кошти Теофілії Собеської, матері майбутнього короля, в пам’ять про загиблого на ратному полі старшого сина Марека.

Автостанція під мурами Домініканського монастиря

Його разом з товаришами, які потрапили в полон до татар, за наказом Хмельницького обезголовили. Викуплене тіло мати поховала в обителі, де і сама знайшла пізніше останній притулок. Шестипрестольний костел святого Йосафата оточують кам’яні келії, які замінили дерев’яні в XVIII столітті. Монастир, як і інші об’єкти історичного ядра Жовкви, знаходяться в стадії реставрації.

Мури і сторожова вежа Домініканського монастиря

Келії Домініканського монастиря

Жовква. Костел св. Йосафата. 1653 р.

Уповільнене відтворення однієї з найбільшої синагоги в Україні затяглося на багато років. До культової споруди оборонного значення з бійницями і сторожовою вежею примикали міські стіни, а на даху можна було розмістити цілий арсенал. У роки Другої світової війни храм зазнав руйнування, але ренесансний декор зберігся. Синагога кінця XVII століття входила в сотню пам’ятників світу, що знаходяться в загрозливому стані, але пізніше святиню виключили з цього реєстру.

Синагога

За ідеєю архітектора «ідеального» міста Михайла Щасливого всі будівлі в Жовкві повинні були розташовуватися згідно органам людського тіла. Церква Пресвятого Серця Христового і церква святого Лаврентія символізують дві половини серця, як єдність двох церков. Перша датується 1612 роком. В кінці XVII століття навколо неї заснували монастир. У 1903 році святиня була значно розширена.

Жовква. Церква Пресвятого Серця Христового

Монастир Різдва Христового оо. Василіян

З приходом радянської влади греко-католицька церква була закрита, священики заарештовані, в приміщеннях монастиря розмістилася в’язниця НКВС. У 2002 році близько 200 скелетів жертв сталінського режиму були знайдені під час ремонтних робіт, серед них 45 дітей. Якийсь час обитель служила школою для дітей військовослужбовців, яких в місті було більше, ніж місцевого населення.

У роки Незалежності храм повернули віруючим. Ще додам, з російськомовними туристами священик проведе бесіду на їхній рідній мові.

Монастир Різдва Христового оо. Василіян

Костел святого Лаврентія побудований на початку XVII століття і має статус пам’ятки архітектури національного значення. У підземеллі храму поховані засновник Жовкви Станіслав Жолкевський з членами сім’ї і інші видатні особистості.

Костел святого Лаврентія. 1618 р.

Барельєфне обрамлення родової усипальниці вважається найвишуканішим ренесансним порталом в Україні та Польщі.

Костел святого Лаврентія. 1618 р.

Триярусну восьмигранну оборонну вежу звели в кінці XVII століття. Час, пожежі, перебудови злегка нахилили дзвіницю, за що її часто називають Пізанською.

Костел святого Лаврентія. Дзвіниця

Глинська брама, що відкривала шлях на Краків з XVI століття, в 1960-і роки завадила проїзду радянській військовій техніці і зазнала руйнацію. Зусиллями Товариства пам’яток культури браму відновили, її прикрашають фронтони з гербами фундаторів Жовкви — Жолкевських і Собеських.

Глинська брама

У проектах архітекторів замок виконує функції голови міста. Королівська резиденція входила в фортифікаційну систему міста, до неї примикали оборонні стіни. Палаццо перетерпів руйнування, перебудови і різне призначення.

Замок.

 Мури від замку до брами

Ще на початку XXI століття його приміщення служили житловим фондом. Скульптури, колони, парадні сходи давно не прикрашають палац, а стіни вросли в землю на кілька метрів.

Жовківський замок

У невеличкому музеї за символічну плату розкажуть історію замку і дозволять пройти у внутрішній двір, що потребує відновлення і реставрації.

Жовківський замок. Внутрішній двір

Замок. Музей. Репродукція картини

За замком був розбитий замковий парк з терасами, скульптурами і фонтанами. До наших днів дожили 70 дерев і є надія, що пам’ятник садово-паркового мистецтва заново оживе, а перші кроки в цьому напрямку вже зроблені.

Парк «Звіринець». Скульптура ведмедів

Розміри замку 120×120 метрів рівняються розмірам Вічевої площі, що відповідає нормам ренесансного уявлення про «ідеальне» місто і символізує рівноправність і залежність між владою і народом.

Вічева площа

Міська адміністрація Жовкви розміщується в будівлі Ратуші, побудованої в 1932 році на фундаменті попередниці XVII століття.

Вічева площа. Міська Ратуша. 1932 р

Піднявшись на оглядовий майданчик, Жовква відкриється погляду як на долоні. А на ступенях годинникової вежі відкрита краєзнавча експозиція «Музей старого містечка».

На історичній площі в місті з 13-тисячним населенням збереглося місце страти, що незвично для майдану, де сьогодні проводяться святкові заходи, відеозйомка весільних церемоній, народні гуляння.

Жовква. Вічева площа. Місце страти

Колись тут велася ринкова торгівля, а посередині площі був колодязь, і городяни, набравши в ньому води, розносили її по своїх домівках.

Вічева площа. Півниці зруйнованого кварталу

Будинки на Вічевій площі побудовані в XVII-XIX столітті з цегли і каменю.

Жовква. Вічева площа. Житлові будинки

У двоповерхових будівлях з аркадами, галереями, хрестовими склепіннями, як і раніше, так і зараз відкриті численні магазинчики і кафе.

Вічева площа, 5

 Вічева площа, 7

Львівська вул., 26

З площі міські вулиці беруть свій початок і розгалужуються в різні боки, де розташовуються пам’ятки різних часів.

Вул. Івана Рутковича

Вул. Івана Богуна. Галявина ірисів

Вул. Василіанська. Будинок-вежа

На розі вул. Василіанської і вул. Вінниківської

Вул. Крип'якевича. Церква Сердця Христового

 Вул. Вінниківська

Вул. Львівська

В особняках австрійського і польського періодів розмістилися різні організації.

Вул. Степана Бандери. Центр дитячої та юнацької творчості

 Вул. Степана Бандери. Відділення поліції

Вул. Воїнів УПА. Палац урочистих подій

Вул. Воїнів УПА. Поштове відділення

Жовква — спортивне місто з однойменним футбольним клубом.

Вул. Воїнів УПА. Футбольний стадіон «Розточчя»

Свиня — річка в Жовкві і з назвою пов’язано розташування на початку XVIII століття ставки Петра I. Під час свого приїзду імператор виводив вавілони на березі річечки і не впорався з рівновагою.

Річка Свиня

Пройшовши вздовж Свині на північну околицю міста, можна побачити ще одну дерев’яну культову споруду — церкву Різдва Пресвятої Богородиці, побудовану в 1705 році на місці ще давнішої.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці. 1705 р.

На березі ​​блакитної артерії Жовкви розмістилася старовинна бійня. Будівля реставрується, що в ній буде відкрито — невідомо.

Вул. Станіслава Людкевича. Старовинна міська скотобійня

Туристам буде цікаво відвідати Крехівський монастир та печерний монастир в Страдчі. У п’яти кілометрах від Жовкви знаходиться пам’ятник асу Першої світової війни Петру Нестерову, автору мертвої петлі, ім’я якого місто носило протягом 40 років.

Доїхати до Жовкви зі Львова можна з залізничного вокзалу приміським поїздом або маршруткою з автостанції № 2 кожні 15-30 хвилин.

Координати: 50°3’20"N 23°58’16"E