Протягом чотирьох століть Крехівський монастир святого Миколая ордену Василіан є одним з найбільших духовних центрів і місцем паломництва вірян з усієї України та зарубіжжя.
|
Крехів. Монастир св. Миколая ордену Василіан |
Розташований пам’ятник історії і архітектури національного значення біля села Крехів Жовківського району Львівської області біля підніжжя мальовничих карпатських гір українського Розточчя.
|
Крехів. Жовківський район. Львівська область |
Початком історії обителі вважається заснування в кінці XVI століття скельних печер монахами Києво-Печерської лаври Іоіла і Сельвестра. Згодом ченців стало більше, і на вершині скелі, що пізніше отримала ім’я Іоіла, ченці збудували дві каплиці — на честь Покрови Пресвятої Богородиці і святих апостолів Петра і Павла. На початку XVII воєвода російський і гетьман Речі Посполитої Станіслав Жолкевський подарував землі під будівництво монастиря, який був спочатку дерев’яним. Існує повір’я, що місце, де судилося побудувати святиню, вказав сліпий старець Герасим. Він обходив територію і посохом стукав, де потрібно споруджувати. Пізніше насельники провели з джерела воду по жолобах, звели оборонні стіни для свого порятунку і жителів найближчих сіл під час війни Російського царства з Османською імперією і васальним йому Кримським ханством.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Верхня вежа і оборонні мури XVII ст. |
Але кріпосні стіни не врятували монастир від ворожої навали. Племінника хана Селім Гірея, який очолював турецько-татарське військо, з гармати вбиває монах, і мстивий хан наказує знищити християнську обитель. Гетьман Петро Дорошенко прийняв дипломатичне рішення, засудивши ченців і тим самим врятував святиню.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Вхідна брама |
Ченці виплатили контрибуцію в розмірі 40 тисяч талерів, для цього довелося навіть зняти дзвони. Ханського родича поховали на місці вбивства, поруч з монастирем. Пізніше йому хтось встановив пам’ятник у вигляді колони.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Вежа і оборонні мури XVII ст. |
Під час облоги ворогами набирався гетьманського досвіду молодий Іван Мазепа. У 1698 році напередодні Північної війни в монастир кілька разів приїжджав імператор Петро I для переговорів з союзником проти шведів польським королем Августом II. Відомо, що в монастирі бували гетьман Богдан Хмельницький і митрополит Петро Могила.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Верхня вежа і оборонні мури XVII ст. |
У XVIII столітті ченці, прийшовши до тями після ворожих набігів, будують кам’яну церкву, вежу з годинником, братський корпус, новий міст.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Надбрамна вежа і церква св. Миколая |
Художник Д. Сенкевич зобразив на гравюрах розміщення чотирьох церков, келій, кутових веж на межі XVII-XVIII століть. У 1721 році монастир стає греко-католицьким. Орден отців Василіан жив за статутом з IV століття, правила якого встановив Отець Церкви Василь Великий.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Келії. Третій корпус. 1898-1902 р. |
В обителі налічувалося близько 400 стародавніх фоліантів, починаючи з XV століття. З цього часу монастир стає великим релігійним центром.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Верхня вежа |
Бурхливі події XX століття знову приносять святині нещастя. Представники польської влади не визнали український монастир і забрали старовинні книги, хроніки XII століття, архів. Велика частина Крехівських цінностей була втрачена назавжди. Монахів в 1919 році заслали в концентраційний табір Добве.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Келії. 1755 р. |
У 1939 році більшовицька влада прийшла на землі Прикарпаття і в святині розмістила штаб укріпрайону. У 1946 році на Львівському соборі була скасована Брестська унія та ліквідована греко-католицька церква в Україні.
|
Крехів. Монастир св. Миколая |
Священиків і монахів переслідували, відправляли на заслання. Насельники Крехівського монастиря силою були вивезені до Унівської обителі, що в 35 кілометрах від Львова. Ними вдалося врятувати від грабежу чудотворну ікону Божої Матері з Верхрата і до 1991 року вона зберігалася у Львові в церкві святої Параскеви. Цей древній святий образ в 1810 році Крехівського монастиря урочисто передали монахи Верхратського монастиря, який був ліквідований через нерентабельність в результаті реформ імператора Йосифа II.
|
Ікона Крехівської Богородиці з Верхратського монастиря |
Монастир славився трьома чудотворними іконами, до яких прагнули віруючі з усіх куточків країни, Росії та Європи. Одна з них, нажаль втрачена після Другої світової війни, — Крехівської Божої Матері, була подарована монастирю в 1660 році боговірною сім’єю зі
Львова.
|
Крехів. Монастир св. Миколая |
За радянських часів в обителі розміщувався піонерський табір і школа для дітей з вадами розумового розвитку. У 1990 році почалося відновлення святині. Ченці-василіани з’їхалися з усієї України і приступили до відтворення обителі.
|
Крехів. Монастир св. Миколая |
Для новіціяту з
Гошівського монастиря прибули новики. Багато зусиль було докладено умілими майстрами до відновлення іконостасу, престолу, вітражів, розпису. Реконструювали в’їзні ворота, стіни, келії.
|
Крехів. Монастир св. Миколая |
Головним храмом є Свято-Миколаївська церква, що датується 1737 роком. У 2004 році в стилі українського бароко побудована дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Церква Покрову Пресвятої Богородиці. 2004 р. |
Відродили сад, закладений в XVIII столітті. Велику площу зайняли городи. З’явилася пасіка, карпатські бджоли самі медоносні, а мед — неймовірно смачний і цілющий.
|
Крехів. Монастир св. Миколая. Дзвіниця |
Від підніжжя гори Підбойної відновлена Хресна дорога, яка веде на вершину до каплиці Гробу Господнього (1938 р.). Паломники і віруючі завжди набирають святої води в джерелі Богородиці, розташованому недалеко від монастиря, і піднімаються до скельних печер, з яких почалася історія Крехівського обителі.
Координати:
50°1’59"N 23°47’57"E
Немає коментарів:
Дописати коментар