Галич. Замок раннього середньовіччя в сучасній обробці

Галицький замок XIV століття — могутня твердиня в центрі Галицько-Волинського князівства раннього середньовіччя, пам’ятка архітектури національного значення.

Галич. Замкова гора. Старостинський замок XIV ст.

Щоб побачити стародавній острог, потрібно піднятися на Замкову гору.

Сходинки виводять на височину пологими схилами.

Виступи піщаних порід покриті густою рослинністю, а під ними приховані підземні галереї стародавнього форту.

Історики вважають, що на Галич-горі в літописні часи розташовувалося стародавнє городище, на якому височів палац Володимирівка і церква Спаса.

Вчені припускають, що княжа столиця була торговою пристанню на Дністрі, а замок на Галич-горі виконував функції добре укріпленого форту.

Галич. Дністер. Набережна

Перші письмові згадки про одну з найстаріших фортець датуються 1114 роком.

Спочатку фортифікаційна споруда була дерев’яною, але ніхто не знає, коли вона виникла, і хто її зруйнував.

Відродження цитаделі почалося в XIV столітті з відходом Галичини і Західної Волині до Польщі і тривало ціле століття.

Галич. Замкова гора. Старостинський замок XIV ст.

Найбільша фортеця в окрузі налічувала близько 1000 захисників і мала потужний арсенал. Нерегулярний в плані замок, наближений до трикутника, спорудили з пісковика і каменю.

Фортечні стіни мали три брами і зміцнювалися п’ятьма вежами. Глибокі рови і високі земляні вали посилювали неприступність твердині.

Протягом століть замок пережив пожежі, руйнівні напади турків, татар, повстанців.

У XVII столітті під проводом і за кошти старости Анджея Потоцького цитадель реставрували за проектом італійського інженера-фортифікатора, що доповнив фортецю спорудженням нових стін та редутів.

На площі 1,7 га розміщувалися 3 кутових вежі, господарські будівлі, архів, канцелярія, каплиця святої Катажини (Катерини).

Непоправного удару Старостинському замку завдали турки, пограбувавши його і підірвавши під час війни з поляками, які викинули білий прапор в 1676 році. Поступово фортеця втратила своє оборонне значення, прийшла в запустіння і перебувала в стані руїн до кінця XX століття.

Національному заповіднику «Давній Галич» у спадок дісталися залишки п’ятигранної західної вежі на рівні другого ярусу та уламки кріпосної стіни з бійницями.

Фото М. Розенбаума. 1930-ті р.

Те, що бачимо ми сьогодні на місці втраченого замку, практично новоділ, повсталий з попелу.

У планах реставраторів відновити екуменічну капличку святої Катерини і оборонну стіну з бойовим помостом. Але схоже, що трудомісткі проекти поки неможливі.

Не помічено ніяких заходів консервації залишків руїн історичного пам’ятника. Фундаменти фортечних стін осипаються на очах і заростають буйною зеленню.

У вежі організована експозиція, але побачити її не вдалося, все було закрито, ніяких оголошень про години роботи галереї не виявлено.

На вагончику реставраторів вивішений прейскурант екскурсій і фотопослуг.

І все. Залишалося помилуватися красотами стародавнього Галича з висоти Замкової гори і повертатися назад.

Неможливо не помітити, що схили Галич-гори суцільно усипані пляшками та іншим сміттям. Гнітюче зорове враження та повністю зіпсований історичний екскурс в середньовіччя.

Доїхати до Галича можна пасажирськими поїздами зі Львова, Києва, Миколаєва та приміським поїздом Ходорів-Івано-Франківськ. Через місто проходить траса Мукачево-Івано-Франківськ-Львів і автомобільне сполучення між містами Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей досить наголоджено.

Координати Галицького замку: 49°7’18 "N 24°43’49"E