Проїжджаючи через село біля пам’ятника Т. Г. Шевченку, згадала коротку розмову на ринку в Моршині з бабусею, яка продавала яблука і чорнослив.
Купуючи у неї ароматні дари осені, я запитала: «Де такі чудові фрукти ростуть?» «У Лисятичах», — відкрила для мене ще одну назву населеного пункту Львівщини продавщиця плодів з власного саду.
«А що у вас є в селі? Пам’ятники Шевченку чи Франку є?» — поцікавилася я. Відповідь мене просто вразила і запам’яталася надовго: «У кожному селі є пам’ятники або Шевченку, або Франку, дитинко!» — відповіла жителька Лисятичів з гордістю і подивом, як же я цього не знаю. Буквально за 30 секунд я стільки дізналася про сільські пам’ятки і врожайні сади Прикарпаття. І завжди, коли бачу пам’ятники нашим народним поетам біля сільських шкіл і будинків культури, я згадую урок продавщиці вітамінної продукції.
Пізніше я дізналася, що найбільше на території України пам’ятників Кобзарю і Каменяреві встановлено в Івано-Франківській і Львівській областях.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Пам'ятник Шевченку Подорожі селами України. Лисятичі. Пам'ятник Шевченку](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh-osaHrIX_I4EQSdqNNQ_48pAE5TN8k9bkrlvHBezFSWFAieptEkznBs0Sb7UlUaFBi_KXCf10cI5wuUC2ZYHnq-DdWI0dMok2HeWelZ7VHuCKzw-ytAkNgkmtLByHmonVkWqVGvebYCCH/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-34_full.jpg)
Так ось, коли я побачила у вікно пам’ятник Кобзарю, я вийшла з автобуса, щоб подивитися на предмет гордості селян, які спорудили його в 1990 році на власні кошти. У день відкриття пам’ятника на урочистості прийшли всі жителі села, прибули делегації сусідніх сіл. Святковий концерт відкривав церковний хор, потім виступали військовий оркестр і учасники художньої самодіяльності. Серед присутніх був голова обласної ради В’ячеслав Чорновіл. Такі заходи виховують почуття національної гідності і єдності, і, звичайно, ніколи не забудуться.
Територія біля пам’ятника огороджена і з двох сторін встановлені пам’ятні хрести. Зліва — торговими чумаками зі Східної України, які зупинялися в Лисятичах багато років назад. Село має більш, ніж 800-річну історію. Ось тільки в 1960-і роки хрест той був знищений більшовицькою владою, а відновлений в 1993 році сільською громадою.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Пам'ятний хрест Подорожі селами України. Лисятичі. Пам'ятний хрест](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgNsPr0ayvs-kD7LaoTHVUFSWhnsp0YRYsMpPYKTd3_8HvN94ntBg3xQgscT09ZvfImxZECrs3DyZIbxqECk1gKKAIZmz6G43jzQjzt4xYIMjubHtqqwgnG2eWMrs7pksV9UvagdXGG7qIE/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-48_full.jpg)
Праворуч — на честь другої річниці Незалежності України.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Пам'ятний хрест Подорожі селами України. Лисятичі. Пам'ятний хрест](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiXwuu64Ou5I8E3ByQBK0peTh2HUZV11NV3tQAOrP_XKpM5eaqZ-0tXsOxiULzIR58j4zwzgLmQlEM1WlQzisY_DFn8oyCSt0M5-klBLM9twR9djulzLC_Ie4fPGJXBxZOs1tXWXM1INRAC/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-44_full.jpg)
Центр села — сільрада з черепичним дахом і народний дім з бібліотекою.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Сільрада Подорожі селами України. Лисятичі. Сільрада](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj3JUSTRwSOESiBKGWWfx6Oli_ynJY5zWYHX_BF451AstFr60PHK1Tz3GctZqe28gMLiYkBlRUujGqE54G7zrN_LlZI6MsUGwvAf1EtTJsL7o9nmCO0fjQo25KFMkpNu8Ebr2EOAmFG_0cu/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-74_full.jpg)
![Подорожі селами України. Лисятичі. Народний дім Подорожі селами України. Лисятичі. Народний дім](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiAf28_CoWtuR2sCxddoCMkbdQXF2PbDkrRu1i5XJwj79qRxKhY4gOKrfKxCIRteOz7IZd3qNYzAZhhvFiK35xsYCNMEOHiVY5r1t81knDi9IIfbWQrYIc3Y16wVEwzrnbyenzjNsUAWwsR/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-55_full.jpg)
Обов’язковий в цих місцях об’єкт — сільський стадіон, був без гравців і вболівальників. Тут же недалеко знаходиться дерев’яна церква Різдва Христового 1874 року побудови. На жаль, в той час я не знала про її існування і не сходила подивитися на святиню.
Ще один пам’ятник знаходиться біля сільради — військовий меморіал Другої світової війни. Стан його цілком задовільний. Не гірше, ніж в інших місцях. Хоча на вигляд йому вже років 40. Такі споруджували в 1970-х роках.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Військовий меморіал Подорожі селами України. Лисятичі. Військовий меморіал](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEixCezTx0WvYZeitLHGe78faqlGcLU0Y8JQHrMVlXDczHU6S2o_NiPky3rNS_grYwAM2LiTp9r9i3s7ozpjUd0l_83KGF9id_xDVAxXfD5evIAf3V8Sg3CyoygoENRZ_RLiHbOdp0ChQH4S/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-83_full.jpg)
Ще пройшлася по селу. Побачила школу, яка потребує ремонту.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Школа Подорожі селами України. Лисятичі. Школа](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhTYhyphenhyphen3cO8GgSsTPbFGLSi1pO5WyN17o6J8jBilX2BQ0so4ytnTeKGMnW9iKs27jeZcSThkfUzjfV1nQ2WBOZh16Yz6NOTiTPtiRh6YYZq1G4kkWkqw2rOoQdytMfPUYH4cU41faV121o4O/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-03_full.jpg)
А це модернізований млин.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Млин Подорожі селами України. Лисятичі. Млин](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjOR3OApXN48nbFKuoIje635_7v_-RoaClFMHFqHxrw7G2zIfBGxQPiy87cMd3Rm2lS_owsRr34V6gPG9OAJgyda23KoJyVke1qVYJEYgY3FbrL3_fiTFWzLU33Fygacw5_lXUfqwbH3sRi/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-06_full.jpg)
На краю села встановлено хрест на місці зруйнованого в 1965 році тим же режимом, що і чумацький хрест. Відновлено в 1990 році на честь 49-ї річниці проголошення самостійності України в 1941 році у Львові. На пам’ятній плиті викарбувані прізвища односельчан, загиблих за волю України.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Пам'ятний хрест Подорожі селами України. Лисятичі. Пам'ятний хрест](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgY1Idw9ZNb-R_kFDd-r7vQCjrzuUO5W3naR9wzzRelzmzqV5QgNHJ51tq2gBcmUGR9TeO-Vaj-CbvY64jGoqXkBcT4YQtSE0C7DLAsgZCPqyU4At3T5AS5NJYBoQWKNXJfPfdfYOnbHOa9/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-17_full.jpg)
Чекаючи автобус на декорованій мозаїчною плиткою зупинці, я сфотографувала Школу мистецтв, що знаходиться навпроти. Тут навчають дітей музиці, хореографії, живопису, художньому слову.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Школа мистецтв Подорожі селами України. Лисятичі. Школа мистецтв](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg-ZT-tUfBhRBMLuQOnxtASRnKO-qW-rj9mZnAxs0Nt8clkXpKdb0NC0Up6OdJv7fOlKgdv5rNkkRQIrxHSVMKE3dCtCK8dCh4sy0tRQrzxeFF_TirtjPpSeRME0Vo4JplG6Nb6OXCAupSN/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-92_full.jpg)
На зупинку підійшов чоловік. Я запитала, чому дуб, що росте біля Школи, обгороджений ланцюгом. Виявилося, що це теж пам’ятка. Дереву більше 120 років, його посадив І. Я. Франко в пам’ять про своє перебування в селі. У віршованому оповіданні «Вандрівка русина з бідою» він згадує Лисятичі.
![Подорожі селами України. Лисятичі. Дуб Франка Подорожі селами України. Лисятичі. Дуб Франка](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEitTSg3v65vfw_VYU1mBIneQMWa1MpWKolqZu0zfpz0k8ty_uOd5qQ_RyLYMBOlAyn9-T9OKBYYLLi7Vt5iWJQRIAOMqaGqDZxQtZiehCeEluzqKSL9OG9H6cJN9FIbxP9xhXquXFHnQSpP/s580/trip-impressions-ukraine-lysiatychi-68_full.jpg)
Мій співрозмовник ще багато розповідав про історію села, про те, що воно старше Стрия. Дивно, в моїх «вандрівках» завжди зустрічаються люди, які добре знають історію свого краю. Шкода, в неділю краєзнавча кімната була закрита. Але буде привід приїхати подивитися храми і зайти в сільський народний музей.
Проміжна зупинка в Лисятичах виявилася результативною, але не повністю вдалося побачити всі цікаві місця через мою непідготовленість, про що шкодую. Але від екскурсії по селу враження у мене хороші, і я із задоволенням ділюся ними з вами.
Немає коментарів:
Дописати коментар