Чорнобривцева Золотоноша. Архітектура, парки, пам'ятки
Золотоноша — місто, засноване в середині XVI століття і розташоване в 30 кілометрах від Черкас. Популярним серед туристів районний центр Черкаської області назвати не можна, але для любителів прогулянок старовинними вулицями повітового міста тут є, чим поживитися.
Золотоноша, Черкаська обл. Свято-Успенський собор
Захоплююча подорож з обласного центру розпочнеться з перетину Дніпра і Кременчуцького водосховища по металевому мосту і найдовшою в Україні бетонно-земляною греблею, довжиною 13 км.
Архітектурна домінанта і головний храм міста — Свято-Успенський собор має 3 престоли: головний — Успенський, правий — на честь Святої Трійці, лівий — в ім’я святителя Миколая.
Побудований на початку XX століття на місці згорілої дерев’яної церкви XVII століття храм став одним з найбільших культових споруд Центральної України.
Центральна вулиця названа на честь національного поета Тараса Шевченка, який відвідав Золотоношу в 1845 році.
Дореволюційна забудова доповнилася післявоєнною. Двоповерхові будівлі, зведені на початку XX століття належали купцям и підприємцям.
Вул. Шевченка. Комерційні будівлі
Комерсанти минулого століття, що залишили на фасадах ініціали і дати споруди, на перших поверхах відкривали магазини, аптеки і банки, а на других поверхах розміщувалися житлові приміщення.
Ініціали і дати спорудження на фасадах будівель
Не кожне місто може похвалитися своїм талановитим архітектором, за проектом якого за кілька років були побудовані прекрасні будівлі. Містобудівник А. Ф. Балавенський створив цілий комплекс земських установ, які можна назвати архітектурними перлинами Золотоноші.
Просп. Садовий, 3. Відділ освіти райадмінстрації
Чоловічу гімназію на Садовому проспекті закінчили багато відомих осіб, в тому числі український письменник Семен Скляренко.
Просп. Садовий, 10. Колишня чоловіча гімназія. 1910 р. Центр дитячої та юнацької творчості
В роки гітлерівської окупації німці спалили будівлю 1910 року побудови. Після відновлення в ньому розмістився центр дитячої та юнацької творчості.
Просп. Садовий, 10. Колишня чоловіча гімназія. 1910 р. Центр дитячої та юнацької творчості
Жіноча гімназія з’явилася в Золотоноші на 8 років раніше чоловічої, але розмірами вона трохи поступається послідовниці. Під час війни окупанти вибрали будівлю для облаштування жандармерії. Зараз освітнє призначення будівлі не втрачено і в ній міститься технічна школа Укрзалізниці.
Вул. Черкаська, 14. Колишня жіноча гімназія. 1902 р. Технічна школа Укрзалізниці
Ще один навчальний корпус для навчання залізничників побудований в 1950-і роки, але і він не позбавлений традиційних прикрас — напівкруглих вікон.
Вул. Шевченка. Технічна школа Укрзалізниці. Навчально-побутовий корпус
З 1911 року на проспекті Садовому, 5 містяться місцеві адміністративні установи.
Просп. Садовий, 5. Колишня земська управа. Архітектор Балавенський. Районна адмінстрація
На фасаді будівель районної ради та міської ради встановлені герби Золотоноші у вигляді козацького хреста, що символізує козацьку славу.
В історичному центрі, який можна обійти за годину-півтора, зустрінуться одно-двоповерхові дореволюційні особняки.
Вул. Січова. Житловий будинок
Вул. Черкаська. Житлові будинки
На деяких збереглися цифри, що вказують дату споруди.
Просп. Садовий, 9. Друкарня
В цегляних будівлях розташувалися установи.
Вул. Незалежності, 15. Центр надання адміністративних послуг і БТІ
По вулиці Черкаській, 20 в будинку з цегляним оздобленням відкрито краєзнавчий музей.
Вул. Черкаська, 20. Краєзнавчий музей
На жаль, арку-браму час і люди не зберегли.
Вул. Січова. Арка-брама колишньої водолікарні
Економічно розвинене і з культурними традиціями місто не може обійтися без театру, і храм Мельпомени з’явився в Золотоноші в 1910 році. На його підмостках починала свій творчий шлях Народна артистка СРСР Наталія Ужвій. Працівники теперішнього районного будинку культури сприяють розширенню і збагаченню культурного простору Золотоніського району.
Проїзд Театральний. Колишній повітовий тевтр. Районний будинок культури
У цій будівлі з арковими вікнами і цегляним карнизом теж могла кипіти духовно-просвітницька діяльність.
Просп. Садовий, 7. Редакція газети «Златокрай»
Висока якість освіти збереглася в Золотоноші до наших днів, а випускники стають студентами престижних вітчизняних і зарубіжних вузів. Кожна школа має профілюючі предмети. Школа № 2 спеціалізується на вивченні інформаційних технологій.
Школа № 2
Золотоніський технікум ветеринарної медицини, заснований в 1898 році, належить до найстаріших спеціальних навчальних закладів України.
Просп. Садовий, 1. Технікум ветеринарної медицини
До ветеранів лікеро-горілчаної промисловості відноситься лікеро-горілчаний завод «Златогор», який використовує більше 120 років природні ресурси благодатного краю.
Лікеро-горілчаний завод «Златогор». 1896 р.
Легенди про походження назви місцевості свідчать про природні поклади золота в надрах землі Золотоноші та про заховані скарби в затонах річки Золотоношки. Води блакитної артерії використовувалися для сільськогосподарських потреб і зараз екологічний стан лівої притоки Дніпра вважається вкрай незадовільним через скидання неочищених стоків міських підприємств.
Річка Золотоношка
У місті створено кілька зелених зон, де встановлено досить багато пам’ятних знаків і меморіалів.
Танк Т-34-85
З 1993 року височить скульптура Тараса Шевченка в парку, названому іменем поета-пророка.
Парк ім. Шевченка і скульптура Кобзаря
У сквері біля Свято-Успенського собору увічнений в камені учасник боїв з турками, шляхтою і наполеонівським військом, уродженець Золотоноші генерал Дмитро Петрович Невіровський.
Сквер. Погруддя генерала Д. П. Невіровського
На місці битви в 1920 році Чорних запорожців Армії УНР з більшовиками встановлено пам’ятний знак з барельєфом сцени бою.
Сквер. Пам'ятний знак Чорним запорожцям
Меморіальний парк — найбільша за площею зелена оаза в Золотоноші. Серед ялин і беріз зберігається пам’ять про всі історичні події і героїв, що принесли славу рідному місту. Тут встановлено військовий меморіал визволителям Золотоноші в 1943 році, замученим гітлерівцями 12 030 жителям міста і 392 землякам-гельмізявцам. Не забуті воїни-інтернаціоналісти, ліквідатори аварії на ЧАЕС, воїни-прикордонники і герої Небесної Сотні.
Меморіальний парк. Військовий меморіал
Меморіальний парк. Пам'ятник Небесній Сотні
Золотоношу називають містом чорнобривців. Яскраві клумби з квітами традиційного українського вінка надають вулицям святкового вигляду. Як не згадати зворушливі слова з пісні: «Чорнобривців насіяла мати у своим світанковім краю».
Квітник на вул. Шевченка
Квітник на просп. Садовому
У вересні в місті проводиться традиційний фестиваль чорнобривців, які збагатили українську культуру квітковим кольором, з майстер-класами, виставками та конкурсами.
Українці пов'язують ці квіти з образом матері, рідної домівки, вірності і материнської любові.
Квітка-барельєф на фасаді ветеринарного технікуму
Квіти у вазонах біля ветеринарного технікуму
Квіти біля Свято-Успенського собору
Фонтан не відрізняється мудрованими формами, але в робочому стані, без плавців і сміття в чаші.
Фонтан
Центральна площа, на якій проводяться масові заходи, і алея, що веде до неї, пережили реконструкцію і оформлені новою тротуарною плиткою.
Центральна площа
Алея до центральної площі
Обрамляють площу будівлі радянського періоду. У готелі «Зоря» в 1966 році зупинялися поет Микола Негода і композитор Анатолій Пашкевич, де і написали пісню-реквієм «Степом, степом ...».
Готель «Зоря». Меморіальна дошка М. Негоді та А. Пашкевичу
У колишньому кінотеатрі «Мир», який утратив вивіску і первісне оформлення, Золотоніська Ліга сміху збирає коміків з усіх реґіонів України.
Колишній кінотеатр «Мир», міський будинок культури
Колишній ресторан «Весна» має назву «Перша золотоніська ресторація».
У центрі Золотоноші покажчик міст інформує про відстані до обласного центру і сусідньої Полтави, а також до Тель-Авіва, Парижа, Берліна і чомусь Тюмені.
Немає коментарів:
Дописати коментар