Кохавине. Монастир святого Герарда. Історія і сучасність

Випадки занедбаності і руйнування пам’яток сакральної архітектури, на жаль, зустрічаються доволі часто. Іноді споруди відновлюють прихожани іншої релігійної конфесії, при цьому зберігаючи первинний вигляд храму. Так сталося в історичній місцевості Кохавине в селищі Гніздичів на Львівщині.

Гніздичів. Кохавине. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Колишній Вознесенський костел. 1894 р.

Монастир кармелітів святого Герарда XVIII століття і Вознесенський костел народилися вдруге.

Гніздичів. Кохавине. Монастир редемптористів

Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Колишній Вознесенський костел. 1894 р.

Повертає своє давнє визнання Жидачівський Люрд — одне з найбільш відомих паломницьких міжконфесійних місць Галичини XVIII-XX століть.

Славну історію Кохавинської перлини донесли до наших днів перекази давнини глибокої.

Гніздичів. Кохавине. Вхід до монастиря

У 1646 році поміщиця села Руда Ганна Воянківська їхала в Жидачів. Карета раптово зупинилася, дві пари коней впали на коліна перед незвичайним світлом, яке лилося з старого дуба, серед гілок якого виднівся святий образ Божої Матері з Ісусом на лівій руці. Ганна помолилася і сповістила про чудову подію священику. Парафіяни тричі намагалися перенести ікону до сільської церкви, але все марно, святий образ знову повертався на попереднє місце.

Гніздичів. Кохавине. Дуби біля монастиря

Так тривало більше 30 років, кожен, хто проходив і проїжджав біля святого місця промовляв молитву Пресвятій Діві.

Гніздичів. Кохавине. Місце, де з'вився святий образ

Хто написав святий образ, і як він опинився в лісі, залишилося невідомим.

Гніздичів. Кохавине. Місце, де з'вився святий образ

У 1680-х роках на пожертви нових власників маєтку сина гетьмана України Івана Виговського Євстафія і його дружини Терези на місці явлення святого образу побудували каплицю, куди з усіма почестями помістили ікону Кохавинської Божої Матері.

Гніздичів. Кохавине. Місце, де з'вився святий образ

Цілюща сила чудотворного образу стала відомою далеко за межами містечка, і до нього потягнулися тисячі паломників.

Ікона була написана на дубовій дошці розміром 56 см на 82 см. Напис на латинській мові «О, Матір Божа. Ти наша пряма дорога (до Господа)»

Віруючі з усієї Речі Посполитої все прибували, і маленька капличка не могла вмістити всіх прочан. Багато віруючих селилися в лісі і ставали пустельниками, присвячуючи життя молитві Цариці Небесній. На початку XVII століття внук Івана Виговського Костянтин побудував перший дерев’яний костел і будинок для священика. Частина земель представник шляхетського роду передав під монастир святого Герарда отцям кармелітам.

Паломництво в Кохавине. Автор – Наполеон Орда

У 1789 році за часів панування австрійців монастир був ліквідований і чекав свого відкриття до 1855 року. У другій половині XIX століття після довготривалого забуття дерев’яної обителі виникла необхідність в будівництві кам’яного костелу, але зведення храму розтягнулося на довгі роки. Пожертвувань і коштів від продажу дубової деревини вистачило до рівня вікон, і стіни залишилися без даху на кілька років. Кохавинська святиня занепала.

Кохавине. Монастир редемптористів

Молодому священику Яну Тшопінському дісталася парафія, де процвітало пияцтво, але не молитва. Для духовного зцілення населення він запросив отців єзуїтів і завершив зведення храму, освячення якого відбулося в 1894 році.

Гніздичів. Кохавине. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. 1894 р.

З Селезії доставили орган, і літургії відновилися.

Публікації в церковній літературі свідчать, що на освячення прибуло понад 3 тисяч віруючих української, польської та вірменської церков.

Годинник на вежі-дзвінниці

Для прибуваючих паломників вклонитися святому образу Ян Тшопінський побудував будинок,

Кохавине. Келії і будинок для паломників

а замість старої каплиці — нову в готичному стилі.

Каплиця побудована в 1902 році. Замінила дерев'яну попередницю, побудовану в 1680 році на місці дуба, на якому в 1646 році з'явився образ Діви Марії.

Священик збирав свідчення зцілення віруючих і випадки заступництва ікони Кохавинської Божої Матері. Документальні підтвердження дива він відіслав архієпископу до Львова. У 1912 році в день Успіння Богородиці образ коронували золотими папськими коронами. На урочистості приїхало небачена кількість віруючих — 180 тисяч, не рахуючи піших і прибулих гужовим транспортом.

З початком Другої світової війни монахи з метою збереження ікони сховали її і відвезли в Польщу, де вона і знаходиться до цього дня в місті Глівиці в костелі святого Бартоломея. Жителі селища згадують, що гітлерівці з даху костелу стріляли по людях. З приходом більшовицької влади храм перетворили на склад зерна і сховище льону.

Богоборці намагалися зруйнувати вежу за допомогою тракторів, але це виявилося не під силу колгоспній техніці.

У монастирських келіях розмістили інтернат для дітей з відхиленнями у розвитку.

Атеїсти каплицю закрили, а колодязь засипали камінням. У 1990-х роках монастир віддали батькам редемптористам.

Кохавине. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. 1894 р. Скульптури святих Петра і Павла

Ченці католицького ордена тут проходять новіціат і готуються до вступу в семінарію.

З виходом УГКЦ з підпілля костел заново освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

Ченці спільно з віруючими реставрують святиню власними силами. На стінах храму збереглися розписи, виконані в 1928-1929 роках відомим польським художником українського походження Юліаном Крупським.

У церкві знаходяться дві ікони, привезені 30 травня 2000 року колишніми жителями Кохавине з Польщі: точна копія ікони Матері Божої Кохавинської і копія ікони Матері Божої Неустанної Помочі, написаної в 1865 році.

Вежа-дзвіниця відкрита і на неї можна піднятися, щоб побачити святі місця з висоти пташиного польоту.

Кохавине. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. 1894 р. Вежа-дзвіниця

Насельники монастиря почистили колодязь і виявили в ньому гранати, що не розірвалися. Знищити святе джерело борцям з релігією не вдалося і смачна вода в ньому доступна подорожньому. На зрубі встановлений святий образ Кохавинської Богоматері.

Кохавине. Святе джерело на місці явлення святого образу

На жаль, будівлю плебанії не вдалося зберегти і її розібрали на цеглу.

Кохавине. Зруйнована плебанія

Повернуто історичну назву Кохавине району селища Гніздичів, і її духовно-релігійний центр знову став відпусковим місцем.

Доїхати до монастиря можна з Жидачева або Стрия рейсовим автобусом або приміським поїздом Стрий-Ходорів до станції Гніздичів.

Гніздичів. Вказівник

Потім вулицею Привокзальною дорога займе 10 хвилин до монастирської брами. Вхід завжди відкритий.

Гніздичів. Монастир редемптористів

Адреса: селище Гніздичів Жидачівського району Львівської області, вул. Ярослава Мудрого, 4.

Координати: 49°19’2"N 24°6’8"E