Хто був у Ворохті, той був винагороджений красою українських Карпат, пройшовся гірськими стежками та зробив чимало пам’ятних знімків на тлі природних та архітектурних пам’яток. Чудові пейзажі, кліматичні умови сприяли зародженню туризму в Карпатському краї в XIX столітті, і зараз Ворохта не відчуває послаблення уваги з боку мандрівників. У 2024 році селище увійшло до списку The Best Tourism Villages 55 найкращих сіл у світі.
Ворохта, Івано-Франківська обл.
У Ворохті стартують одноденні та більш тривалі маршрути на хребет Кукул, хребет Кострич, гори Ягідну, Шпиці, озеро Несамовите з оглядом карпатських вершин та полонин, ночівлею та обідом у колибі.
Ворохта, Івано-Франківська обл.
Ще 100 років тому гуцульське село називали лижним раєм, і навіть у 1922 році відбувся чемпіонат Польщі зі стрибків на лижах із трампліна.
Найвищий в Україні трамплін висотою 90 метрів використовується для тренувань української збірної, дитячими та молодіжними командами.
Ворохта. Трамплін для стрибків на лижах
Біля входу на навчально-тренувальний центр уздовж траси розташувався сувенірний ринок з багатим асортиментом виробів народного промислу – іграшки з дерева, вишиті та в’язані речі, сушені ягоди та гриби, мед, карпатські трави.
Залізничний рух у Карпатах було відкрито у 1895 році і через річку Прут сталева магістраль пролягала арковими переправами. У Ворохті можна побачити 2 кам’яні віадуки з 6 уцілілих в Україні. Залізнична пам’ятка австрійського періоду у північній частині селища має довжину 130 метрів та 65 метрів протяжність центральної арки. У південній частині Ворохти міст, довжиною 200 метрів, має центральну арку, довжиною 30 метрів. Австрійські шляхопроводи зараз не функціонують і могли б використовуватися для огляду гірських ландшафтів у подорожах залізницею.
Ворохта. Віадуки
Селище розтягнулося в долині на 5 кілометрів уздовж Прута з півдня на північ. Лівий берег норовливої річки оголює шарувату поверхню крутого схилу, а складчасті кам’яні брили нагадують про значну роль води у формуванні гірського масиву.
Ворохта. Річка Прут
Ворохтянцям треба віддати належне у збереженні архітектурної пам'ятки церкви Різдва Пресвятої Богородиці, яка вважається духовним оберегом карпатського курорту. 1615 року датується дерев’яний храм, привезений із сусідньої Яблуниці, і при реставрації божниці обійшлися без новомодних ремонтних надмірностей.
Ворохта. Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Нову церкву на вулиці Данила Галицького збудовано у 1924-1929 роках.
Ворохта. Церква Різдва Пресвятої Богородиці
До сакральної спадщини належить костел Успіння Пресвятої Богородиці, зведений у 1903-1905 роках.
Ворохта. Костел Успіння Пресвятої Богородиці
Дерев’яна каплиця збудована на місці та на згадку про християнський початок поселення в 1602 році.
Ворохта. Дерев'яна каплиця
Каплиця на цвинтарі споруджена у гуцульських традиціях.
Ворохта. Цвинтарна каплиця
Ворохта завжди була і залишається у лідерах карпатських здравниць. На межі XIX-XX століть серед інтелігенції було модно відпочивати у Ворохті, займатися зимовими видами спорту, набиратися здоров’я та сил. У списках навідників престижної здравниці значаться Іван Франко, Вільгельм Габсбург, Іван Крип’якевич, Михайло Коцюбинський, Олена Теліга, Максим Рильський. Сюди приїжджали студенти та викладачі, купці та підприємці, священники та ділові люди. Літні відпустки гості проводили в пансіонатах і гуцульських ґраждах. На станції їх зустрічали місцеві жителі з трембітами та піснями. Деякі відпочивальники мали свої вілли, де вони зупинялися із сім’єю та приймали друзів.
Ворохта. Житлова і комерційна забудова
Завдяки цілющому гірському повітрю виникла назва санаторію, в якому побували багато письменників і поетів, популяризаторів райського куточка у своїх творах. Автором першого проєкту «Гірського повітря» був відомий львівський архітектор Іван Левинський. У затишних куточках санаторного парку несподівано звертають увагу на себе скульптурні зображення епохи соцреалізму. Погруддя національним поетам встановили пізніше.
Ворохта. Санаторій «Гірське повітря»
Ще один санаторій в центрі селища зберігає деталі народної дерев’яної архітектури.
Вілли в альпійському стилі перебудовуються зі зростанням комерціалізації і після цього втрачається естетична специфіка гуцульського селища.
Ворохта. Житлова забудова
З історією, традиціями та культурною спадщиною Ворохти можна ознайомитись у історико-краєзнавчому музеї та в бібліотеці, які розміщуються у центрі культури та дозвілля (вул. Данила Галицького, 76).
Ворохта. Центр культури і дозвілля
Зручне розташування, комфортні гостьові садиби, марковані маршрути на найкрасивіші карпатські маківки приваблюють мандрівників і вже півтора сторіччя Ворохта залишається популярною туристично-рекреаційною зоною.
Ворохта. Санаторний корпус
Ворохта. Зруйнований шляхопровід і насип для колії
Немає коментарів:
Дописати коментар